Справа 2-159. 2007 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про задоволення позову про визнання права власності на будинок у зв'язку з його визнанням у попередньому судовому засіданні.
26 березня 2007 року Банківський районний суд Харківської області у складі
головуючого судді Степаненко Г.І.
при секретарі Хвостенко Н.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Валки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на жилий будинок з господарськими будівлями,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, в якій вказує, що в 1993 році відповідач купив у Харківського Центрального підприємства електричних мереж жилий будинок з господарськими будівлями, які знаходяться в АДРЕСА_1. В цьому будинку проживала сім'я ОСОБА_2, до складу якої входила і позивачка. Договір купівлі-продажу на будинок не оформлявся В 1993 році ОСОБА_2 переїхав проживати з сім'єю в квартиру АДРЕСА_2, а будинок передав їй. З того часу вона постійно проживає в будинку, відкрито і безперервно володіє ним, ОСОБА_2 з того часу ніякого відношення до будинку не має. В будинку проживає вона із своєю сім'єю.. Просить визнати за нею право приватної власності на будинок і господарські будівлі на підставі ст. 344 ЦК України за набувальною давністю.
Відповідач позов визнав, про що свідчать його заява від 16 березня 2007 року.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до частини 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому статтею 174 цього ж Кодексу. Згідно з частиною 4 ст. 174 ЦПК у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Матеріали справи свідчать про те, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Висновки суду підтверджуються такими доказами:
Ксерокопією технічного паспорта на будинок, яким підтверджується, що будинок і господарські будівлі є в наявності зареєстровані вони на ім'я ОСОБА_2, як на користувача ними, що до складу будинку входять господарські будівлі: сарай, погріб, частина вбиральні, і гараж;
Ксерокопією квитанції про оплату вартості будинку та інших будівель від 8 травня 1993 року;
Ксерокопіями актів №41 і №42 від 27 квітня 1993 року про передачу ОСОБА_2 будинку і господарських будівель, які знаходяться в АДРЕСА_1;
Ксерокопією будинкової книги, якою підтверджується та обставина, що позивачка з 1993 року постійно проживає в будинку, відкрито володіє ним;
Таким чином, визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
ОСОБА_1 добросовісно заволоділа будинком і господарськими будівлями, які знаходяться в АДРЕСА_1, і продовжує відкрито і безперервно володіти ними більше 10 років. Відповідно до частини І ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито , безперервно володіти нерухомим майном протягом 10 років, набуває право власності на це майно. ОСОБА_1 добросовісно заволоділа будинком і господарськими будівлями і продовжує відкрито і безперервно володіти ними більше 10 років. Вона підтримує будинок і господарські будівлі в належному стані. ОСОБА_2 передав будинок позивачці і втратив інтерес до цього будинку. ОСОБА_1 є особою, що набула права власності на будинок і господарські будівлі. Визнання за нею права власності на будинок і господарські будівлі відповідає нормі права, встановленій ст. 344 ЦК України.
Керуючись статтями 344 ЦК України, 130, 174, ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
За ОСОБА_1 визнати право приватної власності на будинок і господарські будівлі, які знаходяться в АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через
Банківський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня його проголошення
заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної
скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 4 ст. 295 ЦПК
України.