Судове рішення #10691359


Категорія №6.13


  

ПОСТАНОВА

Іменем України


25 серпня 2010 року Справа № 2а-5084/10/1270



           Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Ципко О.В.,

при секретарі: Лященко М.С.,

за участю прокурора: Ружа А.Ю.,

від представників сторін:

позивач: Шерстневої О.В.,

відповідач: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом прокурора Артемівського району м.Луганська в інтересах управління Пенсійного фонду України в Артемівському  районі міста Луганська до товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона № 239"  про стягнення заборгованості по внескам на загальнобов’язкове державне пенсійне страхування, -

ВСТАНОВИВ

24 червня 2010 року прокурор Артемівського району м.Луганська в інтересах держави в особі управління пенсійного фонду України в Артемівському районі міста Луганська звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона №239", в якому зазначив, що відповідач не сплачує у встановленому законом термін страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до УПФУ в Артемівському районі міста Луганська, у зв’язку з чим, утворилася заборгованість по сплаті внесків в сумі 3002,38 грн. У зв’язку з вищенаведеним, прокурор просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона № 239" несплачені внески в сумі 3002,38 грн. на користь управління Пенсійного фонду України в Артемівському  районі міста Луганська.

Прокурор  та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали, дали пояснення по суті позовних вимог та просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача  в судове засідання не прибув, про час, місце та дату слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 4629111, тому суд розглядає справу за наявними матеріалами справи.

 Відповідно до ч.2 ст.128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Тому, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних матеріалів.

 Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

 Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судовчинства встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

       Справи за участю управлінь Пенсійного фонду України є адміністративними, оскільки відповідають вимогам пункту 1 частини першої статті 3 КАС стосовно визначення адміністративної справи.

Пункт 4 частини першої статті 17 КАС України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених законом.

Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною другою статті 17 КАС, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.          

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам є Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхувальниками відповідно до цього Закону є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об’єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Частиною 3 ст.15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

 В судовому засіданні встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона № 239" зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в Артемівському районі міста Луганська як платник страхових внесків.

Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для вищезазначених страхувальників - календарний місяць.

        Частиною 2 ст.106  передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

            В порушення вищевказаних норм Закону України товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона № 239" не сплачує страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у зв’язку з чим станом на 20.02.2010 року утворилась заборгованість по внескам за період з 20.10.2008 року по 20.01.2010 року в сумі 3002,38 грн.

Розрахунками суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування підтверджується, що товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона № 239"  має заборгованість в розмірі 3002,38 грн. (арк. справи 7-36).

Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов’язаннями із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами, зобов’язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

На теперішній час відповідач суму заборгованості не сплатив.    

Відповідно до ч.5 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. А тому вказані кошти зараховані в рахунок погашення заборгованості відповідача за попередні періоди.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги прокурора Артемівського району м.Луганська в інтересах управління Пенсійного фонду України в Артемівському  районі міста Луганська до товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона № 239"  про стягнення заборгованості по внескам на загальнобов’язкове державне пенсійне страхування підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки відповідач в добровільному порядку суму заборгованості до УПФУ не перерахував.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор  звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 15, 17, 20, 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058, Розділом 2 Порядку нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 25.08.2004 р. №1092 , ст. ст. 17, 18, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

          

           Позовні вимоги прокурора Артемівського району м.Луганська в інтересах управління Пенсійного фонду України в Артемівському  районі міста Луганська до товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона № 239"  про стягнення заборгованості по внескам на загальнобов’язкове державне пенсійне страхування задовольнити повністю.

      Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона № 239" (адреса: 91484, м. Луганськ, м. Олександрівськ, вул.Нова,56, р/р 260083472 ОД «Райффайзен банк Аваль», МФО 304007, код ЄДРПОУ 01351747) на користь управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська  (адреса: 91021, м. Луганськ, вул. Ліньова, 106, р/р 25607303723 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, код ЄДРПОУ 21792301)  заборгованість по сплаті внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у сумі 3002,38 грн. (три тисячі дві грн. 38 коп.)

          Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

      Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.          

       Постанову складено в повному обсязі та підписано 25.08.2010 року.          

 


           СуддяЦипко О.В.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація