Справа № 22-4531/2009 рік
Головуючий у 1 інстанції Черткова Н.І.
Категорія 32
Доповідач Маширо О.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2009 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючої Маширо О.П.
суддів Резнікової Л.В., Баркова В.В.
при секретарі Яменко А. Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу по апеляції відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Куйбишевському районі м. Донецька на рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 26 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1, третя особа на стороні позивачки: Донецька територіальна організація профспілок вугільної промисловості України - до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Куйбишевському районі м. Донецька, ДП «Вугільна компанія «Куйбишевська», територіального управління Держміськпромнагляду в Донецькій області про визнання недійсними актів про нещасний випадок на виробництві, про визнання нещасного випадку таким, що пов»язаний з виробництвом, про спонукання до складання актів за формою Н-1, Н-5,
установив:
До апеляційного суду звернувся керівник відділення виконавчої дирекції Фонду з апеляційною скаргою на рішення суду, яким були задоволені позовні вимоги ОСОБА_1: суд визнав недійсним акт за формою НПВ від 4 березня 2008 року стосовно чоловіка позивачки ОСОБА_2; визнав нещасний випадок, що стався з ним 12 лютого 2008 року, таким, що пов»язаний з виробництвом; зобов»язав шахту скласти акт за формою Н-1 щодо цього нещасного випадку.
Суд першої інстанції виходив з того, що 12 лютого 2008 року раптово погіршився стан здоров»я ОСОБА_2, коли він перебував на роботі, він втратив свідомість та невдовзі помер.
Згідно з висновком експертизи причиною смерті чоловіка позивачки явилось захворювання, яке він мав за життя: ішемічна хвороба серця у вигляді атеросклеротичного коронокардіосклерозу, що ускладнилась розвитком гострої коронарної недостатності; причинно-наслідкового зв»язку між умовами праці ОСОБА_2 та настанням смерті експертиза не встановила.
Однак суд встановив, що померлий у 2008 році не пройшов медичного огляду у встановлений строк, натомість від виконання обов»язків відсторонений не був, був допущений до роботи, яка була протипоказана йому за станом здоров»я.
Крім того, начальник ділянки, де працював померлий, не вжив ніяких заходів до термінового надання медичної допомоги ОСОБА_2, який, переодягнувшись у робочу одежу та відчувши себе погано, зайшов зі скаргами на здоров»я до начальника дільниці, а той послав його у лікарню.
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити позивачці у задоволенні її вимог, оскільки вважає, що рішення суду є необгрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням вимог матеріального права.
Суд не врахував, що комісія спеціального розслідування причин раптової смерті ОСОБА_2 дійшла висновку про те, що його смерть не пов»язана з виробництвом, бо сталась внаслідок набряку легенів, що розвинувся через гостру коронарну недостатність. Комісія не виявила ніяких шкідливих факторів, які б мали вплив на стан здоров»я померлого та могли б привести до його смерті.
Крім того, висновком експертизи також встановлено, що відсутній причинно-наслідковий зв»язок між захворюванням та смертю потерпілого і умовами його праці.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін, з таких підстав.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На думку апеляційного суду оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону, тому підстав для його скасування немає.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції всебічно, повно і об»єктивно дослідив надані сторонами докази, правильно встановив фактичні обставини справи та зробив правильний правовий висновок про те, що позовні вимоги позивачки ОСОБА_2 підлягають задоволенню.
Суд першої інстанції у своєму рішенні посилався на те, що підприємство не мало допускати ОСОБА_2 до роботи, оскільки той не повністю пройшов медогляд, а крім того, начальник ділянки, до якого звернувся потерпілий, коли відчув себе погано, не вжив термінових заходів до якнайшвидшого надання ОСОБА_2 медичної допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи, померлий ОСОБА_2 працював машиністом підземних підйомних машин.
Згідно з Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров»я України від 21 травня 2007 року № 246 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року № 846/14113, ОСОБА_2 як підземний робітник повинен був проходити періодичний медичний огляд для вирішення питання щодо можливості продовжувати роботу в умовах шкідливих та небезпечних виробничих факторів.
Періодичність проведення такого медичного огляду визначена у додатку 5 до п.2.6 вказаного Порядку, згідно з яким робітники усіх видів підземних робіт мають проходити медогляд один раз на рік.
Проведення як попереднього, так і періодичного медичного огляду здійснюється комісією з проведення медичних оглядів лікувально-профілактичного закладу, яку очолює заступник головного лікаря або уповноважена головним лікарем особа, який має підготовку з професійної патології (п.2.8 Порядку).
Результати періодичного медичного огляду і висновок комісії про стан здоров»я працівника заносяться до Картки працівника за формою, зазначеною у додатку 7 до вказаного Порядку, і медичної картки працівника.
Картка працівника, окрім його персональних даних, містить також дату, прізвище, ініціали та підпис кожного лікаря-спеціаліста, що оглянув працівника, завірені його особистою печаткою; висновок та рекомендації комісії завіряються підписами усіх лікарів та голови комісії, а також печаткою лікувального закладу.
На підставі цієї Картки працівника комісією видається працівнику медична довідка про проходження медичного огляду за формою, зазначеною у додатку 8 до Порядку про проведення медичних оглядів працівників певних категорій (п.2.16).
Вказана медична довідка також завіряється підписом голови комісії та печаткою.
Натомість в матеріалах справи міститься картка ОСОБА_2 з висновком медичного огляду, яка не завірена ані підписами членів комісії, ані підписом голови медкомісії, ані печаткою медичного закладу, як того вимагає п.2.16 Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій. Підписи лікарів, які оглядали потерпілого, навіть не розшифровані. До того ж, цей медичний огляд був проведений ще у червні 2006 року (а.с. 18). Ніяких інших висновків щодо придатності ОСОБА_2 до виконання роботи за його спеціальністю відповідачі до суду не надали.
За таких обставин вважати, що потерпілий ОСОБА_2 пройшов щорічний медичний огляд у встановленому законом порядку та був визнаний придатним до роботи за професією, немає підстав.
Згідно з п.14 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві визнаються пов»язаними з виробництвом нещасні випадки, що стались з працівниками під час виконання трудових обов»язків, що стались, зокрема, у період перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці, пов»язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство до його відбуття.
Судом було встановлено, що ОСОБА_2 12 лютого 2008 року о 6-й годині прибув на роботу, переодягнувся у робочий одяг та пішов у енерго-механічний цех для отримання наряду, який проводив в.о. старшого механіка дільниці ОСОБА_3 Під час отримання наряду ОСОБА_2 повідомив, що погано себе почуває і не може стати до роботи, тому ОСОБА_3 запропонував йому звернутись до медпункту. ОСОБА_2 зайшов у робочу лазню, щоб переодягнутись, однак знепритомнів там та невдовзі помер.
На підставі наведеного апеляційний суд не може прийняти довід апеляційної скарги про те, що потерпілого взагалі не можна вважати таким, що став до роботи, бо він помер не на своєму робочому місці, а на поверхні.
Усі доводи апеляційної скарги були предметом судового дослідження, на правильність висновків суду вони не впливають, тому апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду як таке, що відповідає вимогам закону, залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Куйбишевському районі м. Донецька відхилити.
Рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 26 лютого 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.