Справа  №2-2561/10р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

«27»  серпня  2010 року Ленінський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого - судді Кравченко Н.О.,

при секретарі – Гусєвій К.І.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в м.  Луганську за позовом ОСОБА_1  до Відкритого акціонерного товариства по  газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» в особі філії Луганське міжрайонне управління по експлуатації  газового господарства  про визнання недійсним договору про реструктуризацію заборгованості,  

ВСТАНОВИВ:

    Позивачка звернулася до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого вказала, що вона є власницею житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору дарування житлового будинку від 05 грудня 2006 року . В зазначеному будинку позивачка   ніколи не проживала, тому що постійно мешкає у квартирі за адресою: 91005, АДРЕСА_2, послугами з газопостачання у вказаному будинку не користувалась, що  підтверджується довідкою Голови квартального комітету № 40, відповідно якої - в будинку АДРЕСА_1 ніхто не мешкає. У серпні 2008 року представниками ВАТ «Лугансьгаз» в особі Філія Луганське Міжрайонне Управління по Експлуатації Газового Господарства позивачку було повідомлено, що відносно будинку за адресою: АДРЕСА_1, існує заборгованість за спожитий газ, про що було складено Акт обстеження будинку від 05 серпня 2008 року. Відповідно до Акту обстеження будинку від 05 серпня 2008 року, представниками ВАТ „Лугансьгаз" визначено заборгованість у розмірі 25 643,00 гривень.  З сумою вказаного  боргу позивачка  не погодилась, так як у вказаному будинку не мешкала  та не користувалася  послугами з газопостачання, про що нею було зазначено в тексті Акту обстеження будинку. Але представниками  відповідача  було письмово повідомлено, що позивачку  буде відключено від мережі газопостачання. Під погрозою відключення від мережі газопостачання позивачка була змушена сплатити суму у розмірі 5000,00 гривень та укласти Договір № 7130 від 06.08.2008 року про реструктуризацію заборгованості за надання послуг з газопостачання на суму 21 818,50 гривень .

    Позивачка зазначила, що  станом на 01 грудня 2006 року вона не була власником вказаного житлового будинку, та відповідно, в неї не могло виникнути заборгованості, що підлягала реструктуризації станом на 01 грудня 2006 року, та керуючись Законом України «Про реструктуризацію заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і комунальні послуги, що утворилася станом на 01 грудня 2006 року», ст.ст. 203, 215  ЦК України просила визнати недійсним договір № 7130 від 06.08.2008 року про реструктуризацію заборгованості за надання послуг з газопостачання, як такий, що суперечить вимогам чинного законодавства, та зобов'язати відповідача перерахувати вартість спожитого позивачкою  природного газу та скасувати заборгованість в сумі 21 818,50 гривень, що передбачена Договором № 7130 від 06.08.2008 року про реструктуризацію заборгованості.

У судовому засіданні представник  позивачки  підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог ОСОБА_1 заперечувала посилаючись на те, що  у  будинку АДРЕСА_1 позивачці постачався природний газ,  оплату за надані послуги з газопостачання позивачка здійснювала не в повному обсязі, в зв’язку із чим станом на 05.08.2008 року заборгованість позивачки за природний газ склала 25643,00 грн.

    06.08.2008 року у відповідності із Законом України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію» між позивачкою  та відповідачем укладено договір про реструктуризацію заборгованості за надання послуг з газопостачання № 7130, згідно до якого відповідач надав позивачці розстрочення  у погашенні заборгованості за надані послуги з газопостачання, що утворилася станом на 06.08.2008 року на суму 21818,50 грн, а позивачка, в свою чергу, зобов'язалася своєчасно погашати борг згідно з умовами, визначеними договором. Підставою укладення вищезазначеного договору стала заява позивачки  з проханням укласти договір про реструктуризацію заборгованості строком на 5 років з попередньою оплатою 5000 грн.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи у їх сукупності суд дійшов висновку,  що позовні вимоги ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства по  газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» в особі філії Луганське міжрайонне управління по експлуатації  газового господарства  про визнання недійсним договору про реструктуризацію заборгованості не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно відповіді МКП БТІ житловий будинок по АДРЕСА_1 станом на 1996 рік був зареєстрований за гр.. ОСОБА_2 та ОСОБА_3, згідно свідоцтва про право на спадщину від 30.12.1991 року. В жовтні 2000 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продали даний будинок гр.. ОСОБА_4, право власності за якою в МКП БТІ зареєстровано 25.09.2006 року. Згідно пояснень представника позивача ОСОБА_4 є матірю позивачки, яка подарувала їй будинок.

    Згідно договору дарування житлового будинку від 05 грудня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Луганського нотаріального округу Лазор Н.О., реєстровий номер 58, позивачка є власником житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (.с. 8-9).

    Як встановлено в судовому засіданні вказаний жилий будинок опалюється природним газом через дворовий газопровід,  опалювана площа складає 102,3 кв.м., та на момент проведення обстеження 05 серпня 2008 року у будинку встановлені газові прилади: ПГ4-1; ВК 1; котел, що знаходилися у робочому стані ( а. с. 16 ).  Згідно акту обстеження квартир від 05 серпня 2008 року  заборгованість за природний газ складає 25 643 грн.  У зазначеному акті є зауваження позивачки про незгоду із сумою боргу. Акт підписаний позивачкою та уповноваженою особою відповідача.

    Згідно ст. 162 ЖК України п лата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.  Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

    Згідно Закону України від 20 лютого 2003 року, що набрав чинності з 01 липня 2003 року, «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію», заборгованість з квартирної плати ( плати за утримання житла ) та плати за комунальні послуги, у тому числі і газопостачання, наймачів жилих приміщень та власників жилих будинків або квартир, яка склалася на дату набрання чинності цим Законом перед надавачами житлово-комунальних послуг, реструктуризується на термін до 60 місяців залежно від суми боргу та рівня доходів громадян на дату реструктуризації. Для реструктуризації заборгованості громадяни укладають з підприємствами - надавачами житлово-комунальних послуг договори про щомісячне рівномірне погашення реструктуризованої заборгованості та своєчасну сплату поточних платежів за житлово-комунальні послуги.

    Згідно договору № 7130 від 06.08.2008 року про реструктуризацію заборгованості за надання послуг з газопостачання про реструктуризацію заборгованості за послуги з газопостачання, що укладений між відповідачем, як газопостачальним підприємством, та позивачкою, як власником будинку АДРЕСА_1, підприємство (відповідач)  надає громадянину (позивачці) розстрочку погашення заборгованості з плати за послуги по газопостачанню, що утворилася станом на 06.08.2008 року на суму 21 818 гривні 50 копійок, на строк з 06.08.2008 року по 06.08.2013 року з виплатою заборгованості рівними частинами щомісяця по 363 грн.64 коп.

    Договір укладений на підставі заяви позивачки від 06.08.2008 року (а.с.48).

    На виконання умов договору позивачка здійснювала платежі (а.с. 22)

    Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

    Ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

    З огляду на наданий суду договору № 7130 від 06.08.2008 року про реструктуризацію заборгованості за надання послуг з газопостачання про реструктуризацію заборгованості за послуги з газопостачання, судом встановлено, що умови вказаного договору відповідають вимогам Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію».  Договір підписаний особисто ОСОБА_1, проти чого вона не заперечує, але оскаржує дійсність вказаного правочину. В обґрунтування своїх вимог позивачка вказує на те, що відповідно до Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію" реструктуризації підлягає заборгованість  власників жилих будинків, - яка склалася станом на 01 грудня 2006 року, але власником  житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1,  позивачка стала на підставі Договору дарування житлового будинку  лише 05 грудня 2006 року.

    Згідно ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як  за  зверненням  фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в  межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін  та  інших
осіб, які беруть участь у справі.

    Згідно ст. 319  ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.   Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.  Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.  Власність зобов'язує.

    Позивачка, зазначила, що є власницею будинку АДРЕСА_1 міста Луганська, та як слід,  несе тягар утримання вказаного будинку, що передбачує сплату послуг з газопостачання.

    Таким чином, суд приходить до висновку, що підстав для визнання Договору № 7130 від 06.08.2008 року про реструктуризацію заборгованості за надання послуг з газопостачання недійсним немає,  та позивачкою не надано суду доказів спростовання відомостей Договору № 7130 від 06.08.2008 року про реструктуризацію заборгованості за надання послуг з газопостачання щодо розміру заборгованості позивачки.

    Керуючись  ст. ст. 203, 215, 319, 627, 629  ЦК України, Закону України від 20 лютого 2003 року "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію",  ст.ст. 11, 209, 212-215 ЦПК України,

Вирішив:

    У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1   до Відкритого акціонерного товариства по  газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» в особі філії Луганське міжрайонне управління по експлуатації  газового господарства  про визнання недійсним договору про реструктуризацію,  зобов’язання  перерахувати вартість спожитого  природного газу та скасувати заборгованість в сумі 21 818,50 гривень - відмовити в повному обсязі за необґрунтованістю.

    Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подання апеляційної скарги  протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

Суддя                                                                                                     Н.О.Кравченко