АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 10-720/2009

Головуючий у 1 інстанції Волкова С. Я.

Категорія ст. 236-8 КПК

 Доповідач Полтавцева Г. А.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2009 року колегія суддів судової палати в кримінальних справа х Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючої судді Полтавцевої Г А.

суддів Лук’янець Л.Ф., Чорного О.М.

прокурора Кузьмича ЯЛ.

захисника ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали скарги за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Печерського районного суду м. Києва від 31 березня 2009 року.

Цією постановою скаргу ОСОБА_3 задоволено, постанову заступника начальника другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних справ слідчими Генеральної прокуратури України Головного управління з розслідування особливо важливих справ від 2 жовтня 2008 року про порушення кримінальної справи за фактом створення невстановленими особами суб’єкта підприємницької діяльності - товариства з обмеженою відповідальністю «Історія міста» з метою прикриття незаконної діяльності та внесення невстановленими службовими особами цього товариства в офіційні документи завідомо неправдивих відомостей, їх підроблення, складання та видачу таких документів, за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 366 КК України, скасовано, в порушенні кримінальної справи за цим фактом відмовлено.

Своє рішення суд мотивував тим, що достатніх приводів та підстав для порушення справи не було, а тому прийняте заступником начальника другого

слідчого відділу управління з розслідування кримінальних справ слідчими Генеральної прокуратури України Головного управління з розслідування особливо важливих справ рішення не відповідає вимогам ст. ст. 94, 98 КПК.

Не погоджуючись з рішенням суду, прокурор в апеляції просить постанову суду скасувати, а матеріали справи направити в той же суд на новий судовий розгляд, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та допущення судом істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, оскільки постанова про порушення кримінальної справи повністю відповідає вимогам діючого законодавства.

В запереченнях на апеляцію прокурора захисник ОСОБА_2 просить рішення місцевого суду залишити без змін, вважаючи його законним та обгрунтованим.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію, захисника скаржника, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали по скарзі та матеріали, які стали підставою для порушення справи, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню.

Як видно з матеріалів справи, розглядаючи скаргу ОСОБА_3 на постанову про порушення кримінальної справи, суд прийшов до висновку, що на момент винесення цієї постанови в матеріалах перевірки були відсутні дані про те, що невстановлені особи суб’єкта підприємницької діяльності ТОВ «Історія міста», засновником якого є ОСОБА_3, з метою прикриття такої діяльності внесли в офіційні документи завідомо неправдиві відомості, а також підробили та видали такі документи для подачі їх до Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації.

Навпаки, в матеріалах, які стали підставою для порушення справи, відсутні будь-які дані, які б свідчили про те, що ТОВ «Історія міста» було створено з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, а це свідчить про те, що це товариство було створено ОСОБА_3 правомірно з метою здійснення законної підприємницької діяльності..

Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає аргументованим і з ним погоджується.

Відповідно до ст. ст. 11, 94 КПК кримінальна справа може бути порушена тільки у тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність в діях особи ознак злочину, а висновки органу досудового слідства про те, що в діях невстановлених службових осіб ТОВ «Історія міста» є ознаки злочину, передбаченого ст. 205 ч. 1, ст. 366 ч. 1 КК України, спростовуються матеріалами справи, дослідженими місцевим судом.

Зробивши висновок про відсутність в діях суб’єкта підприємницької діяльності - ТОВ «Історія міста» ознак злочину суд не вийшов за межі наданих йому повноважень, оскільки перевірка судом достатності та законності даних, які стали підставами для порушення справи, є обов’язком суду відповідно до вимог ст. 236-8 КПК, і в разі їх відсутності законодавець наділив суд правом виносити рішення про відмову в порушенні справи, тому рішення місцевого суду повністю відповідає вимогам закону.

Доводи прокурора, наведені в апеляції, що скаргу до суду подано не уповноваженою на те особою і суд був зобов’язаний викликати ОСОБА_3 в судове засідання, колегія суддів вважає некоректними, оскільки в матеріалах справи є нотаріально завірене доручення, відповідно до якого ОСОБА_3 уповноважив адвоката ОСОБА_2 звертатись до суду від його імені зі скаргами та іншими зверненнями і право на юридичну допомогу йому гарантоване ст. 59 Конституцією України.

Враховуючи зазначене, підстав для задоволення апеляції прокурора та скасування постанови місцевого суду колегія суддів не вбачає.

На підставі зазначеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 31 березня 2009 року, якою скаргу ОСОБА_3 задоволено, постанову заступника начальника другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних справ слідчими Генеральної прокуратури України Головного управління з розслідування особливо важливих справ від 2 жовтня 2008 року про порушення кримінальної справи за фактом створення невстановленими особами суб’єкта підприємницької діяльності - товариства з обмеженою відповідальністю «Історія міста» з метою прикриття незаконної діяльності та внесення невстановленими службовими особами цього товариства в офіційні документи завідомо неправдивих відомостей, їх підроблення, складання та видачу таких документів, за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 366 КК України, скасовано, в порушенні кримінальної справи за цим фактом відмовлено, залишити без змін, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - без задоволення.