Справа 5199

 Голов, в 1 інстанц. Батманова В.В.

Категорія 34

Доповідач Зубова Л. М.

Ухвала

Іменем України

7 липня 2009 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуюча суддя Зубова Л.М. судді: Єлгазіна Л.П., Ювченко Л.П. секретар Лєдовськая О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3

про відшкодування шкоди

з апеляційною скаргою відповідача

на рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 23 березня 2009 року.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали цивільної справи, апеляційний суд, -

встановив:

Рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 23 березня 2009 року позов задоволений частково, за разунок відповідача позивачеві відшкодовано матеріальну шкоду у сумі 4830 грн, у задов^іенні позову про відшкодування моральної шкоди відмовлено, розподілені судові витрати, з чим не погодився відповідач апеляційній скарзі просив рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неправильне застосування номр матерального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 311 ч. 1 п) 4 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив пиатнян про права і обов’язки осіб, які не брали участі у справі.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи було встановлено неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовілносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ст. 38 ЦПК України сторона, третя особа, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи інтере >си інших осіб, а аткож заявники та заінтересовані особи в справа х окремого провадження можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника.

Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник може вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

Згідно ст. ст. 1166, П 67 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Моральна шкода, завдана фізичній особі діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, при наявності її вини.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодуваня моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права та полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку зі знищенням чи пошкодженим майна.

Відповідно до ст.. Закону України « Про пожежну безпеку» від 5.11.1997 року з наступними змінами громадяни України, зокрема особи, яким належать на праві особистої власності будівлі, зобов’язані виконувати правила пожежної безпеки.

Відповідно до п. 7.2 Правил користування електричною енергією (затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 2 серпняч 1996 року № 417 / 1442 ) обов’язок забезпечити належний технічний стан і безпечну експлуатацію внутрішніх електромереж та відповідальність за технічний стан і ремонт електричної проводки й електроустаткування в квартирах, які знаходяться у приватному ( особистому ) користуванні громадян, а також за техніку безпеки підчас користування електричною енергією покладається на власників індивідуальних будівель.

З обставин справи видно, що ОСОБА_2 пред’явив позов до відповідача з посиланням на ст. ст. 1166, 1167 ЦК України та просив відшкодувати на його користь шкоди, завдані знищенням та пошкодженням майна-квартири 1 по пр. Ленінський, 81 м. Донецька та предметів домашньої обстанови та обігу на загальну суму 4830 грн.- та моральної на суму 5000 грн.

Задовольняючи повністю позов про відшкодування матеріальної шкоди, суд 1 інстанції виходив з того, актом про пожежу та довідкою ( а..с8, 10) доведено факт пожежі, а наявність і розмір завданої позивачеві шкоди підтверджений чеками на придбання будівлених матеріалів тощо, вина відповідача доведена актом про пожежу від 6.12.2007 року. Відмовляючи у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди, суд 1 інстанції послався на рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 23.06.2008 року, яким була встановлена провина позивача та з позивача була стягнута певна сума в рахунок завданих збитків.

З висновками суду 1 інстанції погодитись неможливо з наступних підстав.

Розрішаючи спір, суд 1 інстанції не визначився з правовим статусом житла та’іншого майна, кому воно належить, кому завдано шкоди та про відновлення чиїх порушених прав ставить питання у суді ОСОБА_2

За матеріалами справи згідно постанові про відмову у порушенні кримінальної справи ( а..с9) вирішено повідомити про відмову у порушенні кримінальної справи, крім ОСОБА_2 і ОСОБА_3, також ОСОБА_4 і ОСОБА_5 У справі мається свідоцтво про право на спадщину за заповітом на жилий будинок в ідеальних частках на ОСОБА_6 та ОСОБА_4(а.с. 23)

У засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 пояснив, що власниками будинку, який ушкоджено є три особи: ОСОБА_5, ОСОБА_7 та його мати ОСОБА_4, їй же належать предмети домашнього обігу та обстановки, а позов він заявив у інтересах матері на підставі довіреності на процесуальне представництво від 2.09.2008 року і надав цю довіреність суду.

Відшкодовуючи матеріальну шкоду, суд виходив фактично з позовної заяви та чеків на придбання будматеріалів, якими підтверджено лише частка вимог, при цьому суд не визначився, чи потребувало житло ремонту, якого саме, на яку суму та чи співпадає обсяг придбаних матеріалів обсягу завданої шкоди та необхідного у зв’язку з цим ремонту, ким придбані матеріали та призначені на ремонт якої будівлі, хто є її власником та власником іншого ушкодженого майна. У апеляційній скарзі відповідач клопотався про призначення пожежної експертизи для визначення джерела пожежі, пояснював, що він заперечує свою вину, посилався на відсутність причинно-наслідкового зв’язку між його діями та виникненням пожежі, а рішення суду 1 інстанції не містить даних, чому саме і де виникла пожежа, суд обмежився лише загальними вказівками, що це сталося внаслідок невірної експлуатації приладів і обладнання, при тому, що в акті про пожежу винними вказані обидві сторони.

Оскільки суд 1 інстанції, не встановив, чи мається порушення з боку відповідача, в чому полягає, чи перебуває порушення правил пожеженої безпеки з боку відповідача у причинно-наслідковому зв’язку з виникненням пожежі, не перевірив його заперечення в цій частині, не з’ясував приналежність ушкодженого майна, не \ перевірив обсяг завданої шкоди, варстіть відновлювальних робіт, не перевірив підтавність заявлених до стягнення сум, відшкодував шкоду на користь ОСОБА_2, фактично не розібравшись, в чиїх він діє інтересах, не залучивши заінтересованих осіб до розгляду справи, чим зачеплені їхні права, то рішення суду слід скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду 1 інстанції.

Керуючись ст. 303, 311ч. 1п) 4 ЦПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 23 березня 2009 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду 1 інстанції.

Ухвала набирає чинності негайно та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.