Справа № 22-3819/2009 року

Головуючий першої інстанції Новосьолова Г. Г.

Категорія: 48

Доповідач: Осипчук О.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„21" травня 2009 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючого: Голубинського A.M.

Суддів: Осипчук О.В., Жданової B.C.

При секретарі: Володіній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 11 березня 2009 року, -

встановив:

20 лютого 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка знаходиться на її утриманні. При цьому позивачка посилалася на те, що хоча відповідач і надає матеріальну допомогу на утримання дочки, але після розірвання шлюбу він може перестати надавати таку допомогу. Просила стягнути з відповідача аліменти в розмірі 2/5 частини з усіх видів його заробітку, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

В попередньому судовому засіданні рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 11 березня 2008 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 2/5 частки заробітку щомісяця, починаючи з 20.02.2009 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з відповідача судові витрати. Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за 1 місяць є негайним до виконання.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про зміну рішення суду і зменшення розміру стягнутих з нього аліментів на утримання дитини до 1/4 частки з усіх видів заробітку, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

В обгрунтування доводів скарги відповідач посилається на те, що судом відповідно до ст. 182 СК України не враховано його матеріальне становище і стягнуто з нього 40% від його доходу, який на даний час складає біля 300 грн., що менше ніж встановлений прожитковий мінімум для працездатної особи.

В апеляційному суді ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі.

Позивачка до апеляційного суду не з*явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні з таких підстав.

Відповідно до п.3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України порушення або неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частина 2 ст. 182 СК України передбачає, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 СК України.

Судом першої інстанції відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України у попередньому судовому засіданні ухвалено рішення по суті, враховуючи розпорядчу дію відповідача ОСОБА_2 по безспірному визнанню позову, що є його волевиявленням, направленим на врегулювання спору.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 підтвердив той факт, що позовну заяву він отримав своєчасно, ознайомився з нею, в місцевому суді власноручно написав заяву про визнання позову в повному обсязі, на стягнення з нього аліментів в розмірі 2/5 частин був згодний. При цьому судом йому були роз’яснені наслідки визнання позову.

Апеляційний суд вважає, що судове рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального закону.

Доводи відповідача щодо того, що суд в порушення вимог ст. 182 СК України не врахував його матеріальний стан, до уваги не приймаються, оскільки при ухваленні рішення в попередньому судовому засіданні суд у судовому рішенні зазначає лише про розпорядчі дії сторін, без дослідження доказів та з*ясування обставин справи.

Посилання відповідача на те, що він помилково вважав, що 2/5 частини з усіх видів його заробітку співмірно 25% його заробітку, судом також до уваги не приймається.

Між тим, суд першої інстанції не застосував вимоги ч.2 ст. 182 СК України, яка вказує на обов’язків мінімальний розмір аліментів на одну дитину, а саме не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і не зазначив встановлений законом мінімальний розмір в резолютивній частині рішення.

За вказаних обставин рішення суду підлягає зміні в резолютивній частині шляхом доповнення незастосовної судом першої інстанції норми матеріального права.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд-

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 11 березня 2009 року змінити, доповнивши резолютивну частину рішення вказівкою про те, що розмір аліментів не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.