справа № 2-1895/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М            У К Р А Ї Н И

20 липня 2010 року                                                                                        м. Чернігів

НОВОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

в складі :  головуючого  -  судді  Овсієнко Ю.К.

                 при секретарі                     Безкоровайній Н.В.,

з участю представника відповідача Щербаненко О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії,  -

встановив:

29 квітня 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії .

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила те, що вона є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом другої групи, а згідно ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, щорічна допомога на оздоровлення інвалідам другої групи виплачується у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. Проте, відповідач виплату у 2007-2009 році проводив в значно менших розмірах. Звертаючись до суду позивач просить визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради  перерахувати щорічну допомогу на оздоровлення, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за 2007-2009 роки.

Представник позивача в судове засідання не з’явилась, через канцелярію суду надала заяву де зазначила позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в їх задоволенні просила відмовити. Пояснила , що  щорічна допомога на оздоровлення позивачу нараховувалась та виплачувалась органами соціального захисту населення  у порядку, передбаченому Постановою КМ України  від 12 липня 2005 р. № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Державним бюджетом не передбачено виплату допомоги у розмірі, передбаченому Законом України  „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а Управління праці не має коштів на виплату допомоги у такому розмірі. Так як позивач отримала щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі, передбаченому вказаною постановою КМ України, тому недоотриманих позивачем сум грошової допомоги не має.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно посвідчення Серії НОМЕР_1, виданого Чернігівською обласною державною адміністрацією. (а.с. 9), ОСОБА_1 є постраждалою в наслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом другої групи.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме частиною четвертою статтею 48, передбачено виплату щорічної допомоги на оздоровлення, зокрема, абзацом другим зазначеної частини - інвалідам третьої групи – п’яти мінімальних заробітних плат.

Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» мінімальна заробітна плата складала 625 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року установлено розмір щорічної допомоги на оздоровлення: інвалідам ІІ групи – 120 гривень.

Відповідно до ч.3 ст.22 Конституції при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Кабінет Міністрів України не уповноважений Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ,, зменшувати встановлені ним конкретні розміри доплат, пенсій і компенсацій, зокрема допомоги на оздоровлення. Навпаки, у ч. 1 ст.67 зазначеного Закону встановлено, що ці розміри підвищуються Кабінетом Міністрів відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. У зазначеному законі викладено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, оскільки відповідно до ч.1 ст.50 Конституції кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження підзаконним актом змісту та обсягу права, наданого Законом України № 796-ХІІ, є безпідставним.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті66, пунктів 7,9,12,13,14,23,29,30,39,41,43,44,45,46,статей 98,101,103,111 та положення ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними).

Окрім того, встановлений частиною другою статті 95 Конституції України, частиною другою статті 38 Бюджетного Кодексу перелік правовідносин, які регулюються Законами про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» звернуто увагу на те, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод (абз.1 п.19).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , як постраждала в наслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалід другої групи, має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у 2009 році в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.  

Відповідно листа Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради ОСОБА_1 09 липня  2009 року була виплачена щорічна грошова допомога за 2009 рік в розмірі 120 гривень (а.с. 7)

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» розмір мінімальної заробітної плати за період складає 625 грн. Суд вважає, що при обчисленні розміру щорічної допомоги необхідно виходити із розміру мінімальної заробітної плати, яка діяла у період здійснення виплати цієї допомоги.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку за необхідне визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради по нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік. Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради перерахувати ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2009 рік  відповідно до ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” .

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Щодо в изнання неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради по нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2008 роки та зобов’язання Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради перерахувати ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2007-2008 роки  слід відмовити оскільки нарахування зазначеної допомоги була проведена до винесення рішень конституційним судом, що підтверджується листом Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради (а.с. 7), а саме за 2007 рік нарахована 05 квітня 2007 року, а за 2008 рік нарахована 11 березня 2008 року.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57-61, 88, 213, 215  ЦПК  України , ст.ст. 22, 46, 95 Конституції України, Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007, Законом України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ , -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради по нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради перерахувати ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2009 рік  відповідно до ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” .

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові Ради на користь ОСОБА_1 37 гривень  витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи .

В решті позовних вимог  відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду  Чернігівської області  через Новозаводський районний суд м. Чернігова шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів, після подання заяви  про апеляційне оскарження рішення. Рішення суду набирає законної сили  після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було  подано.

Суддя                                                     Ю.К.Овсієнко