Справа № 4012

 Головуючий у 1 інстанції Воробйова І.В.

Категорія 19

 Доповідач Ювченко Л.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2009 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючої: Ювченко Л.П.

Суддів: Постолової В. Г., Бабенко П.М.

При секретарі: Приходько В.А.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу акціонерного комерційного банку «Національний кредит» на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 05 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного комерційного банку «Національний кредит» про розірвання договору та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2009 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Акціонерного комерційного банку «Національний кредит» про розірвання договору та стягнення грошових коштів.

Позов мотивувала тим, що 17.01.2006 року вона уклала безстроковий договір № АП-247 з АКБ «Національний кредит» на відкриття та обслуговування поточного пенсійного рахунку для зарахування сум пенсії на поточний рахунок, що надходять з пенсійного фонду і для виконання операцій згідно діючого законодавства. Позивачка мала намір зібрати гроші на операцію, проведення якої є для неї життєво необхідною.

Відповідно до п.7.2 договору вона має право на розірвання укладеного з відповідачем договору в однобічному порядку. Тому 18.11.2008 року вона звернулась з письмовою заявою до відповідача в якій просила розірвати договір і виплатити всі належні їй кошти, які знаходяться на рахунку. Але їй було відмовлено, тому що постановою Правління Національного банку України № 319 від 11.10.2008р. банку заборонено розривати договори, укладені із вкладниками.

Відповідно до вимог ст. ст. 633, 1058, 1060 ЦК України вважає незаконним зміну умов договору. Вважає, що вказана постанова стосується строкових договорів тоді як у неї безсроковий договір.

Просила розірвати договір з банком та стягнути на її користь належну суму грошового вкладу на її рахунку у розмірі 48 241грн. 10 коп.

Представник відповідача проти позову заперечував, вважає, що вимоги про виконання зобов»язань на які поширюється мораторій не підлягають задоволенню.

Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 5 березня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено. Розірвано договір № АП-247, укладений 17 січня 2006 року між ОСОБА_1 та АКБ «Національний кредит» на відкриття та обслуговування поточного «Пенсійного рахунку». Стягнено з відповідача на користь ОСОБА_1 її кошти на пенсійному рахунку у сумі 48 241грн., та на користь держави судові витрати.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду з тих підстав, що Постановою Правління Національного банку України від 19.12. 2008 р. № 439 «Про призначення тимчасової адміністрації у Акціонерному комерційному банку «Національний кредит» (далі Постанова про призначення тимчасової адміністрації в АКБ «Національний кредит») з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 19.12.2008р. 18.06.2009р. та призначено тимчасового адміністратора.

Тому на кредиторські вимоги по зобов»язаннях банку, які виникли із договорів банківського рахунку, банківського вкладу, строк виконання яких настав до призначення тимчасової адміністрації в АКБ, Національний кредит»-поширюється дія мораторію. Відповідач вважає позов необгрунтованим, просить рішення суду скасувати.

Суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Суд першої інстанції всебічно і повно з»ясував обствини справи, перевірив доводи сторін і постановив обгрунтоване рішення.

 Суд врахував, що договором на відкриття пенсійного рахунку між ОСОБА_1 та АКБ «Національний кредит» передбачено не тільки перерахування сум пенсії на рахунок позивачки, а також банк зобов»язаний забезпечити своєчасне зарахування коштів на рахунок, зберігання і видачу на першу вимогу вкладника коштів, які йому належать. Відповідно до відомостей банку, на рахунку позивачки ОСОБА_1 НОМЕР_1 на час розгляду справи залишок вкладу з нарахованими відсотками становить 48 241грн 10 коп.

Аналізуючи постанову Правління Національного банку Укураїни № 439 від 19.12.2008 року «Про призначення тимчасової адміністрації в АКБ «Національний кредит» з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку, суд встановите, що була призначена тимчасова адміністрація строком на один рік з 19.12.2008р. до 18.06.2008 р. і був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 19.12.2008р. до 18.06.2009р.

Суд встановив, що вказана постанова НБУ не була зареєстрована у Міністерстві юстиції України, не набрала чинності у встановленому порядку.А вказаний відповідачем лист не відноситься до до нормативно-правових акті НБУ.

Суд врахував, що відповідно до вимог ст. ст. 526, 629 ЦК України зобов»язання мають виконуватись відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства.

Задовольняючи позов, суд виходив з вимог ст. ст. 1058, 1060 ЦК України, якою передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку.

Суд врахував, що відповідно до вимог ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись, розпоряджатись своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності і право приватної власності є непорушним. Суд першої інстанції врахував вимоги діючого законодавства, оцінив докази по справі, дав аналіз правовідносинам сторін і постановив обгрунтоване рішення, задовольнивши позов ОСОБА_1

Рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не встановлено. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. У задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. хт. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку «Національний кредит» відхилити. Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 5 березня 2009 року залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена протягом двох місяців у касаційному порядку до Верховного Суду України.