Справа № 22-4808/2009 рік

 Головуючий у 1 інстанції Прокопчук Г. М.

Категорія 27

 Доповідач Маширо О.П.

УХВАЛА

іменем україни

13 липня 2009 року Апеляційний суд Донецької області у складі

головуючої -Маширо О.П.

суддів- Луктновій С. В., АзевичаВ.Б.

при секретарі -Голубцові А. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу по апеляційній скарзі закритого акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк" на ухвалу Калінінського районного суду м. Горлівки від 31 березня 2009 року по заяві закритого акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором,

установив:

Ухвалою Калінінського районного суду м. Горлівки від 31 березня 2009 року банку було відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2

Суд першої інстанції виходив з того, що з наданих заявником доказів у даній справі вбачається спір про право, тому товариству слід звернутись до суду у позовному порядку.

В апеляційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу у зв"язку з порушенням судом норм цивільно-процесуального законодавства, оскільки банком заявлена вимога, яка грунтується на правочині, вчиненому в письмовій формі, тому заявник вважає, що його вимоги слід розглядати у порядку наказного провадження.

Про час та місце розгляду справи сторони повідомлені.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, з таких підстав.

Відмовляючи в прийнятті заяви про видачу судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що із заяви та доданих до неї документів вбачається спір про право, що виключає можливість розгляду питання про видачу судового наказу.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна.

Згідно зі ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлені вимоги, які грунтуються на правочині, вчиненому у письмовій формі: про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати; про компенсацію затрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини, або транспортних засобів боржника та в інших випадках, встановлених законом.

Як видно з матеріалів справи між заявником та ОСОБА_2 був укладений письмовий кредитний договір від 19 жовтня 2006 року, згідно з яким останній отримав кредит у розмірі 1 808 грн. 29 коп. 3і сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 25, 08% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19 жовтня 2007 року.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється щомісячними платежами в період з 21 по 28 число кожного місяця у розмірі 172 грн. 24 коп., яка складається із заборгованості за кредитним договором, відсотків, комісії та інших витрат за договором.

У зв"язку із порушенням боржником умов договору про повернення кредиту у нього виникла заборгованість у сумі 1 808 грн. 30 коп. 3а кредитом, 2 547 грн. 92 коп. по процентах за користування кредитом, пеня у сумі 1 380 грн. 95 коп., а усього: 6524 грн. 03 коп.

Заявник надав до суду документи, що підтверджують розрахунок заборгованості по сплаті кредиту та відсотків по кредитному договору між боржником та кредитором.

Таким чином, надані банком матеріали свідчать про їх відповідність ст. 96 ЦПК України та відсутність підстав, які б унеможливлювали видачу судового наказу.

Посилання в ухвалі на наявність спору про право є передчасними, оскільки наказне провадження передбачає порядок та умови скасування суддею судового наказу у разі подання боржником відповідної заяви.

За таких обставин ухвала судді підлягає скасуванню з направленням матеріалів до суду першої інстанції для повторного вирішення питання про їх прийняття.

Керуючись ст. ст. 312, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.

Ухвалу Калінінського районного суду м. Горлівки від 31 березня 2009 року скасувати, справу направити на новий розгляд питання щодо прийняття до провадження заяви ЗАТ КБ „Приватбанк".

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.