АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 10-963/2009

 Головуючий в 1 інстанції Мамонтова І.Ю.

Категорія ст. 236-2 КПК

Доповідач Полтавцева Г. А.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

З червня 2009 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючої Полтавцевої Г А.

суддів Лук’янець Л.Ф., Чорного О.М.

прокурора Карпука Ю А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали скарги за апеляцією ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 5 травня 2009 року.

Цією постановою скаргу ОСОБА_1 на постанову помічника прокурора Печерського району м. Києва від 16 лютого 2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 залишено без задоволення. Своє рішення суд мотивував тим, що постанова прокурора повністю відповідає вимогам ст. 99 КГЖ України.

Не погоджуючись з рішенням суду, скаржник у своїй апеляції просить постанови прокурора "^ суду скасувати, а матеріали скарги_ повернути прокурору для проведення додаткової перевірки, посилаючись на те, що перевірка по його скарзі про порушення щодо суддів кримінальної справи проведена неповно, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, вивчивши матеріали судової справи і матеріали, на підставі яких відмовлено в порушенні кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як видно з відмовних матеріалів, ОСОБА_1 в вересні 2007 року звернувся з заявою до всіх вищих посадових осіб держави з повідомленням про злочин, який, на його думку, вчинений суддями різних рівнів, оскільки ці судді виносили рішення по цивільних справа х, якими ОСОБА_1 в задоволенні його вимог було відмовлено, а в подальшому деякі рішення було скасовано вищестоящими судовими інстанціями.

В прокуратурі м. Києва дана заява була зареєстрована 24 вересня 2007 року.

Провівши перевірку матеріалів за зверненням ОСОБА_1, помічник прокурора Печерського району м. Києва 1 квітня 2008 року в порушенні кримінальної справи щодо суддів відмовив.

За скаргою ОСОБА_1 ця постанова була скасована судом, а матеріали скарги направлено на додаткову перевірку, після проведення якої помічником прокурора Печерського району м. Києва 16 лютого 2009 року повторно було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи щодо суддів Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5., ОСОБА_6 та колишньої судді цього суду ОСОБА_7 за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст. 375 КК України.

Не погоджуючись з таким рішенням прокурора, 8 квітня 2009 року ОСОБА_1 в порядку ст. 236-1 КПК України звернувся до Оболонського районного суду м. Києва зі скаргою, в якій просив скасувати постанову помічника прокурора Печерського району м. Києва від 16 лютого 2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи, посилаючись на те, що перевірка по його заяві про притягнення суддів до кримінальної відповідальності проведена поверхово, без врахування обставин, наведених у скарзі.

Розглядаючи скаргу, суддя відповідно до вимог ст. 236-2 КПК України, вислухав скаржника, прокурора, вивчив матеріали, які були надані до суду і прийшов до висновку, що при відмові в порушенні кримінальної справи прокурором були дотримані вимоги діючого кримінально-процесуального законодавства України, а тому підстави для скасування постанови відсутні.

Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає аргументованим і з ним погоджується.

Відповідно до ст. 99 КПК України при відсутності підстав для порушення кримінальної справи прокурор чи слідчий своєю постановою відмовляють в порушенні кримінальної справи, про що повідомляють зацікавлених осіб.

В оскаржуваній постанові зазначено, чому посадова особа прокуратури прийшла до висновку про відсутність в діях суддів ознак злочину, передбаченого ст. 375 КК України.

Також суд правильно вказав, що вимоги кримінально - процесуального закону при відмові в порушенні кримінальної справи прокурором було дотримано.

Відповідно до частини п’ятої статті 124 Конституції України виключне право перевірки законності судового рішення має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.

Органи, які вирішують питання про дисциплінарну чи навіть кримінальну відповідальність судді, в тому числі і прокуратура, не наділені законом повноваженнями оцінювати законність судового рішення і не мають повноважень перевіряти його правовий зміст, а тим більше не має таких повноважень скаржник.

Тобто, процесуальні дії судді і постановлені судом рішення перевіряються в порядку, встановленому процесуальним законодавством, а незгода скаржника з рішенням суду не дає йому підстав стверджувати про неправосудність цього рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 94 КПК України справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину, а таких даних в прокурора не було.

За таких обставин суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку, що постанова прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи щодо суддів належним чином обгрунтована і повністю відповідає вимогам ст. 99 КПК України.

Враховуючи зазначене, підстав для задоволення апеляції та скасування постанови суду та прокурора колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 5 травня 2009 року, якою скаргу ОСОБА_1 на постанову помічника прокурора Печерського району м. Києва, від 16 лютого 2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 залишено без задоволення, залишити без змін, а апеляцію ОСОБА_1 - без задоволення.