АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-624/2009 р.
Головуючий в 1-й інстанції КК України
Категорія ст. 309 ч.2
Суддя Тарасенко О.О.
Доповідач Кузьменко В.М.
УХВАЛА
ИМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2009 року колегія суддів палати апеляційного суду Дніпропетровської області з кримінальних справ в складі:
головуючого - судді Пойди М. Ф. суддів: Кузьменко В.М., Літвіненка О.О. за участю прокурора Чепурка А.С.
розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 січня 2009 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Дніпропетровська, громадянин України, освіта середня, не працюючий, раніше судимий: 15.09.2006 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ст. ст. 309 ч. 1, 75, 76 КК України на 2 роки позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки. Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2007 року іспитовий строк було скасовано і було прийнято рішення про направлення ОСОБА_1 в місця позбавлення волі для відбуття призначеного вироком,
засуджений за ст. 309 ч. 2 КК України на 2 роки 3 місяці позбавлення волі, за ст. 358 ч. 3 КК України на 1 рік обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим до відбуття призначено 2 роки 3 місяці позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднане не відбуте покарання за вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 вересня 2006 року і остаточно до відбуття призначено 2 роки 4 місяці позбавлення волі.
ОСОБА_1 засуджено за незаконне придбання і зберігання психотропних речовин без мети збуту, вчинене повторно, а також за використання завідомо підробленого документа.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить змінити вирок щодо нього і пом’якшити покарання, посилаючись на те що суд не врахував обставини які пом’якшують його відповідальність, а саме стан його здоров’я, також вважає, що суд безпідставно призначив йому покарання за правилами ст.. 71 КК України, вважає, що його дії повинні бути кваліфіковані за ст.. 309 ч. 1 КК України, оскільки на його думку попередня його судимість являється погашеною.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, міркування прокурора, який вважав за необхідне вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи в межах апеляції, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винності засудженого ОСОБА_1 у вчинені злочину, за який його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи і грунтується на зібраних у справі і досліджених в судовому засіданні доказах, проти який не заперечував і сам засуджений.
Суд дав правильну оцінку доказам і дії засудженого вірно кваліфікував за ст. 309 ч. 2 КК України, оскільки раніше він був засуджений за вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 вересня 2006 року за ст. 309 ч. 1 КК України. Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2007 року іспитовий строк призначений вказаним вироком був скасований через ухиляння його від реєстрації в кримінально-виконавчих органах, зміну місця проживання, а тому судимість за вказаним вище вироком у нього не є погашеною.
Призначаючи ОСОБА_1 покарання, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, суд врахував ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним, дані про особу, всі обставини по справі і правильно прийшов до висновку про те, що міру покарання він повинен відбувати у вигляді позбавлення волі, відповідно до вчиненого призначивши йому строк покарання. Правильно також призначивши йому покарання за правилами ст.. 71 КК України.
Підстав для призначення більш м’якого покарання колегія суддів не вбачає.
Доводи засудженого ОСОБА_1 про суворість покарання безпідставні.
Отже, підстав для скасування чи зміни вироку не вбачається.
Колегія суддів також вважає за необхідне залишити клопотання засудженого ОСОБА_1 про призначення його матір захисником без задоволення, оскільки ОСОБА_2 не з’явилася в судове засідання і її думку з цього приводу неможливо було вияснити.
Не підлягає задоволенню і клопотання ОСОБА_1 про ознайомлення його з матеріалами справи подане через два місяці після оголошення вироку, оскільки цим правом він мав скористатися в період строку апеляційного оскарження вироку відповідно до ст.. 349 КПК України.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 січня 2009 року щодо нього - без зміни.