Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м.Харків
28 липня 2010 р. № 2-а- 4381/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В.
при секретарі судового засідання Смоляр Є.А., Скріпнік О.М.
за участю:
представника позивача –Поволоцького В.О.,
представників відповідача –Єсіної О.В., Сагайдак Є.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "VIP LTD" до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Харкова про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,
встановив:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова, в якому просить суд: скасувати в повному обсязі податкові повідомлення-рішення відповідача від 23.02.2010 року №0000011800/0 та №0000021800/0, з тих підстав, що зазначені рішення прийняті відповідачем без достатніх правових підстав, з перевищенням своїх повноважень, а отже є повністю незаконним та необґрунтованим. В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач в своїх запереченнях на позов та його представники в судовому засіданні з позовними вимогами не погодилися. В обґрунтування своїх заперечень на позов послалися на положення п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, які на думку ДПІ порушив позивач, в результаті чого платником податків занижено податок на додану вартість за період з 03.03.2008 р. по 30.06.2008 р. Вказує на те, що при співставленні податкового кредиту позивача, в розрізі контрагентів, перевіркою встановлено правові відносини з ТОВ „ПБК „Вертикаль”. В ході проведення виїзної планової перевірки ТОВ «ПБК «Вертикаль»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.04.06 р. по 30.06.08 р. виявлено, що дані ТОВ «ПБК «Вертикаль», які відображені у деклараціях з податку на додану вартість про обсяги поставок та придбання (податкове зобов’язання та податковий кредит) за перевіряємий період –не є дійсними. До того ж у вищевказаному акті перевірки зазначено, що угоди, укладені та такі, що виконувались протягом перевіряємого періоду –ТОВ «ПБК «Вертикаль»з покупцями останнього товарів та послуг не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними. З огляду на викладене, зроблено висновок, що укладені угоди, які виконувались протягом перевіряємого періоду з ТОВ „ПБК Вертикаль” з покупцями останнього товарів та послуг не спричиняють реального настання правових наслідків для позивача, а тому в розумінні ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України є нікчемними. Підстав для визнання нечинним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач та його представники у судовому засіданні не вбачають, просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що відповідачем проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ "VIP LTD" (далі позивач) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ „ПБК „Вертикаль” за період з 01.03.2008 по 30.06.2008 року, за результатами якої складено акт № 2533/18-30752024 від 31.12.2009 року, яким встановлено порушення позивачем:
п.5.1. п.п.5.2.1 п.5.2. п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено податок на прибуток у ІІ кварталі 2008 року на суму 6400,00 грн;
п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, а саме платником занижено податок на додану вартість за період з червень 2008 року в сумі 5120,00 грн.
Зазначений акт став підставлю для винесення податкових повідомлень-рішень від 23.02.2010 року №0000011800/0 на суму 9600,00 гн., в тому числі по основному платежу -6400,00 грн., штрафні санкції 3200,00 грн. та №0000021800/0. по податку на додану вартість у розмірі 7680,00 грн., в т.ч. за основним платежем –5120,00 грн., за штрафними санкціями –2560,00 грн.
Судовим розглядом встановлено, що позивачем по справі укладено з ТОВ «ПБК»Вертикаль»договір на надання послуг по виконанню робіт (поліграфічні послуги та продукція) від 31.03.2008 року № 31/03/8.
Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств ” встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протяг звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, ведення виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у то числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.
Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” передбачено, що до складу валових витрат не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Як пояснив суду представник позивача на підставі зазначеної угоди ТОВ „ПБК Вертикаль”, яке як і позивач є платником податку на додану вартість, була розроблена та надіслана адресатам поліграфічна продукція, призначена для виконання статутної діяльності, наслідок чого, позивачем отримана податкова накладна від ТОВ „ПБК Вертикаль” № 6517 від 30.06.2008 року, яка оформлена належним чином.
Позивач включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість, яка входить в ціну поставленого товару (надання послуг) в розмірі 5120,00 рн.
Виходячи зі змісту положень пункту 1.7 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість”, податковий кредит –це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Формування податкового кредиту платником ПДВ здійснюється відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно з яким податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»до складу податкового кредиту підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Слід відмітити, що за приписами п. 10.2 ст. 10 Закону України „Про податок на додану вартість”, платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також, за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову сум (ст.712 ЦК України).
В судовому засіданні із пояснень представника позивача встановлено, що позивачем по справі за договором з ТОВ ПБК „Вертикаль” від 31.03.2008 року № 31/03/8 не проведено оплати наданих послуг, крім того представник позивача відповідно до ст.ст.11,71 КАС України не надав суду доказів на підтвердження факту реальності виконання умов договору з боку ТОВ „ПБК „Вертикаль”.
Відповідно до ст..3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних, соціальних результатів та з метою одержання прибутку є підприємництвом.
Судовим розглядом встановлено, що ДПІ у Московському районі м.Харкова за результатами перевірки ТОВ «ПБК «Вертикаль»складено акт перевірки від 08.10.2008 № 4729/23-32948799, яким встановлено недодержання вимог ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст.. 228 Цивільного Кодексу України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ПБК «Вертикаль»з постачальниками та покупцями.
Перевіркою встановлено відсутність об’єктів, які підпадають під визначення ст.. 3- 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР . Дані, відображені в деклараціях з податку на прибуток за перевіряємий період –не є дійсними. Також, встановлено відсутність об’єктів, які підпадають під визначення ст.ст. 3,4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97- ВР від 03.04.1997 із змінами та доповненнями. Дані, наведені в деклараціях з податку на додану вартість про обсяги поставок та придбання, податкове зобов’язання та податковий кредит за перевіряємий період –не є дійсними. –не є дійсними.
Фактично згідно податкової звітності та наданих до перевірки документів у ТОВ «ПБК «Вертикаль»відсутні необхідні умови здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки ЄДРПОУ та фактично здійснюваного протягом перевіряє мого періоду - відсутні трудові ресурси та необхідні основні фонди та обладнання для виконання укладених та угод, які виконувались протягом перевіряє мого періоду щодо здійснення будівельної та іншої діяльності: відповідно до штатного розкладу протягом перевіряє мого періоду на підприємстві лічилось 14-15 штатних працівників (директор, бухгалтер, менеджери, прибиральниця, сторож), сумісників –немає.
Відповідно до баз даних ДПС, податкової звітності та інших документів, наданих до перевірки, встановлено укладання та виконання цивільно-правових відносин, проведення транзитних фінансових встановлено укладання та виконання цивільно-правових відносин, проведення транзитних фінансових допомогою контрагентів, які не виконують свої податкові зобов’язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.
Вищевказані обставини також об’єктивно підтверджується рішенням Вищого адміністративного суду України по справі 2-а-24857/08\2070 за позовом ТОВ «ПБК «Вертикаль»до ДПІ в Московському районі м. Харкова про скасування податкових-повідомлень рішень, яким встановлено факт відсутності у ТОВ «ПБК«Вертикаль»протягом 2006-2008 років трудових ресурсів та необхідних основних фондів та обладнання для виконання укладених угод щодо здійснення будівельної та іншої діяльності відповідно до штатного розпису.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про порушення позивачем по справі вимог пп.7.4.1 п.7.4. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість»та неправомірне включення до суми податкового кредиту суми ПДВ з витрат по придбанню у ТОВ «ПБК»Вертикаль»послуг по виконанню робіт за укладеним договором від 31.03.2008 року № 31/03/8.
Посилання представника позивача на порушення фахівцями відповідача вимог діючого законодавства в частині організації, проведення та оформлення результатів перевірки, визначених Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, які затверджено наказом ДПА України від 27.05.2008 № 355 (далі по тексту Наказ № 355), Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року №327 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за № 925/11205 (далі по тексту Наказ № 327), як підстави скасування податкових повідомлень-рішень судом до уваги не приймаються, оскільки вказані позивачем по справі недоліки не впливають на висновки акту перевірки та не скасовують обставин ним встановлених.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Оскільки відповідачем, який в силу Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та за ознаками ст.3 КАС України є суб’єктом владних повноважень та відповідно до ч.2 ст.71 КАС України має обов’язок доводити правомірність спірного рішення, суд доходить висновку, що відповідачем по справі доведено правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи викладене вище, керуючись ст.ст. 160, 167,185,256 КАС України, суд –
постановив:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "VIP LTD" до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Харкова про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним-залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
У повному обсязі постанова виготовлена02.08.2010 року
Суддя Зоркіна Ю.В.