Категорія №2.33
ПОСТАНОВА
Іменем України
03 серпня 2010 року Справа № 2а-2840/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Чернявської Т.І.,
за участю
секретаря судового засідання Ігнатович О.А.
та
представників сторін:
від позивача ОСОБА_1
від відповідача - головний спеціаліст керівництва
Соболь К.Л. (довіреність від 11.01.2010 № 88)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську
справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1
до
заступника начальника територіального управління Головної державної інспекції
на автомобільному транспорті в Луганській області старшого державного інспектора
на автомобільному транспорті Костенко Л.І.,
територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті
в Луганській області
про визнання незаконними дій, скасування постанови про застосування фінансових санкцій від 13 березня 2010 року № 098595 та припису від 13 березня 2010 року щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт,
ВСТАНОВИВ:
13 квітня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до заступника начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області старшого державного інспектора на автомобільному транспорті Костенко Л.І., територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті
в Луганській області про визнання незаконними дій, скасування постанови про застосування фінансових санкцій від 13 березня 2010 року № 098595 та припису від 13 березня 2010 року щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.
11 лютого 2010 року під час прямування разом із друзями та родичами до м. Харкова на автомобілі Фольцваген ЛТ 35, державний номер НОМЕР_1, належного позивачу на праві приватної власності, був складений документ про порушення законодавства про автомобільний транспорт, так як водій (чоловік позивача) не надав для ознайомлення інспектору ліцензійну картку. Позивач пояснив інспектору, що вона та ії чоловік – водій вантажівки, не надають послуги з перевезення пасажирів та вантажів, які вимагають наявність ліцензійної картки, договору, дорожнього листа тощо. Відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» послуга з перевезення пасажирів чи вантажів – це перевезення пасажирів і вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату. Позивач з чоловіком, отримавши свої документи ще раз попросили інспектора надати їм ознайомитися з тим документом, який він склав, але отримали відмову.
23 березня 2010 року ОСОБА_1 отримала постанову територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області від 13.03.2010 № 098595 про застосування фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн. Разом із постановою позивачем отриманий припис від 13.03.2010 щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт, в якому зазначено, що за результатами перевірки, проведеної 11 лютого 2010 року, були виявлені наступні порушення: відсутня ліцензійна картка та страхові поліси на пасажирів. Даним приписом запропоновано вжити заходів для усунення виявлених порушень у строк до 12.04.2010. Вказана постанова є додатком до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (надалі – Порядок), затвердженого постановою КМУ від 08 листопада 2006 року № 1567, та складається згідно цього Порядку з виконанням всіх дій, які ним не передбачені. Так, даний Порядок визначає, що державному контролю на автомобільному транспорті підлягають усі транспортні засоби суб’єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Позивачем зазначено, що вона є суб’єктом підприємницької діяльності в сфері роздрібної торгівлі промисловими товарами, а не у сфері автомобільного транспорту.
Пунктом 4 Порядку визначений вичерпний перелік заходів, за допомогою яких здійснюється даний контроль, а саме контроль здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок. Позивачу не відомо, яка саме проводилась перевірка 11 лютого 2010 року, оскільки їй не були надані ані завдання на перевірку, ані акт, який обов’язково складається за результатами проведеної перевірки і з яким під час проведення перевірки має право ознайомитися уповноважена особа суб’єкта господарювання та водій, підписати його або відмовитися від його підписання. Даний акт обов’язково реєструється в журналі обліку. Також позивач зазначає, що в приписі вказано порушення щодо відсутності ліцензійної картки та страхових полісів на пасажирів, а в постанові – відсутність ліцензійної картки, дорожнього листа, договору з замовником тощо, тобто зазначений різний перелік ненаданих документів.
Справа про порушення законодавства про автомобільний транспорт повинна розглядатися у присутності уповноваженої особи суб’єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб’єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням, але рекомендований лист на адресу позивача надісланий не був.
Таким чином, позивач просить визнати незаконними дії, скасувати постанову про застосування фінансових санкцій від 13 березня 2010 року № 098595 та припис від 13 березня 2010 року щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав суду заперечення на адміністративний позов від 31 травня 2010 року № 2225 (арк. справи 21-22), в яких посилається на таке.
11 лютого 2010 року о 13 год. 50 хв. в ході проведення рейдової перевірки в м. Артемівську Донецької області державними інспекторами територіального управління в Донецькій області був перевірений транспортний засіб Фольцваген ЛТ 35, державний номер НОМЕР_1, що здійснював перевезення 11 пасажирів за маршрутом м. Лутугіно - м. Харків під керуванням водія – ОСОБА_4, який належить ОСОБА_1 За результатами перевірки було виявлено порушення положень ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» - при здійсненні нерегулярних пасажирських перевезень, у водія був відсутній дорожній лист, ліцензійна картка, договір з замовником, документ, що підтверджує оплату транспортних послуг, полісів страхування пасажирів, у зв’язку з чим посадовими особами складено акт перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 121380. Водій від письмових пояснень відмовився, про що зазначено в акті.
01 березня 2010 року на адресу позивача рекомендованим листом направлено запрошення на явку на комісію на 11 березня 2010 року, яке позивач особисто отримала, про що свідчить ії підпис. Відповідно до п. 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті у зв’язку з неявкою перевізника, адміністративний матеріал був розглянутий начальником територіального управління самостійно. Відповідно до ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» до позивача застосовано фінансові санкції за надання послуг без оформлення документів, передбачених ст. 39 Закону – 1700,00 грн. Вказана постанова направлена поштою рекомендованим листом з повідомленням на адресу позивача. Таким чином, просимо у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Суд, вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, показання свідка ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню повністю з таких підстав.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно із статтею 39 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документами, на підставі яких виконуються нерегулярні пасажирські перевезення, для автомобільного перевізника є - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Статтею 60 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» передбачено, що за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із Положенням про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 року № 1190, урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті є головна державна інспекція на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується. Згідно зазначеного Положення Головавтотрансінспекція відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого, здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів, здійснює у передбачених законодавством випадках ліцензування видів господарської діяльності, пов'язаних з наданням послуг з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом, державний контроль за дотриманням вимог законодавства про автомобільний транспорт, зокрема за наявністю відповідної ліцензії та ліцензійної картки на транспортний засіб суб'єкта господарювання. Головавтотрансінспекція для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністром транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Головавтотрансінспекції.
Відповідно до Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 14 грудня 2005 року № 888 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2005 року за № 1573/11853, територіальні управління відповідно до покладених на них завдань у відповідному регіоні, серед іншого, здійснюють державний контроль за виконанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, правил перевезень пасажирів і вантажів та дотриманням вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм, що регулюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, здійснюють контроль за додержанням ліцензіатами Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», та видають розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567 (надалі - Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567).
Згідно із пунктами 2 та 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, мм. Києві та Севастополі.
Відповідно до пункту 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок. Планові, позапланові та рейдові перевірки можуть проводитися із залученням спеціалістів органів внутрішніх справ і науково-дослідних установ (за погодженням з їх керівниками) з питань, що належать до їх компетенції.
Згідно із пунктом 12 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567 рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання, зокрема іноземним, вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Графік проведення рейдових перевірок відповідно до пункту 13 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567 складається територіальним управлінням Головавтотрансінспекції з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, та інших обставин. Щотижневий графік складається з урахуванням проведення рейдових перевірок не частіше ніж один раз на квартал.
Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону (пункт 14 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567).
Під час проведення рейдової перевірки у відповідності із пунктом 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567 перевіряється:
- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;
- додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України «Про автомобільний транспорт»;
- наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут;
- відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;
- оснащення таксі справним таксометром;
- відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;
- додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;
- наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;
- додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів;
- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.
Згідно із пунктами 16 та 17 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567 рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи відповідно до завдання на перевірку. Під час проведення такої перевірки можливе застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис «Головавтотрансінспекція». Рейдова перевірка проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення.
У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, у відповідності із пунктом 21 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567 складається акт.
У разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис (пункт 22 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567).
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі графіку рейдових перевірок щодо контролю за виконанням перевізниками автомобільного транспорту законодавства України про автомобільний транспорт на території Донецької області 08.02.2010 - 12.02.2010 відповідно до завдання на перевірку від 08.02.2010 № 041678, зареєстрованого в журналі обліку, посадовими особами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області 11 лютого 2010 року було проведено перевірку транспортного засобу – автомобілю VOLKSWAGEN LT 35, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить фізичній особі – підприємцю ОСОБА_1, за результатами якої складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 11 лютого 2010 року № 121380 (арк. справи 27, 58, 59-61, 62-63).
Перевіркою встановлено, що під час здійснення нерегулярних пасажирських перевезень перевізник не забезпечив наявності у водія транспортного засобу дорожнього листа, ліцензійної картки, договору із замовником транспортних послуг, документа, що засвідчує оплату транспортних послуг, страхових полісів обов’язкового особистого страхування на кожного пасажира, чим порушено вимоги статті 39 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт».
Від підписання акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 11 лютого 2010 року № 121380 водій транспортного засобу ОСОБА_4 відмовився, про що в акті перевірки зроблено відповідний запис.
Допитаний у судовому засіданні у якості свідка водій транспортного засобу – автомобілю VOLKSWAGEN LT 35, реєстраційний номер НОМЕР_1, громадянин ОСОБА_4 повідомив суду, що йому посадові особи, що проводили перевірку, акт перевірки на ознайомлення до рук не надали, хоча він про це їх просив, і у зв’язку з тим, що почерк був не зрозумілий, він з відстані не зміг його прочитати, а тому не став його підписувати.
Оскільки чинним законодавством України про автомобільний транспорт не передбачено, що акт перевірки транспортного засобу повинен надаватися посадовими особами, що провели перевірку, на ознайомлення та підписання уповноваженій особі суб'єкта господарювання або водію транспортного засобу до рук, суд кваліфікує дії водія транспортного засобу ОСОБА_4 щодо непідписання акта перевірки від 11 лютого 2010 року № 121380 саме як відмову від підписання акта перевірки.
У відповідності із пунктами 25 та 26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення згідно із пунктом 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567 розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.
На підставі акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 11 лютого 2010 року № 121380 територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області винесено постанову про застосування фінансових санкцій від 13 березня 2010 року № 098595 (арк. справи 9).
Про час і місце розгляду справи про порушення законодавства України про автомобільний транспорт позивача було повідомлено листом від 26 лютого 2010 року, яке надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано останнім згідно повідомлення про вручення поштового відправлення 09 березня 2010 року (арк. справи 24, 25, 26).
Факт повідомлення відповідачем позивача про час і місце розгляду справи про порушення законодавства України про автомобільний транспорт також підтверджується заявою ОСОБА_1 до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області від 03 червня 2010 року за вх. № 2035, в якій зазначено про те, що 09 березня 2010 року о 17 год. 30 хв. позивачем був зроблений телефонний дзвінок до відповідача з повідомленням про те, що позивач не зможе з’явитися до відповідача 11 березня 2010 року на засідання по її справі з причини виїзду із країни (арк. справи 42).
Оскільки пунктом 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567 передбачена можливість у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання розглядати справу про порушення без її участі, суд не вбачає порушень зі сторони відповідача щодо розгляду справи про порушення законодавства України про автомобільний транспорт за відсутності належним чином повідомленої про час і місце розгляду справи ОСОБА_1
Згідно із частиною 2 пункту 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567 за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.
За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників у відповідності із абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 11 лютого 2010 року № 121380, яким зафіксовано порушення позивачем вимог статті 39 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» щодо надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 цього Закону, територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області винесено постанову від 13 березня 2010 року № 098595 про застосування до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн. (арк. справи 9).
Відповідно до пункту 31 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567 за результатами розгляду справи про порушення керівник органу державного контролю або його заступник за наявності підстав виносить припис щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт. Припис підлягає обов'язковому виконанню в зазначений у ньому строк. Про виконання припису уповноважена особа суб'єкта господарювання повинна письмово повідомити керівникові органу державного контролю.
На підставі акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 11 лютого 2010 року № 121380 територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області винесено припис щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт від 13 березня 2010 року (арк. справи 10).
Факт вчиненого позивачем порушення законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів автомобільним транспортом підтверджений матеріалами справи та доведений відповідачем, вимоги припису відповідають виявленим перевіркою порушенням, які необхідно усунути, а тому у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на те, що позивач не надає послуги з перевезення пасажирів (як необґрунтовано вважав інспектор), а 11 лютого 2010 року позивач з чоловіком, своїми родичами та друзями просто прямував до м. Харкова по своїм приватним справам, суд оцінює критично з огляду на таке.
Під час попереднього судового засідання позивач повідомив суду, що 11 лютого 2010 року позивач з чоловіком, своїми родичами та друзями прямували до м. Харкова на день народження (18-річчя) ОСОБА_5, яка навчається у м. Харкові.
Згідно довідки обласного адресного бюро Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області від 25 червня 2010 року (арк. справи 50 зворотній бік) ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на те, що вона з чоловіком, своїми родичами та друзями їхали до м. Харкова 11 лютого 2010 року на день народження ОСОБА_5 не відповідають дійсності та спростовуються документально.
Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 03 серпня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 71, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова складена у повному обсязі 09 серпня 2010 року.
Суддя Чернявська Т.І.