Справа № 2а-581/10/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2010 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Хлюстіна Ю.М.
при секретарі судового засідання: Кравець Я.А.
за участю сторін:
від позивача представник - Копищик М.С. ( по довіреності)
від відповідача представник - Назаренко О.П. ( по довіреності)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Любашівському районі Одеської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в Ананьївському районі Одеської області про зобов’язання відповідача вчинити дії щодо включення до акту «Щомісчяної перевірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з лютого місяця 2009 року по грудень місяць 2009 року суму витрат в розмірі 158854,81 грн., в тому числі по громадянам України, за особовими справами потерпілих на території країн СНД, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання –23579,25 грн., з них: сума виплати основної пенсії – 5609,25 грн., сума державної адресної допомоги –17806,87 грн. та сума витрат з виплати та доставки пенсій –163,4 грн.; по громадянам, потерпілим на території України –135275,29 грн., з них: сума державної адресної допомоги та сума витрат з виплати та доставки пенсій –135275,29 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
До суду з адміністративним позовом звернулось управління Пенсійного фонду України в Любашівському районі Одеської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в Ананьївському районі Одеської області про зобов’язання відповідача вчинити дії щодо включення до акту «Щомісчяної перевірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з лютого місяця 2009 року по грудень місяць 2009 року суму витрат в розмірі 158854,81 грн., в тому числі по громадянам України, за особовими справами потерпілих на території країн СНД, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання –23579,25 грн., з них: сума виплати основної пенсії –5609,25 грн., сума державної адресної допомоги –17806,87 грн. та сума витрат з виплати та доставки пенсій –163,4 грн.; по громадянам, потерпілим на території України –135275,29 грн., з них: сума державної адресної допомоги та сума витрат з виплати та доставки пенсій –135275,29 грн.,-
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем безпідставно не включено до акту «Щомісячної перевірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання»за період з лютого місяця 2009 року по грудень місяць 2009 року суму витрат в розмірі 158854,81 грн., у тому числі: по громадянам України, за особовими справами потерпілих на території країн СНД, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання –23579,25 грн., з них: сума виплати основної пенсії –5609,25 грн., сума державної адресної допомоги –17806,87 грн. та сума витрат з виплати та доставки пенсій –163,4 грн.; по громадянам, потерпілим на території України –135275,29 грн., з них: сума державної адресної допомоги та сума витрат з виплати та доставки пенсій –135275,29 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в письмових запереченнях на позов та письмових поясненнях, а також зазначив, що вимоги позивача є необґрунтованими, у зв’язку з тим, що відшкодування пенсій по інвалідності (у зв’язку з втратою годувальника) внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які трапились з потерпілими при виконанні робіт на території інших держав –учасників СНД, не повинно проводитись Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, розрахунки з цих питань між Фондами ні нормами національного, ні нормами міжнародного законодавства не передбачені.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову потрібно відмовити у повному обсязі з наступних підстав.
Судом по справі встановлені наступні факти та обставини.
Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 року №1788-ХІІ Управління пенсійного фонду України в Любашівському районі Одеської області є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.10 цього ж Закону здійснює повноваження щодо нарахування, встановлення, перерахунку та виплати державних пенсій громадянам, а також на підставі ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-ІУ здійснює повноваження щодо стягнення в судовому порядку заборгованості платників збору по страховим внескам, пені та штрафним санкціям, витратам на доставку пенсій пільговим категоріям пенсіонерів, а тому на підставі положень п. п. 4 ч. 1 ст.17, п. п. 5 ч. 4 ст. 50 КАС України може звертатись до суду з приводу здійснення владних повноважень в порядку адміністративного судочинства.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ананьївському районі Одеської області з 01.04.2001 року з дня набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»від 23.09.1999 року № 1105-ХІУ здійснює виплату компенсації втрати працездатності даної категорії осіб.
До 01.04.2001 року даній категорії осіб призначалась пенсія по інвалідності у відповідності до положень ст.10 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 року №1788-ХП та виплачувалась пенсія за рахунок коштів Пенсійного фонду України з подальшим відшкодуванням сум виплат за рахунок винних підприємств, установ, організацій або фізичних осіб у відповідності до положень ст. 460 Цивільного кодексу України (1963 року).
Для відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на централізованому рівні Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійний фонд України, їх органи та відділення на всіх рівнях щомісячно в установленому законодавством порядку проводять звірку цих витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки цих витрат, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню.
Таким чином, позивач вважає, що сплачені ним суми коштів на виплату пенсії пенсіонерам громадянам України, нещасні випадки з якими сталися на території колишнього СРСР у розмірі 23579,52 грн. (в тому числі: основний розмір пенсії – 5609,25 грн., щомісячна державна адресна допомога –17806,87 грн. та за доставку пенсій –163,40 грн. ) та пенсіонерам громадянам України, нещасні випадки з якими сталися на території України у розмірі 135275,29 грн. (в тому числі: щомісячна державна адресна допомога та за доставку цієї допомоги –135275,29 грн.) за період з лютого місяця 2009 року по грудень місяць 2009 року підлягає визнанню до сплати відповідачем шляхом включення до акту «Щомісчяної перевірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання» за період з лютого місяця 2009 року по грудень місяць 2009 року суми витрат в загальному розмірі 158854,81 грн.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" органи відповідної дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, починаючи з 01.04.2001 року повинні відшкодовувати органам Пенсійного фонду України суми виплачених ними пенсій, сплачених особам, яким призначено пенсії внаслідок нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Відповідно до Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 04.03.03р. №5-4/4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.05.03р. за №376/7697, позивач та відповідач щомісяця проводять звірку витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. В результаті такої звірки складається акт.
Тобто існує Порядок здійснення страхових виплат, призначених у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, які спричинили втрату працездатності, особам.
Відповідно до п. 7 цього Порядку фінансування витрат, пов'язаних із здійсненням страхових виплат потерпілому, проводиться за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань.
Відповідно до п.5 Порядку управлінням Пенсійного фонду України в Любашівському районі Одеської області були складені акти щомісячних звірок витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, в яких були зазначені загальні суми, що підлягають відшкодуванню. Акти звірок були подані на узгодження та підписання відповідачу.
Разом з тим, щомісячно протягом вказаного періоду позивачем та відповідачем складались акти розбіжностей за яким відповідач не прийняв до заліку суми пенсії та витрат на їх доставку. В основу механізму відшкодування покладено щомісячне проведення органами Пенсійного фонду України з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в районах та містах обласного значення звірок витрат на відповідні виплати до 10 числа, наступного за звітним. Акти цих звірок подаються головним управлінням Пенсійного фонду України та управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування відповідних витрат та до 20 числа, наступного за звітним, подають її Пенсійному фонду України та Фонду страхування від нещасних випадків. Зазначена довідка є підставою для перерахування Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідних коштів Пенсійному фонду України до 25 числа місяця, наступного за звітним. Отже, Порядок відшкодування витрат передбачає здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні, тобто між Фондом соціального страхування від нещасних випадків та Пенсійним фондом України.
У частині 4 статті 26 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа.
При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Пунктом 2 статті 7 (Прикінцеві положення) Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", який набрав чинності з 1 квітня 2001 року, встановлено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Підпунктом "а" статті 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" діючим на час призначення пенсії потерпілому встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.
Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.
Абзацом третім пункту 3 розділу ХІ встановлено, що уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Як вбачається з абзацу 7 наведеного вище пункту, Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України "Про охорону праці", які ліквідуються.
Доводи позивача про поширення на спірні відносини положень Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, завданої працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, підписаної 9 вересня 1994 року між частиною держав колишнього СРСР, не є обґрунтованими.
Статтею 2 цієї Угоди передбачено, що відшкодування шкоди, завданої працівнику внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я (у тому числі при настанні втрати працездатності в результаті нещасного випадку на виробництві, пов'язаного з виконанням працівниками трудових обов'язків, після переїзду потерпілого на територію іншої Сторони), смерті здійснюється роботодавцем Сторони, законодавство якої поширювалось на працівника в момент одержання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті.
Роботодавець, відповідальний за завдання шкоди, здійснює її відшкодування відповідно до свого національного законодавства.
Зі змісту цієї норми випливає, що вона регулює інші відносини, а не ті, які є предметом спору у даній справі та пов'язані з відшкодуванням витрат ПФУ, понесених у зв'язку з виплатою пенсій особам, які стали інвалідами внаслідок нещасного випадку на виробництві на території інших республік СРСР до проголошення Україною незалежності.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення.
За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.
Таким чином страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Разом з тим, обраний у цій справі спосіб захисту (відновлення) порушеного права є таким, що не відповідає змісту прав Управління ПФУ щодо відшкодування понесених ним витрат.
Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 р. № 5-4/4, не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.
З правового аналізу Порядку випливає, що вказаним Порядком встановлений механізм включення та відшкодування витрат і розрахований, за відсутністю розбіжностей та спору між сторонами, а отже відсутні правові підстави для спокушання відповідача підписати акт звірки з сумами відшкодування, на яких наполягає позивач.
У разі відсутності згоди на підписання таких актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, вимоги про відшкодування таких сум вирішуватись у судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, шляхом пред’явлення позову про стягнення цих сум, а не шляхом пред'явлення вимог про зобов’язання підписання актів звірки та включення відповідних сум до таких.
Згаданий Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач вибрав не вірний спосіб захисту своїх прав.
Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №265 від 26.03.2008 р. «Про деякі питання пенсійного забезпечення»встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.
Тобто, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру, крім інших видів доплат, в т.ч. цільової допомоги на прожиття, з урахуванням приписів постанови Кабінету Міністрів України №265 від 26.03.2008 р. «Деякі питання пенсійного забезпечення».
Однак, в даному випадку нормативно-правовим актом, яким врегульовано порядок відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (Порядок №5-4/4), розширеного переліку таких виплат не встановлено.
Єдиним документом , який передбачає відшкодування коштів , є Порядок відшкодування визначений спільною постановою Правління Пенсійного, фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. №5-4/4.
Згідно в п. 4 цього Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Таким чином, п. 4 Порядку визначений виключений перелік сум, які приймаються до заліку для відшкодування випадків Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Крім того, форма акту щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання затверджена постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. №5-4/4 (Додаток 3 до Порядку), і не містить рядка про включення до актів сум виплаченої щомісячної державної адресної допомоги.
Суд зазначає, що адресна допомога не включається до основного розміру пенсії, так як безпосередньо Постановою КМУ від 26.03.2008 року № 265 визначено, що вона є додатковою допомогою до пенсії. Не відноситься адресна допомога також і до щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття.
Тобто, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру, крім інших видів виплат, у тому числі цільової допомоги на прожиття, з урахуванням приписів Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265.
Таким чином, судом встановлено, що відсутні як правові підстави, так і порядок відшкодування відповідачем суми адресної допомоги.
Відповідно до частини 7 статті 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Однак в даному випадку нормативно-правовим актом, яким врегульовано порядок відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату пенсій по інвалідності є Постанова Правління Пенсійного фонду України та Правління фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 року № 5, якою не передбачено відшкодування адресної допомоги.
Отже, за змістом наведеного суд приходить до висновку про відсутність обов’язку у відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ананьївському районі Одеської області щодо включення витрат на виплату і доставку адресної допомоги до щомісячних актів звірки з управлінням Пенсійного фонду України в Любашівському районі Одеської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України ніхто не може примушений робите те, що не передбачено законодавством.
Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги управлінням Пенсійного фонду України в Любашівському районі Одеської області не обґрунтовані, не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв’язку з чим не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст.ст. 2, 4, 9, 71, 158 -163 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні позовних вимог управління Пенсійного фонду України в Любашівському районі Одеської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в Ананьївському районі Одеської області у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в десятиденний строк з дня отримання постанови в повному обсязі у відповідності до вимог передбачених ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 31 серпня 2010 року.
Суддя