АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 10-802/09
Головуючий в суді 1-ї інстанції: Дідик М. В.
Категорія: ст. 236-7 КПК
Доповідач: МацелюхП. С
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справа х Апеляційного суду міста Києва у складі:
Головуючого - судді - Глиняного В.П.
суддів - Мацелюха П. С, Чорного О.М.
за участю прокурора - КарпукаЮ.А.
- представника потерпілої-захисника - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію представника потерпілої ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 02 квітня 2009 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Даною постановою суду була задоволена скарга ОСОБА_6 та скасовано постанову старшого слідчого в ОВС ГУ МВС України в м. Києві від 29.01.2008 року в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_6 за фактом замаху на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України та відмовлено в порушенні кримінальної справи.
В обгрунтування прийнятого рішення, районний суд дійшов висновку, що на момент порушення кримінальної справи в слідчого не було достатніх даних, які вказували би на наявність ознак саме злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч, 4 ст. 190 КК України в діях ОСОБА_6
В апеляції представник потерпілої ОСОБА_4- захисник ОСОБА_5 вважає постанову суду незаконною через істотне порушення вимог ст. 236-8 КПК України, однобічністю та неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.
З наведених а апеляції підстав просить постанову суду від 02.04.2009 року скасувати, а скаргу ОСОБА_6 на постанову слідчого в ОВС СУ ГУ МВС України в м. Києві від 29.01.2008 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Заслухавши доповідача, пояснення представника потерпілої, який підтримав апеляцію та просив скасувати постанову суду, а скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, думку прокурора, який підтримав апеляцію частково, просить скасувати постанову суду, а справу повернути на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали судової справи за скаргою та матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція представника потерпілої ОСОБА_4- захисника ОСОБА_5 підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи, справа за скаргою представника потерпілої ОСОБА_4 - ОСОБА_5 була предметом розгляду в різних судових інстанціях.
Зокрема, ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справа х Верховного Суду України від 02 грудня 2008 року постановлены у справі судові рішення: постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 14.02.2008 року та Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 12.03.2008 року - скасовані, а матеріали справи направлено в той же місцевий суд на новий судовий розгляд в іншому складі суддів.
Скасовуючи зазначенні судові рішення, Верховний Суд України зазначив, що місцевий суд всупереч вимогам ст. 236-8КПК України, фактично вдався до оцінки доказів, які були зібрані уповноваженими органами, а апеляційний суд не виправив помилку, допущену місцевим судом.
Відповідно до ч. 15 ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови.
Згідно зі ст. 94 КПК України, приводами для порушення кримінальної справи є заяви або повідомлення, а підставами - достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину. Закон не вимагає від відповідних органів при вирішенні питання про порушення кримінальної справи надавати докази або вважати встановленими будь-які обставини.
При новому розгляді скарги ОСОБА_6, суд першої інстанції скасовуючи постанову слідчого в ОВС ГУ МВС України в м. Києві від 29.01.2008 року відносно ОСОБА_6 дійшов висновку про те, що кримінальна справа порушена без достатніх підстав, які б засвідчували факт замаху на незаконне заволодіння ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_7 грошима ОСОБА_8 саме шляхом обману та зловживанням довірою за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.
Проте, з такими висновками суду колегія суддів погодитись не може.
28 січня 2008 року постановою слідчого в ОВС ГУ МВС України в м. Києві порушено кримінальну справу за фактом замаху на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 та ч. 4 ст. 190 КК України.
29 січня 2008 року постановою слідчого з ОВС ГУ МВС України в м. Києві порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за фактом замаху на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 та ч.4 ст. 190 КК України.
Як убачається з матеріалів справи, на підставі яких прийнято рішення про порушення кримінальної справи, 26 січня 2008 року ОСОБА_4 звернулася із заявою до УБОЗ ГУ МВС України в м. Києві про намагання двох наглядно знайомих їй чоловіків заволодіти її коштами в сумі 125000 доларів США в обмін на інформацію про місцезнаходження її автомобіля «Бентлі», викраденого напередодні невідомими особами.
Так, приводами та підставами для порушення кримінальної справи стали матеріали кримінальної справи № 18-00340, порушеної по факту замаху на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою громадян за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 та ч. 4 ст. 190 КК України, а саме зібрані у встановленому законом порядку докази, які свідчать про наявність в діях ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кримінально-караного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 15 та ч. 4 ст. 190 КК України.
Вивчивши матеріали зазначеної кримінальної справи, слідчий в ОВС ГУ МВС України в м. Києві безпосередньо виявив ознаки цього злочину, а отже справу щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ним порушено за наявності приводу, передбаченого п.5 ч. 1 ст. 94 КПК України.
За змістом ч. 2 ст. 94 КПК України, підставою до порушення кримінальної справи є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Як убачається з матеріалів справи, на підставі яких порушено кримінальну справу, слідчий визнав достатніми даними ті, що містяться в поясненнях ОСОБА_9 та ОСОБА_6, протоколі огляду та вилучення грошей у ОСОБА_7, а також у рапортах працівників органів дізнання, з яких убачається факт передачі ОСОБА_4 грошей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с. 5, 29-36)
Висновок суду першої інстанції, що таких даних недостатньо для порушення кримінальної справи, є безпідставним і ніяк не мотивований, на що є посилання в апеляції.
Оскільки зібрані під час досудового слідства матеріали справи містили достатні дані, які вказували на наявність в діях ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ознак злочину, то справу було порушено і за наявності передбачених ч. 2 ст. 94 КПК України підстав.
Таким чином, постанова про порушення кримінальної справи від 29 січня 2008 року винесена у повній відповідності до вимог ст. 98 КПК України, так як має посилання на приводи ( безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину в матеріалах справи), підстави до порушення справи (наявність в діях ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 та ч. 4 ст. 190 КК України), а також її подальше спрямування - прийняття її до свого провадження та приступлення до розслідування.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова суду від 02.04.2009 року підлягає скасуванню, а матеріали справи направленню на новий судовий розгляд.
У контексті наведеного, не може бути задоволена апеляція в частині залишення скарги ОСОБА_6 на постанову про порушення кримінальної справи без задоволення, оскільки апеляційний суд не наділений правом прийняття таких рішень.
При новому розгляді матеріалів справи за скаргою ОСОБА_6, суду необхідно дотримуючись вимог ст. 236-8 КПК України, перевірити належним чином достовірність приводів і підстав для порушення кримінальної справи, доводи апеляції, і в залежності від встановленого, прийняти законне і обгрунтоване рішення.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію представника потерпілої ОСОБА_4 - захисника ОСОБА_5 задовольнити частково.
Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 02 квітня 2004 року, якою була задоволена скарга ОСОБА_6 та скасовано постанову старшого слідчого в ОВС ГУ МВС України в м. Києві від 29.01.2008 року в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_6 за фактом замаху на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України та відмовлено в порушенні кримінальної справи - скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд в суд першої інстанції в іншому складі суду.