Справа № 4176

Суддя 1- інстанції- Березкіна О.В.

Категорія – 32

 Доповідач- Єлгазіна Л.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2009 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі: Головуючого судді - Зубової Л.М. Суддів: Ювченко Л.П., Єлгазіної Л.П. При секретарі - Лєдовській О.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства „ Орджонікідзевугілля „ на рішення Єнакіївського міського суду Донецької обл. від 24 березня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства „ Орджонікідзевугілля „ - про відшкодування моральної шкоди „.

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до суду із позовом „Про відшкодування моральної шкоди заподіяної умовами виробництва ", в обгрунтування своїх вимог вказував, що більше ніж 18років працював на вугільних підприємствах в підземних, несприятливих та шкідливих умовах. При виконанні трудових обов, язків він отримав професійне захворювання, про що йому було видано акт ф. П- 4.

Згідно висновку МСЕК від 09.08.2007р. йому вперше встановлено 30% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності по професійному захворюванню -хронічна вертеброгенна пояснично - крижана радікулдопатія з больовим синдромом безстроково

Він вважає, що внаслідок ушкодження здоров, я переживає моральні страждання, які оцінив у 50 ОООгр. і просив вказану суму стягнути з відповідача.

Рішенням суду від 24.03.2009року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково в сумі 11 тис гривень. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції поновив позивачу строк на звернення до суду як пропущений з поважних причн і дійшов висновку, що у зв, язку з трудовими відносинами у шкідливих умовах позивач отримав професійне захворювання, внаслідок чого преживає моральні страждання, які суд визначив в межах заявлених вимог у сумі 11 тис гр.

Не погодившись із судовим рішенням, з апеляційною скаргою звернувся відповідач, в якій просить рішення суду скасувати, та відмовити у задоволенні позовних вимог по відшкодуванню моральної шкоди, оскільки позивач є застрахованою особою і відповідно до Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" і регламентують відшкодування моральної шкоди.

На його думку судом порушені ст. 10, 60 ЦПК України -бо не були з"ясовані всі обставини по справі, суд не обгрунтував у рішенні докази.

Позивач рпопустив 3-х місячний строк на звернення до суду, оскільки професійне захворювання у нього встановлено у 2007 р., до суду з позовом він звернувся улютому 2009 року.

Заслухавши суддю- доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, судова колегія вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст..303п.1 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 дійшов обгрунтованого висновку, що позивач утратив працездатність у зв.язку з професійним захворюванням, яке виникло в результаті дії негативних виробничих факторів під час виконання ним трудових обов.язків, відповідач як роботодавець не забезпечив безпечних умов праці, а тому зобов, язаний відшкодувати позивачу моральну шкоду.

Апеляційним судом встановлено, що позивач дійсно працював на вугільних підприємствах, і йому відповідно з висновком МСЕК від 09.08.2007року, йому вперше встановлено 30% втрати професійної працездатності по професійному захворюванню -хронічна вертеброгенна пояснично - крижана радікулдопатія з больовим синдромом безстроково /а.с. 10/

Професійне захворювання, яке сталося з позивачем, спричиняє йому моральні страждання, оскільки змінилися його нормальні життєві зв, язки і він прикладає додаткових зусиль для організації свого життя.

Так, відповідно до ч.2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Частиною 1 ст. 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв, язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 березня 1995 року № 4 „ Про судову практику в справа х про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди", роз, яснено, що відповідно до ст. 237 -1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров, я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв, язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов, язок по відшкодуванню моральної ( немайнової ) шкоди покладається на власника абоуповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності чи галузевої незалежності.

Апеляційний суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що відсутній висновок МСЕК про наявність моральних страждань у позивача, оскільки позивачу встановлена стійка втрата професійної працездатності, і висновок МСЄК про встановлення наявності чи відсутності спричинення моральної шкоди особам, у яких встановлено стійку втрату працездатності внаслідок шкідливих умов праці, не є обов"язковим, оскільки спричинення моральної шкоди в таких випадках є очевидним.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно дослідив і оцінив обставини по справі, правильно застосував норми матеріального права і відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України, рішення суду першої інстанції слід залишити без зміни.. Керуючись ст.. 303, 308, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства „ Орджонікідзевугілля „ -відхилити.

Рішення Єнакіївського міського суду Донецької обл. від 24 березня 2009 року -залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.