Справа № 22-5192/2009 рік

 Головуючий у 1 інстанції Гайдар А. В.

Категорія 32

Доповідач Маширо О.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2009 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючої Маширо О.П.

суддів Лук»янової С. В., Азевича В.Б.

при секретарі Голубцеві А. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу по апеляції відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Вугледарі на рішення Вугледарського міського суду від 19 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Вугледарі про стягнення моральної шкоди,

установив:

До апеляційного суду звернувся керівник відділення Фонду з апеляційною скаргою на рішення суду, яким були частково задоволені позовні вимоги Нергія та з відділення Фонду на його користь було стягнуто 20 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивач тривалий час працював на підземній роботі на різних шахтах Донбасу.

У зв»язку зі шкідливими умовами праці він захворів на хронічний обструктивний бронхіт пилової етіології у стадії загострення. Це захворювання є професійним, у зв»язку з чим висновком МСЕК від 5 квітня 2005 року йому уперше було встановлено 30% стійкої втрати професійної працездатності від набутого професійного захворювання, а також повторно - 25% та 10% по попередніх травмах, а усього: 65% втрати працездатності та третю групу інвалідності безстроково.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що через набуте професійне захворювання позивач зазнав моральної шкоди, тому стягнув з відповідача на його користь 20 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити позивачеві у задоволенні його вимог, оскільки вважає рішення суду незаконним, таким, що ухвалене з порушенням вимог матеріального і процесуального права.

Зокрема, позивач ані до відділення Фонду, ані до суду не надав медичного висновку про спричинення йому моральної шкоди, тому на думку апелянта ОСОБА_2 не довів самого факту спричинення йому такої шкоди.

Крім того, суд невірно оцінив глибину фізичних та моральних страждань позивача, тому розмір морального відшкодування є занадто великий.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін, з таких підстав.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На думку апеляційного суду оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону, тому підстав для його скасування немає.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач з 1979 року працює на підземних роботах на підприємствах вугільної промисловості.

Через важкі та шкідливі умови праці він захворів на хронічний обструктивний бронхіт пилової етіології в стадії загострення, що підтверджується актом розслідування хронічного професійного захворювання (а.с. 9-10) та виписними епікризами (а.с. 12-20).

5 квітня 2005 року ОСОБА_2 висновком МСЕК уперше було встановлено З групу інвалідності та 30% стійкої втрати професійної працездатності через вказане професійне захворювання - безстроково (а.с. 11).

За таких обставин суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що позивач у цьому випадку має право на моральне відшкодування.

Апеляційний суд не може прийняти доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не у повній мірі врахував вимоги розумності та справедливості, передбачені ст. 23 ЦК України, а також невірно оцінив глибину моральних та фізичних страждань позивача, оскільки при оцінці вказаних обставин та визначенні розміру морального відшкодування суд керувався наданими сторонами доказами, власними переконаннями та діяв виключно у правовому полі тих правовідносин, що виникли між сторонами.

Усі доводи апеляційної скарги були предметом дослідження у суді, на правильність висновків суду вони не впливають, тому апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Вугледарі відхилити.

Рішення Вугледарського міського суду від 19 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.