Справа № 22-5550/2009 рік

 Головуючий у 1 інстанції Янюк Ю.Б.

Категорія 27

 Доповідач Маширо О.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

6 липня 2009 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючої Маширо О.П.

суддів РезниковоїЛ.В., Троценко Л.І.

при секретарі ГолубцовіА.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу по апеляції приватного підприємства науково-виробничого підприємства «Градієнт» на рішення Костянтинівського міськрайонного суду від 1 квітня 2009 року у справі за позовом акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку до приватного підприємства науково-виробничого підприємства «Градієнт», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредиту, звернення стягнення на предмет застави,

установив:

До апеляційного суду звернувся Промінвестбанк з апеляційною скаргою на рішення суду, яким були частково задоволені позовні вимоги підприємства.

Суд першої інстанції виходив з того, що 25 липня 2005 року між банком та підприємством був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії, а у подальшому - договори про внесення змін до основного договору, за якими підприємство отримало у банку кредит у вигляді відкритої поновлювальної кредитної лінії у сумі 1 830 000 грн.

Рішенням суду від 27 вересня 2007 року цей кредитний договір був розірваний, з відповідачів солідарно було стягнуто заборгованість за договором, відсотки та інші нарахування, а додатковим рішенням від 9 січня 2008 року був встановлений спосіб реалізації предметів застави та іпотеки, на які рішенням суду було стягнуто звернення.

Вказані рішення суду були виконані повністю, однак судове рішення про розірвання кредитного договору, ухвалене 27 вересня 2007 року, набрало чинності 27 листопада 2007 року, тому суд за період з 27 вересня по 27 листопада також стягнув заборгованість за кредитом, відсотки за неправомірне користування кредитом, неустойку та інші нарахування.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду та закрити провадження у справі, оскільки вважає, що рішення ухвалене з порушенням вимог матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції не врахував, що попереднім рішенням суду від 27 вересня 2007 року кредитний договір був розірваний, у зв»язку з чим зобов»язання сторін припинились.

Крім того, звертаючи виконання рішення суду на домоволодіння, суд не врахував, що воно належить не відповідачу ОСОБА_2, а його колишній дружині, яка до участі у справі не притягувалась.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалитиінове, яким відмовити позивачеві у задоволенні вимог, з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між банком та приватним підприємством «Градієнт» був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 02/1-324 від 25 липня 2005 року (а.с. 6-12). У подальшому договорами від 1 серпня, 10 жовтня, 6 грудня 2005 року, 15 березня, 4 квітня, 22 травня, 16 травня 2006 року були внесені зміни до цього договору (а.с. 13-21).

Завдяки цій поновлювальній кредитній лінії підприємство одержало кредит у сумі 1 830 000 грн., яким скористувалось у повному обсязі, однак в обумовлені договором строки не повернуло ані суму кредиту, ані комісійну винагороду, ані відсотки за користування коштами. У зв»язку з цим утворилась загальна заборгованість на суму 2 037 949 грн. 45 коп., яка рішенням суду від 27 вересня 2007 року була стягнута з відповідачів, а також суд розірвав кредитну угоду.

Звертаючись з даним позовом до суду, «Промінвестбанк» вказував, що відповідач після судового розірвання кредитного договору та стягнення певних сум, продовжував користуватись кредитними коштами аж поки рішення суду від 27 вересня 2007 року не набрало законної сили, тому стягнув на користь банка нараховані ним суми заборгованості по процентах, комісійній винагороді, пені по прострочених відсотках.

Однак при цьому суд не з»ясував усі обставини, що мають значення для справи, зробив нарахування, які не підтверджені та не доведені банком відповідними доказами, тому апеляційний суд вважає, що рішення суду слід скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачеві у задоволенні його вимог.

Керуючись ст. ст. 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд

вирішив:

Апеляційну скаргу приватного підприємства науково-виробниче підприємство «Градієнт» задовольнити.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду від 1 квітня 2009 року скасувати.

Акціонерному комерційному промислово-інвестиційного банку відмовити у задоволенні позовних вимог.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.