УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1170-07 Головуючий у 1й інстанції- Литвиненко В.М.
Категорія - 33 Доповідач - Дерев'янко О.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2007 року колегія суддів судової палати по цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Гайдук В.І.
суддів - Дерев'янко О.Г., Красвітної Т.П.
при секретарі - Колесніченко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу по апеляційній скарзіОСОБА_1
на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 грудня 2СЭ6 року
за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод в користуванні двором, знесення прибудови та фундаменту, по зустрічному позову ОСОБА_3 доОСОБА_1 про поділ земельної ділянки:
ВСТАНОВИЛА:
У травні 1998 рокуОСОБА_4(правонаступником якої є ОСОБА_1) звернулась до суду з позовом до відповідачки в якому вказувала на те, що їй належить 33 \ 100 частина будинку АДРЕСА_3. Відповідачці ОСОБА_2 належить 25 \ 100 частини цього будинку, а ОСОБА_3 42 \ 100 частини. Між сторонами виник спір щодо користування земельною ділянкою, тому позивач просив суд встановити порядок користування земельною ділянкою під городом, зобов'язатиОСОБА_3 знести фундамент під гараж та частину прибудови до кухні «Б», усунути перешкоди в користуванні доріжки для проходу до городу.
ОСОБА_3 звернулась з зустрічним позовом, та просила розділити земельну ділянку між нею таОСОБА_4(правонаступником якої є ОСОБА_1) відповідно до долі кожного в домоволодінні.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останнім рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 грудня 2006 року ОСОБА_1 в задоволенні позову щодо визначення порядку користування земельною ділянкою відмовлено. Позовні вимогиОСОБА_3 задоволені, їй виділено в користування 428,065 кв.м., ОСОБА_2 308 кв.м., ОСОБА_1 227,715 кв.м. земельної ділянки, відповідно до додатку №1 висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 823 від 03.05.2006 року. В спільному користуванні ОСОБА_1 таОСОБА_3 залишено земельну ділянку 51,22 кв.м. Зобов'язаноОСОБА_3 знести сараї «Б» та «В», вбиральню та фундамент під гараж. Зобов'язано ОСОБА_2 перенести самочинно збудований літній навіс на її земельну ділянку, ОСОБА_1 перенести ворота в гаражі «Г» на сторону спільного в'їзду. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користьОСОБА_3 судові витрати 174 грн.36 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що рішення суду не відповідає обставинам справи та постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить його скасувати в частині відмови в задоволенні його позовних вимог про визначення порядку користування земельною ділянкою в городній частині, виділенні йому та відповідачам частин земельних ділянок відповідно до рішення суду, а також в спільне користування, зобов'язання ОСОБА_2 перенести літній навіс, а також зобов'язання його перенести ворота гаражу «Г», стягнення з нього та ОСОБА_2 на користьОСОБА_3 судових витрат, у розмірі 174,36 грн. направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції, матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.
Встановлюючи порядок користування земельною ділянкою № 104 по вул.. Інтернаціональній м. Павлограда між користувачами земельної ділянки ОСОБА_3 та
ОСОБА_1, а також власником земельної ділянки ОСОБА_2 згідно додатку № 1 висновку експерта від 03.05.2006 року, суд першої інстанції зазначив про те, що цей порядок користування земельною ділянкою не порушує права сторін.
Але з цим погодитись не можна.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Павлоградського міського суду Дніпропетровської області від 05 вересня 1955 року вирішено питання щодо порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 між співвласниками відповідно до долі кожного в домоволодінні. Згідно цього рішення в користуванняОСОБА_4виділено 368 кв.м., ОСОБА_5 468 кв.м., ОСОБА_6 279 кв.м., двірОСОБА_4та ОСОБА_5 залишено в загальному користуванні, (т. 1 а.с.10-11)
Таким чином, у користуванні співвласників будинку по АДРЕСА_1 у 1955 році знаходилось 1115 кв.м. земельної ділянки.
Рішенням виконкому Павлоградської міської ради від 23.05.ОСОБА_5 року з користуванняОСОБА_4 вилучено 100 кв. м. земельної ділянки, та ця частка землі передана в користування будинку АДРЕСА_2, (т.1 а.с. 41)
Згідно висновку № 875 судової будівельно-технічної експертизи від 18.10.1999 року у фактичному користуванні сторін знаходиться земельна ділянка 1006 кв.м., по технічному паспорту 1012 кв.м. (т.1 а.с.56-61), згідно додатку № 1 додаткової будівельно-технічної експертизи № 823 від 03 травня 2006 року, за якою суд виділив в користування сторін земельну ділянку, загальна площа земельної ділянки становить 1115 кв.м., при цьому фактична частка земельної ділянки ОСОБА_2 не відповідає її ідеальної частини в праві власності на частину домоволодіння, яка на 29,25 кв.м. перевищує її частину. (т. 1 а.с.94-95)
Відповідно до вимог ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Розглядаючи спір щодо визначення порядку користування спірною земельною ділянкою по АДРЕСА_4 суд першої інстанції ці обставини не врахував, не з'ясував дійсний розмір земельної ділянки, який був закріплений за домоволодінням АДРЕСА_1, а також який залишився після вилучення частини земельної ділянки у ОСОБА_5 році, та при передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_2 при приватизації нею землі.
Зобов'язуючиОСОБА_3 знести сараї «Б», «В», вбиральню та фундамент під гараж, ОСОБА_1 перенести ворота в гаражі «Г», судом першої інстанції не зазначено в рішенні правові підстави знесення цих споруд, та чи належить вони власникам на праві власності, чи є самовільними.
Оскільки суд розглядав спір про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, судом не обговорено питання про притягнення до участі в справі міської ради та осіб, яким виділялась частина земельної ділянки за рішенням виконкому Павлоградської міської ради від 23.05.ОСОБА_5 року, а саме ОСОБА_7 ОСОБА_8 до яких було пред'явлено позовні вимоги, але суд їх не розглянув, (т.2 а.с.9-10)
Колегія суддів вважає, що за таких обставин необхідно було залучити до участі по справі виконавчий комітет та відповідний відділ земельних ресурсів, а також користувачів суміжної земельної ділянки, що вилучена рішенням виконкому.
Відповідно п. 4, 5 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Керуючись ст.ст.218,307,311,315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргуОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 грудня 2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з часу її проголошення але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.