Справа № 22ц-1237/07                                     Головуючий у суді 1 інстанції: Семененко Я.В.

Категорія    44                                                    Доповідач: Перцова В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

5 березня 2007 року                     Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі :

Головуючого судді: Перцової В.А.

Суддів:                           Козлова С.П., Повсткіна В.В.

При секретарі:               Чергенець С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної акціонерної страхової компанії "Оранта", Відкритого акціонерного товариства страхова компанія "Оранта-Дніпро" про стягнення страхової руми, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопад 2006 року, яким відмовлено в задоволенні його позову до Національної акціонерної страхової компанії "Оранта", Відкритого акціонерного товариства страхова компанія "Оранта-Дніпро" про стягнення страхової суми і ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що суд не врахував обставини справи, пов'язані із спричиненням йому під час виконання службових обов'язків ушкодження здоров'ю, неправильно застосував норми матеріального права щодо страхових виплат у цьому випадку.

* При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 з 21 листопада 1995 року проходив службу в органах внутрішніх справ України. 4 липня 2002 року він був звільнений у зв'язку із хворобою.

З грудня 2001 року невідомими особами позивачу були спричинені тілесні ушкодження. Відповідно до висновків службового розслідування від 3 грудня 2001 року і повторного службового розслідування від 21 листопада 2006 року, нещасний випадок з позивачем трапився при виконанні службових обов'язків під час перебування на службі протягом робочого часу при провадженні дій в інтересах підрозділу.

Згідно висновку МСЕК від 13 травня 2002 року було визначено, що отримана ним травма пов'язана з виконанням службових обов'язків і йому було встановлено 60% втрати професійної працездатності та другу групу інвалідності (а. с. 5).

Даних про те, що позивач отримав травму при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку і громадської безпеки, боротьбі зі злочинністю, немає.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що районний суд прийшов до правильного висновку про те, що позивачу обгрунтовано виплачено страхові суми на підставі п/п "б" п. 2 Положення про порядок і умови державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України, затв. постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 червня 1991 року № 59 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 1992 року № 627 з наступними змінами), і відмовив в задоволенні позову щодо стягнення страхової суми в більшому розмірі.

Доводи в апеляційній скарзі про те, що суд не застосував норми матеріального права, які підлягають застосуванню, є безпідставними, оскільки, відповідно до ст. 3 Постанови

 Верховної Ради України від 25 грудня 1990 року "Про порядок введення в дію Закону "Про міліцію", ст. 23 цього Закону , на яку посилається позивач, набрала чинності після затвердження вищезазначеного Положення, яке передбачає різний розмір страхових виплат особам, які одержали травми чи захворювання при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку і громадської безпеки, боротьбі зі злочинністю та особам, які отримали травму або захворювання у період проходження служби без наявності вище визначених умов.

Тому апеляційний суд вважає за необхідне, апеляційну скаргу ОСОБА_1  відхилити, а рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути

оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з

цього часу.