АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 10-859/2009

Категорія КК: ст. 236-8 КПК України

Головуючий у першій інстанції - Колдіна О.О.

 Доповідач: Чорний О.М.

ухвала

іменем україни

20 травня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справа х Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Глиняного В.П.

суддів: Мацелюха П.С., Чорного О.М.

за участю прокурора: Карпука Ю.А.

адвоката: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали за апеляцією ОСОБА_2 на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 22 квітня 2009 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою залишена без задоволення скарга ОСОБА_2 на постанову прокурора Голосіївського району м. Києва від 26 лютого 2009 року про порушення кримінальної справи відносно неї як державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ в м. Києві за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Таке рішення суд мотивував тим, що на момент порушення кримінальної справи у прокурора були приводи і підстави для її порушення, оскільки в наданих матеріалах міститься достатньо даних, що вказують на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину щодо занесення до офіційних документів, а саме в постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 31.07.2008 року, недостовірної інформації про відсутність майна у боржника, яким могло бути відшкодовано збитки ВАТ «Київгаз».

Не погоджуючись з вказаним рішенням, скаржниця звернулася з апеляцією, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити її скаргу, оскільки судом була допущена істотна неповнота розгляду, що призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Вона посилається на невиконання судом при розгляді скарги вимог ст. 236-8 КПК України, оскільки не було належним чином перевірено наявність приводів і підстав для порушення справи, а лише формально констатовано достовірність даних, на які послався в своїй постанові прокурор. Зокрема, вона зазначає про недостатність даних щодо наявності в її діях прямого умислу на вчинення службового підроблення, щодо наявності майна у боржника та відсутність даних про проведення почеркознавчої експертизи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення скаржниці на підтримку апеляції, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи, та матеріали, на підставі яких було винесено постанову про порушення кримінальної справи, колегія суддів вважає, що зазначена апеляція не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, скаржниця звернулася до суду зі скаргою, в якій просила скасувати постанову прокурора Голосіївського району м. Києва від 26 лютого 2009 року про порушення кримінальної справи відносно неї як державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ в м. Києві за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, та постановити рішення про відмову в порушенні кримінальної справи.

Розглядаючи скаргу, суддя вивчив подані скаржницею матеріали, та дослідив матеріали, на підставі яких було винесено постанову про порушення кримінальної справи, вислухав скаржницю, прокурора і дійшов висновку, що при постановленні рішення, прокурором були дотримані вимоги діючого законодавства України, а тому постановив рішення про залишення скарги без задоволення.

Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає обгрунтованим і з ним погоджується.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину, а саме на наявність приводів і підстав до порушення кримінальної справи.

Відповідно до вимог ст. 2368 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

З постанови про порушення кримінальної справи, вбачається, що приводом для порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення органом слідства події злочину, а підставою до порушення даної справи послугували матеріали, проведеної за даним фактом, перевірки.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в постанові про порушення кримінальної справи описані наявні обставини та ознаки вчинення злочину, які є достатніми для висновку про існування події злочину, указана стаття кримінального закону, за ознаками якої порушена кримінальна справа, зазначено подальше спрямування справи, тобто постанова про порушення кримінальної справи відповідає вимогам ст. ст. 94-98 КПК України.

Тому, суд першої інстанції обгрунтовано встановив, що оскаржувана постанова винесена з додержанням вимог кримінально-процесуального закону та відмовив в задоволенні скарги, оскільки на даній стадії розгляду неможливо перевірити наявність умислу та достатності доказів вини ОСОБА_2, так як встановлення таких обставин, зокрема і за допомогою призначення експертиз, належить до компетенції слідчих органів під час досудового слідства в межах порушеної кримінальної справи, а стадія порушення кримінальної справи має на меті лише встановлення достатніх ознак злочину і аж ніяк не встановлення обставин, що входять до предмету доказування.

Посилання в апеляції на те, що суд неналежним чином перевірив наявність приводів і підстав для порушення кримінальної справи, є необгрунтованими, бо не підтверджуються матеріалами справи, з яких вбачається, що під час розгляду скарги судом були дотримані вимоги кримінально-процесуального закону України.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, дослідивши матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, обгрунтовано встановив, що у особи, яка виносила постанову, було достатньо даних для прийняття такого рішення, а тому постанову суду слід залишити без змін, а апеляцію скаржниці - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 2 квітня 2009 року, якою залишена без задоволення скарга ОСОБА_2 на постанову прокурора Голосіївського району м. Києва від 26 лютого 2009 року про порушення кримінальної справи відносно неї як державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ в м. Києві за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, - залишити без змін, а апеляцію скаржниці ОСОБА_2 - без задоволення.