Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м.Харків
28.07.2010 р. №2а-5095/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Зоркіна Ю.В.
при секретарі судового засідання Смоляр Є.А.
у присутності:
представника позивача Кірєєвої І.І.,
представника відповідача Веселянської А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЗ-Студія"
про стягнення адміністративно-господарських санкцій,
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЗ-Студія", в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача адміністративно-господарські санкції та пеню в розмірі 5220,28 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця .
Статтею 20 Закону встановлено обов'язок підприємств (об'єднань), установ і організацій, крім тих, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце не зайняте інвалідом. Для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір штрафних санкцій за робоче місце, не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), у відповідній установі, організації.
Підприємство - відповідач у 2009 році не виконало норматив по працевлаштуванню інвалідів у кількості 1-го робочого місця, внаслідок чого була нарахована адміністративно-господарська санкція у розмірі 5200,00 грн., яка на момент звернення до суду не сплачена.
В судовому засіданні представник Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підтримав адміністративний позов у повному обсязі та просив його задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні визнав позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 8 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що державне управління в галузі забезпечення соціальної захищеності інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, Міністерством охорони здоров'я України та органами місцевого самоврядування України.
Відповідно до п.1,9 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 № 1434, Фонд соціального захисту інвалідів є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому. А для реалізації покладених на цей Фонд завдань, за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників.
Частинами 9,10 ст.20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 № N 875-XII передбачено, що спори, які виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-ХІІ від 21.03.1991р. підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 статтею 19 Закону № 875-ХІІ встановлений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньо облікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця. Відповідно до ч.3 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Судом встановлено, що відповідно до ч.1 ст.19 зазначеного закону та згідно форми 10-ПІ “Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів” за 2009 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу ТОВ "ФЗ-Студія" у 2009 році становила 31 особу, тобто, норматив для працевлаштування інвалідів складав 1 робоче місце.
Відповідно до п.2 “Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування”, затвердженого Постановою КМ України №70 від 31.01.2007 р. інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Згідно ст.18-1 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Наведене свідчить про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця, але покладається обов'язок виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць державну службу зайнятості та звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
Проте відповідачем у порушення п.4 ст.20 Закону України „Про зайнятість населення ” у 2009 р. щомісячно не подавалися до районного центру зайнятості звіти по формі № 3-ПН про наявність вільних робочих місць та потребу в працівниках, що підтверджується наданою позивачем копією листа Харківського міського центру зайнятості від 12.05.2010 року №6376, що вказує на факт невжиття підприємством у повному обсязі передбачених чинним законодавством заходів по забезпеченню працевлаштування інвалідів.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач не вчинив всіх передбачених законодавством заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, що свідчить про наявність вини відповідача як умови настання господарсько-правової відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.
Статтею 20 Закону № 875-ХІІ встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Відповідно до ч.1 ст.238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані за порушення правил, встановлених законодавчими актами. Також, розмір пені 20,28 грн. підтверджується розрахунком пені на суму заборгованості - 5200,00 грн. по сплаті адміністративно-господарських санкцій.
Також, слід зазначити, що відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Згідно з ч. 2 ст. 51, ч.1 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов'язків, визначених у ст. 49 цього Кодексу, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково протягом всього часу судового розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд дійшов висновку про прийняття визнання адміністративного позову, оскільки це не суперечить закону, не порушує чиї-небудь права, свободи чи інтереси.
Відповідно до вимог ч.4 ст.94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14,160-163,167,185,186 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЗ-Студія" про стягнення адміністративного - господарських санкцій задовольнити у повному обсязі
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЗ-Студія" (61089, Харківська область, вул.12-го Квітня,19, поштова адреса м.Харків, вул. Шарикова,27, р/р260080102722 ЗАТ "ПроКредит Банк", МФО 320984, код ЄДРПОУ 33204461) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів ( 61022, м.Харків, майдан Свободи,5, Держпром 1 під, к.16, р/р 31219230700003, МФО 851011, ЄДРПОУ 24134567, УДК Дзержинського району, ГУДК у Харківській області) адміністративно-господарські санкції у розмірі 5220.28 (п'ять тисяч двісті двадцять гривень 28 копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
У повному обсязі постанова виготовлена 02.08.2010 року.
Суддя Ю.В. Зоркіна