Цивільна справа № 2-8536/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

29 травня 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді:     Піхур О.В.

при секретарі:     Даниленко Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

встановив:

В травні 2009 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що між нею та відповідачем 23 листопада 1984 року було зареєстровано шлюб у Московському відділі РАГС м. Києва, актовий запис № 1946.

Подружнє життя у сторін не склалося в даний час позивачка з відповідачем мають різні погляди на подружнє життя та ведення сімейного господарства. Шлюбні відносини припинені, спільне господарство не ведеться. Подальше спільне проживання та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.

В судовому засіданні позивач підтримала позов з викладених в ньому підстав та просила суд його задовольнити. Пояснивши, що спільне господарство між сторонами ведеться до винесення рішення по справі, шлюбні стосунки припиненні з квітня 2009 року. Відповідач позов визнавав та просив суд його задовольнити.

Заслухавши пояснення сторін, повно та всебічно дослідивши і оцінивши обставини по справі, надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 23 листопада 1984 року.

Судом встановлено, що між сторонами склались неприязні стосунки, виникають постійні сварки які негативно впливають, як на позивача так і на відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

У відповідності з ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Частиною 2 ст. 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що шлюб між сторонами носить формальний характер, збереження їх сім'ї є неможливим, а тому є усі підстави для розірвання шлюбу, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам.

Витрати по реєстрації розірвання шлюбу покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 61, 88, 174, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 223 Цивільного процесуального кодексу України; ч. 2 ст. 104, ч. 1 ст. 110, ст. 112 Сімейного кодексу України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований 23.11.1984 року Московський відділом РАГС м. Києва, актовий запис № 1946 (свідоцтво про шлюб НОМЕР_1) - розірвати.

При реєстрації розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито в розмірі 17 /сімнадцять/ грн. 00 коп., ОСОБА_1 від сплати державного мита звільнити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подачі в десяти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.