Справа №22ц - 608 2007 рік
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Дніпропетровської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Дніпропетровськ 15 березня 2007 року
Судова колегія
судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області
в складі:
судді-головуючого- БАРАННІКА О.П.
суддів - ЧУБУКОВА О.П.
- ГОКОВА П.В. при секретареві - ШИЛО С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування
від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань
України в м. Першотравенську Дніпропетровської області
на рішення Першотравенського міського суду
Дніпропетровської області.
від 27 жовтня 2006 року
по цивільній справі
за позовом ОСОБА_1
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування
від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань
в м. Першотравенську Дніпропетровської області
про відшкодування моральної шкоди, заподіяної під час виконання
трудових обов'язків, -
Справа №22ц-608/07 Суддя-головуюча
Категорія: 21 У суді першої інстанції
ЯНЖУЛА С.А.
Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції ЧУБУКОВ О.П.
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2006 року частково: на суму 30000 (тридцять тисяч) гривень, - задоволено позовОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Першотравенську Дніпропетровської області про стягнення на його користь з відповідача відшкодування завданої йому наслідками професійного захворювання моральної шкоди.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасування рішення суду першої інстанції як безпідставне: Законом України „Про бюджет 2006 року" призупинена дія Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди. Окрім того відповідач вважає, що наявність самого факту спричинення позивачу наслідками набутого ним професійного захворювання не є доведеною за відсутністю висновків відповідної судово-медичної експертизи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вона підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції зміні з слідуючих підстав.
Встановлено, що ОСОБА_1, після тривалого лікування, за
висновком МСЕК (медико-соціальної експертної комісії)
від 03 липня 2002 року встановлено 4 0% стійкої втрати
професійної працездатності, як наслідок професійного
захворювання, а також визнано інвалідом 3-ї групи.
Вказаний медичний висновок не є єдиним доказом спричинення позивачу наслідками його професійного захворювання ще й моральної шкоди.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач зазнає від набутого на виробництві професійного захворювання також і моральних страждань, тому що постійно відчуває його психічні та фізичні негативні наслідки: стан його здоров'я залишається незадовільним, він втратив впевненість у своєму майбутньому, відчуває депресивний стан, змушений відмовитися від звичного йому активного способу життя.
Вказані ознаки спричиненої позивачу моральної шкоди судом першої інстанції обґрунтовано визнані як наявні, а також як такі, що безсуперечно зумовлюють для нього необхідність по новому організовувати своє повсякденне життя і по новому пристосовуватись до нього, зазнаючи при цьому відповідних моральних страждань.
Однак розмір відшкодування спричиненої позивачу моральної шкоди, вважає судова колегія, судом першої інстанції встановлено без достатнього для того урахування характеру та тяжкості наслідків його професійного захворювання, ступеня втрати ним професійної працездатності та загального стану його здоров'я,
характеру та обсягу фізичних та моральних страждань: втрата професійної працездатності складає 4 0%, група інвалідності третя, - що ще дає йому можливість займатися продуктивною працею та вести відносно активний спосіб життя.
А тому, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості при вирішення цього питання, судова колегія вважає за необхідне рішення суду першої інстанції змінити: відшкодування моральної шкоди на користь позивача за рахунок відповідача зменшити до відповідного розміру.
Посилання апелянта на те, що дія ч.З ст.34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" призупинена на період 2006 року Законом України „Про державний бюджет України на 2006 рік" і тому у Фонда обов'язку щодо відшкодування моральної шкоди по заяві позивача немає, судова колегія визнає безпідставним, тому що у відповідності з положеннями ст.22 Конституції України право у позивача на відшкодування спричиненої йому професійним захворюванням, або ж нещасним випадком на виробництві, моральної шкоди, зберігається і на вказаний період часу, тому що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод людини і громадянина не допускається, а також, у відповідності з положеннями ст.5 ЦК України, акти цивільного законодавства не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують цивільну відповідальність. Такого способу звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод людини і громадянина як мораторій, на який посилається відповідач, ні Конституцією України, ні ЦК України, не передбачено, і він, цей мораторій, в даному конкретному випадку, дію ч.З ст.34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", як цивільно-правової норми, не змінює і не скасовує.
Керуючись ст.ст.303,307,309,314, 317 і 319 ЦПК України, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в м. Першотравенську
Дніпропетровської області задовольнити частково.
Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської
області від 27 жовтня 2006 року змінити: розмір стягнення
відшкодування в рахунок страхової виплати за спричинення
моральної шкоди з Відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в м. Першотравенську
Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 зменшити до 16000 (шістнадцяти тисяч) гривень.
В решті ОСОБА_1 в задоволенні його позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і
з цього ж моменту може бути оскаржене до Верховного Суду України
протягом двох місяців.