АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 10-849/09

Головуючий в суді 1-ї інстанції –Вовк С. В.

Категорія: ст. 236-7 КПК

Доповідач: Мацелюх П.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2009 року колегія суддів судової палати в кримінальних справа х Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого-судді - Глиняного В.П.

суддів - Мацелюха П.С., Чорного О.М.

за участі прокурора - Карпука Ю А.

захисника - ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції на постанову Печерського районного суду м. Києва від 24 березня 2009 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою суду скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при проваджені ОРД, дізнання та досудового слідства прокуратури м. Києва від 18 листопада 2005 року в частині порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ «Стратус» ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.5 ст. 191 КК України задоволено, вказану постанову про порушення кримінальної справи скасовано та відмовлено в порушенні справи відносно ОСОБА_3 за ознаками цього злочину.

На обгрунтування рішення, районний суд дійшов висновку, що в матеріалах, на підставі яких було прийнято рішення про порушення справи, не вбачається даних щодо наявності об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, зокрема щодо замаху на за володіння директором ТОВ «Стратус» ОСОБА_3 бюджетними коштами врозумінні поняття заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції вважає постанову Печерського районного суду м. Києва від 24 березня 2009 року немотивованою та необгрунтованою, тобто на думку прокурора суд не дав оцінки матеріалам, які стали підставою до порушення справи.

З наведених в апеляції підстав, прокурор просить постанову Печерського районного суду м. Києва від 24.03.2009 року скасувати, а скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію частково, просить скасувати постанову місцевого суду, а справу повернути на новий судовий розгляд в суд першої інстанції, пояснення захисника, яка заперечила апеляцію та вважає постанову суду законною та обгрунтованою, перевіривши матеріали судової справи за скаргою та матеріали справи, на підставі яких було порушено справу, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як видно з матеріалів справи, розглядаючи скаргу захисника на постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3 суддя відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, дослідив матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення справи, заслухав захисника, думку прокурора, ретельно перевірив виконання органом досудового слідства вимог ст. ст. 94-98 КПК України при порушенні справи, дав їм належну оцінку з позиції допустимості та достатності для порушення кримінальної справи і обгрунтування своїх висновків виклав у мотивувальній частині постанови, з якими колегія суддів погоджується.

Доводи апелянта про неналежну оцінку судом зібраних у справі доказів, не грунтуються на вимогах закону.

Відповідно до ч. 15 ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови.

Згідно зі ст. 94 КПК України, приводами для порушення кримінальної справи є заяви або повідомлення, а підставами - достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину. Закон не вимагає від відповідних органів при вирішенні питання про порушення кримінальної справи надавати докази або вважати встановленими будь-які обставини.

При розгляді скарги ОСОБА_2, суд першої інстанції скасовуючи постанову старшого прокурора від 18.11.2005 року в частині порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ «Стратус» ОСОБА_3 дійшов висновку про те, що кримінальна справа порушена без достатніх підстав та у відсутні достатніх даних щодо наявності обєктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто замаху на заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Відповідно до ч.2 ст. 94 КПК України, справа  може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Головними ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України є сукупність наступних ознак: привласнення, розтрата чужого майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. їх загальною ознакою є особливе відношення винного до майна, яким він заволодіває. Воно їй ввірене, перебуває в її віддані або особа внаслідок службового становища має певні повноваження щодо цього майна, наявність прямого умислу та корисливий мотив.

Як видно з матеріалів справи, в оскаржуваній постанові на порушення вимог ст. ст. 94, 98 КПК України, не наведені необхідні та достатні підстави прийняття рішення про порушення кримінальної справи, жодний з елементів ознак злочину не конкретизований і не підтверджений матеріалами дослідчої перевірки. Прокурор у постанові про порушення кримінальної справи послався лише на акт позапланової документальної перевірки ТОВ «Стратус» від 18.06.2004 року, згідно якого сума податку на додану вартість у розмірі 50 млн. грн. заявлена ТОВ «Стратус» до відшкодування з порушенням вимог п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» і яка не була відшкодована з причин, що від волі ОСОБА_3 не залежало.

Разом з тим, в матеріалах справи долучені судові рішення, постановленні Господарським судом м. Києва 30.10.2007 року та Київським апеляційним адміністративним судом від 03.04.2008 року, якими визнано недійсним податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 592308/0 від 18.06.2004 року та стягнуто на користь ТОВ «Стратус» суму бюджетної заборгованості з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в м. Києві у якості експортного відшкодування бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 50 млн. грн.. за період лютого 2004 року.

За наведених судом обставин, відсутність документального дослідження змісту фінансового -господарської діяльності платника податку робить неможливим прийняття обгрунтованого рішення про порушення кримінальної справи.

Таким чином, кримінальна справа відносно директора ТОВ «Стратус» ОСОБА_3 була порушена без достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину за ч. 5 ст. 191 КК України в діях ОСОБА_3, чим порушено вимоги ст. 94 КПК України, а також не дотримано вимог ст. ст. 97 і 98 КПК України щодо підставності порушення кримінальної справи.

Враховуючи викладене, підстав для задоволення апеляції прокурора та скасування постанови суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів.-

УХВАЛИЛА:

 Постанову Печерського районного суду м. Києва від 24 березня 2009 року, якою скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при проваджені ОРД, дізнання та досудового слідства прокуратури м. Києва від 18 листопада 2005 року в частині порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ «Стратус» ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.5 ст. 191 КК України задоволено, вказану постанову про порушення кримінальної справи скасовано та відмовлено в порушенні справи відносно ОСОБА_3 за ознаками цього злочину -залишити без змін, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції - без задоволення.