Справа № 2-5462/10

                                                                      РІШЕННЯ

                                                              ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

     27 серпня 2010 року                                                                Зарічний районний суд м. Суми в складі:

                                        головуючого –  судді Левченко Т.А.

                                        при секретарі – Куришко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до  відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе», третя особа: ОСОБА_2 про  оскарження наказів, робочої інструкції, стандарту та поновлення на роботі, -

                                                                  ВСТАНОВИВ:

Позивачка свої вимоги мотивує тим, що наказом від 30.05.2008 року № 2961/0к від 30.05.2008 року їй винесено догану за невиконання змінного завдання по прийманню проб для проведення лабораторних випробувань. Вважає вказаний наказ незаконним, так як приймання проб для випробувань не входить до її функціональних обов’язків згідно трудового договору. Крім того посилається на те, що Стандартом підприємства «Про порядок проведення лабораторного контролю» 60.01-2008, затвердженого 28.02.2008 року № 32 та введеного в дію 15.03.2008 року – п. 7.1, а також робочою інструкцією від 20.02.2008 року контролеру, яким вона працює введені додаткові функції по прийняттю в лабораторію проб для проведення лабораторних випробувань, які виходять за межі трудового договору, а тому є незаконними. Наказом № 1477/0к від 26.03.2008 року їй винесена догана за порушення трудової дисципліни, а саме за те, що вона до закінчення робочого часу пішла з роботи. Однак вона роботу передчасно не кидала, а зверталась за СТП до інженера-стандартизатора ОСОБА_3  Тобто вона була відсутня на робочому місці, а не до закінчення робочого часу пішла з роботи. Наказом від 03.07.2008 року  № 3724/ок вона була звільнена з роботи за п. 3 ст. 40 КЗпП України. Вважає звільнення її з роботи незаконним, так як 27.02.2008 року зверталась за стандартом для використання його в роботі, тобто була відсутня деякий час на робочому місці не покидаючи територію підприємства. 17.04., 18.04., 04.06. та 18.06 2008 року вона з поважних причин відмовилась приймати проби для випробувань, так як відповідач не забезпечив її необхідними для роботи засобами, без її згоди їй були змінені умови праці, які вона не може виконувати за станом здоров‘я. Зазначає, що незаконним звільненням їй спричинена моральна шкоди, так як порушено її право на працю, позбавлено її засобів до існування, вона переносить моральні страждання та вимушена прикладати додаткові зусилля для організації свого життя. Просить визнати незаконними накази № 2961/ок від 30.05.2008 року, № 1477/ок від 26.03.2008 року, рішення КТС ВАТ «Сумське НВО їм. М.В. Фрунзе» від 28.05.2008 року про те, що вважати догану, винесену їй наказом № 1477/ок від 26.03.2008 року дійсною; робочу інструкцію; зобов’язати відповідача виключити із п. 7.1 СТП 60.01-2008 відомості про контролера, поновити її на роботі, стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та у відшкодування моральної шкоди 1000 гривень.

В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_5 позов підтримали та просять його задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав та в заперечення пояснив, що звільнення позивачки було проведено з дотриманням трудового законодавства. Умови праці на протязі всього часу її роботи контролером матеріалів, металів, напівфабрикатів і виробів 4 розряду Центральної заводської лабораторії  не змінювались, а лише були закріплені робочою інструкцією від 20.02.2008 року. Однак позивачка неодноразово без поважних причин відмовлялась виконувати, покладені на неї трудовим договором обов’язки, крім того допустила порушення правил внутрішнього трудового законодавства, в зв’язку з чим і була звільнена з роботи. Просить в задоволенні позову відмовити.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився. Про час і місце судового засідання повідомлений належним чином. Від нього надійшла заява в якій він проти задоволення позову заперечує та просить справу розглянути в його відсутність.

Суд, заслухавши осіб, які беруть участь в судовому засіданні, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що наказом ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе» від 03 жовтня 2005 року ОСОБА_1 – лаборанта хімічного аналізу п’ятого розряду центральної лабораторії, переведено в тому ж підрозділі перекваліфікантом контролера, матеріалів, металів, напівфабрикатів та виробів з 04 жовтня 2005 року (т. 1 а. с. 54).

Наказом ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе» від 30 грудня 2005 року «Про присвоєння і підвищення кваліфікаційних розрядів» контролеру матеріалів, металів, напівфабрикатів та виробів ОСОБА_1 присвоєно четвертий кваліфікаційний розряд з 03 січня 2006 року (т. 1 а. с. 55).

Наказом ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе» від 11 жовтня 2006 року № 6206/ок ОСОБА_1 звільнено у зв’язку зі скороченням штату працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Наказом від 14 березня 2007 року № 1110/ок на підставі рішення Зарічного районного суду м. Суми від 23 лютого 2007 року ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді контролера матеріалів, металів, напівфабрикатів та виробів четвертого розряду. Цим же наказом в зв’язку з відсутністю на підприємстві посади контролера матеріалів, металів, напівфабрикатів та виробів четвертого розряду Центральної лабораторії, начальнику УП ОСОБА_2 доручено провести заходи направлені на перевод ОСОБА_1 на іншу роботу в ВАТ, у відповідності з її кваліфікацією. При відсутності можливості переводу ОСОБА_1 на іншу роботу або її відмові від переводу, звільнити ОСОБА_1 у встановленому порядку за п. 1 ст. 40 КЗпП України. До вирішення питання про перевод ОСОБА_1 на іншу посаду або її звільнення з ВАТ, організацію роботи, обліку робочого часу, а також забезпечення безпечних умов праці ОСОБА_1 покласти на начальника ЦЗЛ ОСОБА_6 ( том 3 а. с. 12).

Наказом начальника ЦЗЛ ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе» від 23 липня 2007 року № 35 у відповідності з ЄТКД на контролера  матеріалів, металів, напівфабрикатів та виробів четвертого розряду ОСОБА_1 покладено обов’язки по прийомці зразків з веденням журналу надходження зразків на випробування в лабораторії контроля насосного виробництва, а також заповнення дублікатів відомостей для УКК насосного виробництва на двох мовах ( том 3 а. с. 19). Крім того начальником ЦЗЛ 03 грудня 2007 року затверджено регламент робіт контролера  матеріалів, металів, напівфабрикатів та виробів (том 3 а. с. 20).

20 лютого 2008 року технічним директором ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе» затверджено робочу інструкцію контролера матеріалів, металів, напівфабрикатів та виробів (том 1 а. с. 7-10).

28 лютого 2008 року затверджений і введений в дію стандарт підприємства (СТП 60.01-2008) порядок проведення лабораторного контролю, порядок проведення руйнівного лабораторного контролю (том 1 а. с. 11-18).

Службовою запискою начальника центральної заводської лабораторії ОСОБА_6 доведено до відома керівництва про відсутність ОСОБА_1 на роботі 27 лютого 2008 року з 12 години 15 хвилин до 13 години (том 2 а. с. 131).

Наказом ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе» від 26 березня 2008 року ОСОБА_1 оголошено догану за порушення трудової дисципліни (завчасне залишення роботи без дозволу безпосереднього керівника) (том 2 а. с. 67).

Рішенням комісії з трудових спорів від 28 травня 2008 року оголошену ОСОБА_1 наказом ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе» від 26 березня 2008 року № 14477/ок догану визнано дійсною (том 2 а. с. 68).

Наказом ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе» від 30 травня 2008 року № 2961/ок ОСОБА_1 оголошено догану за невиконання змінного завдання з прийняття проб для випробувань (том 1 а. с. 61).

Наказом ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе» від 03 липня 2008 року № 3724/ок ОСОБА_1 звільнено на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання робітником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку (том 1 а. с. 78).  

 Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

В силу ст. 10 ЦПК України саме на роботодавцеві лежить обов’язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарних проступків.

Як пояснила в судовому засіданні позивачка, після переведення її з посади лаборанта хімічного аналізу п’ятого розряду центральної лабораторії перекваліфікантом контролера, матеріалів, металів, напівфабрикатів та виробів з 04 жовтня 2005 року на неї були покладені обов’язки по перевірці якості виготовлених зразків для проведення випробувань в ЦЗЛ. Ці обов‘язки були доведені до її відома в усній формі та саме їх вона виконувала до покладення на неї обов‘язків з приймання проб.

Наказом начальника ЦЗЛ ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе» від 23 липня 2007 року № 35 у відповідності з ЄТКД на контролера  матеріалів, металів, напівфабрикатів та виробів четвертого розряду ОСОБА_1 покладено обов’язки по прийомці зразків з веденням журналу надходження зразків на випробування в лабораторії контроля насосного виробництва, а також заповнення дублікатів відомостей для УКК насосного виробництва на двох мовах ( том 3 а. с. 19).

20 жовтня 2007 року ОСОБА_1 звернулась з заявою на ім’я голови правління ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе» в якій зазначала, що вона не має необхідного обладнання для проведення робіт по перевірці якості зразків, її не забезпечили посадовою інструкцією та інструкцією по техніці безпеки для контролера матеріалів, металів, напівфабрикатів та виробів (том 1 а. с. 251).

03 грудня 2007 року начальником ЦЗЛ затверджено регламент робіт контролера  матеріалів, металів, напівфабрикатів та виробів, яким на контролера покладено обов’язок приймати проби металів і матеріалів з відповідними їм нарядами від замовників (том 3 а. с. 20).

Як вбачається з заяви позивачки на ім’я голови правління ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе» від 04 грудня 2007 року, із визначених їй регламентом робіт обов’язків, вона погодилась на виконання перевірки якості виготовлених зразків для проведення випробувань в ЦЗЛ, а про інші обов’язки зазначила, що вони виходять за межі робіт відповідно до її трудового договору. В цій же заяві позивачка знову просила скласти конкретну посадову інструкцію та інструкцію по техніці безпеки для контролера матеріалів, металів, напівфабрикатів та виробів четвертого розряду ЦЗЛ ( том 3 а. с. 21).

В письмовій формі трудові обов’язки ОСОБА_1 були визначені тільки 20.02.2008 року в робочій інструкції контролера матеріалів, металів, напівфабрикатів і виробів. Відповідно до п. 2.1.1 інструкції контролер зобов’язаний приймати проби металів і матеріалів з відповідними цим пробам нарядами від структурних підрозділів ВАТ в механічній майстерні Лабораторії. (том 1 а. с. 8).

В письмовій заяві на ім‘я технічного директора ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе» від 23 лютого 2008 року ОСОБА_1 висловила свою незгоду на виконання обов’язків по прийомці проб, визначених п. 2.1.1 робочої інструкції в зв’язку з тим, що для виконання цих робіт вимагалось постійне знаходження в механічній майстерні з металоріжучими верстатами, а їй згідно висновку МСЕК протипоказаний контакт з алергенами, про що вона зазначала в заяві на переведення її контролером та надавала відповідні медичні висновки (том 1 а. с. 247).

Як вбачається з копії наказу від 05 жовтня 2005 року № 6186/ок про переведення позивачки з посади лаборанта хімічного аналізу на перекваліфіканта  контролера матеріалів, металів, напівфабрикатів і виробів, при ознайомлені з наказом позивачка в письмовій формі зазначила, що згодна на переведення при умові відсутності небезпечних факторів, протипоказаних їй згідно висновку МСЕК (том 1 а. с. 232 оборот).

В повідомленні начальника ЦЛ ОСОБА_6 начальнику УК ОСОБА_7 вказано, що в зв’язку з пропозицією ВКК про надання роботи лаборанту-хіміку ЦЛ ОСОБА_1 не пов’язаної з контактом шкідливих речовин Центральна лабораторія пропонує їй роботу контролера матеріалів, металів, напівфабрикатів і виробів, де контакт зі шкідливими виробничими факторами на робочому місці відсутній (том 3 а. с. 53).

З повідомлення фтизіатричної МСЕК від 23.05.2005 року на ім’я голови комісії з питань охорони праці ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе» вбачається, що ОСОБА_1 протипоказана праця з впливом токсичних, подразнюючих та алергізуючих речовин  (том 1 а. с. 233). Крім того з консультативного висновку алерголога Сумської обласної клінічної лікарні вбачається, що ОСОБА_1 рекомендовано раціональне працевлаштування на робочому місці, не пов’язаному з технічним маслом, паливно-мастильними матеріалами, хімреактивами (том 1 а. с. 234).

Свідок ОСОБА_8 – інженер ЦЗЛ 2 категорії в своїх поясненнях в судовому засіданні підтвердив, що дійсно в механічній майстерні знаходяться металоріжучі  верстати, з інструкції по експлуатації якого вбачається, що він заправляється технічним маслом та охолоджуваною хімічною рідиною (том 3 а. с. 82-83). В санітарних правилах для механічних цехів (обробка металів різанням) зазначено, що в таких виробничих приміщеннях присутні шкідливі речовини, зокрема мінеральні масла, які проникають через органи дихання та мають подразнюючу та токсичну дію (том 1 а. с. 156; 161). Необхідність дотримання у ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе» зазначених санітарних правил підтвердив представник відповідача в судовому засіданні.

Частиною 2 ст. 32 КЗпП України надано право власнику або уповноваженому ним органу без погодження працівника переміщувати його в рамках того ж підприємства, установи, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ, доручати роботу на іншому механізмі чи агрегаті у межах спеціальності та кваліфікації (посади), обумовлених трудовим договором. Однак власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу протипоказану йому за станом здоров’я.

Суд не може погодитися з доводами представника відповідача про те, що особисто для позивачки було створено робоче місце в іншому приміщенні лабораторії, а не в механічній майстерні, так як належних доказів про створення та визначення для позивачки іншого робочого місця, ніж зазначено в робочій інструкції, відповідач суду не надав. Крім того, допитані судом свідки – працівники лабораторії ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 не зазначили в свої поясненнях, що робоче місце ОСОБА_1 обладнано відповідним столом з бортами, як передбачено Інструкцією з техніки безпеки  для контролерів.

Право власника розширити коло обов’язків працівника обмежено. І ці обмеження стосуються розширення кола трудових обов’язків як за межі, що існували при прийнятті на роботу, так і за межі, погоджені з працівником пізніше, хоч би при прийнятті на роботу чи пізніше трудові обов’язки працівника були звужені порівняно з тими, котрі передбачені кваліфікаційними довідниками. Розширити трудові обов’язки працівника власник має право або за згодою працівника, або (за наявності підстав) використовувати порядок встановлений ч. 3 ст. 32 КЗпП України.

Зміна істотних умов праці може мати місце у випадках, передбачених ч. 3 ст. 32 КЗпП України, - у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці при продовжені роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці – систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або (і) скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших – працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за п. 6 ст. 36 КЗпП України.

Суд вважає безпідставними доводи представника відповідача з посиланням на покази свідків ОСОБА_11, ОСОБА_9, про те, що позивачка починаючи з 2005 року виконувала обов’язки про прийманню проб в механічній майстерні і до поновлення її на роботі в 2007 році не відмовлялась від їх виконання. Показання зазначених свідків не є належним доказом на підтвердження обсягу та змісту покладених на позивачку трудовим договором обов’язків. Крім того покази вказаних свідків є також сумнівними і з огляду на те, що з їх пояснень вбачається, що у них з позивачкою, як членом їх трудового колективу, склалися неприязні стосунки.  Посилання представника відповідача на те, що трудові обов’язки позивачки були визначені Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого Міністерством промислової політики України, Міністерством праці і соціальної політики України, саме їх вона виконувала та робочою інструкцією від 20 лютого 2008 року вони були лише додатково закріплені, суд не бере до уваги в зв’язку з наступним.

Згідно положень ст. 29 КЗпП України власник або уповноважений ним орган до початку роботи за укладеним трудовим договором зобов’язані роз’яснити працівникові його права і обов’язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору. Відповідач не надав суду доказів того, що позивачку було ознайомлено з трудовими обов’язками контролера матеріалів, металів, напівфабрикатів та виробів, які визначені Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, та роз‘яснено, що саме їх вона повинна виконувати.

Крім того п. 13 вказаного Довідника в завданнях та обов’язках контролера матеріалів, металів, напівфабрикатів та виробів зазначено, що він приймає та відбраковує згідно з Державним стандартом листову сталь, сортовий прокат, чавун, мідь, олово та інші метали в чушках, напівфабрикати, заготовки, відливки, середньої складності поковки та штамповки з застосуванням контрольно-вимірювального інструменту, пружин, хімікатів, нескладних готових вузлів, які поступають по кооперації, формованих, гумових, неметалевих та інших виробів. Оформляє документацію контрольного приймання. Контролює правильність транспортування та розкладання продукції (том 1 а. с. 57; 59-60).  

  В той же час в цьому ж Довіднику в п. 29 в завданнях та обов’язках іншого працівника – техніка-лаборанта, визначено, що саме технік-лаборант приймає технологічні проби і зразки для проведення аналізів і випробувань в лабораторії. При цьому кваліфікаційними вимогами до вказаної посади є базова або неповна вища освіта відповідного напряму підготовки (бакалавр або молодший спеціаліст). Позивачка таким кваліфікаційним вимогам не відповідає, так як не має відповідної освіти.

З копії журналу змінних завдань для контролера матеріалів, металів, напівфабрикатів і виробів лабораторії контролю насосного виробництва вбачається, що підпис ОСОБА_1 про ознайомлення її завданням по прийняттю проб присутній в ньому починаючи тільки з 26 лютого 2008 року, тобто після ознайомлення її з робочою інструкцією від 20 лютого 2008 року. До вказаної дати її підпис про ознайомлення її з завданням про прийняттю проб, які надійшли в ЦЗЛ відсутній (том 3 а. с. 84-94).

 Крім того з стандарту підприємства (СТП 60.01-2005) порядок проведення лабораторного контролю, порядок проведення руйнівного лабораторного контролю, який діяв до ведення в дію (СТП 60.01-2008) вбачається, що проби і наряд від замовників приймав інженер механічної лабораторії (том 1 а. с. 128-130).

Таким чином, судом встановлено, що робочою інструкцією від 20 лютого 2008 року на позивачку було покладено обов’язки, яких вона до цього не виконувала, про прийняттю проб металів і матеріалів з відповідними нарядами від замовників в механічній майстерні лабораторії.  Умови праці ОСОБА_1 було змінено без її згоди та її не було попереджено про них за два місяці. У зв’язку з такими змінами повинно змінитися її робоче місце на механічну майстерню, робота в якій ОСОБА_1 заборонена згідно висновку МСЕК.

Виходячи з зазначеного суд приходить до висновку, що наказ ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе» від 30 травня 2008 року № 2961/ок про оголошення догани ОСОБА_1 за невиконання змінного завдання з прийняття проб для випробувань та подальше її звільнення наказом ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе» від 03 липня 2008 року № 3724/ок на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання робітником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку є незаконними та порушують трудові права позивачки.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що згідно наказу від 14 березня 2007 року № 1110/ок в зв‘язку з відсутністю на підприємстві посади контролера матеріалів, металів, напівфабрикатів та виробів четвертого розряду Центральної лабораторії, начальнику УП ОСОБА_2 доручено провести заходи направлені на перевод ОСОБА_1 на іншу роботу в ВАТ, у відповідності з її кваліфікацією. Однак відповідних заходів по переведенню ОСОБА_1 на іншу роботу відповідач так і не вжив, хоча мав таку можливість, про що свідчить наявність на підприємстві вакантних посад табельників (том 3 а. с. 15-17).

Суд також вважає незаконним і безпідставним накладення на позивачку дисциплінарного стягнення у вигляді догани, оголошену їй наказом ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе» від 26 березня 2008 року за порушення трудової дисципліни (завчасне залишення роботи без дозволу безпосереднього керівника).

Відповідно до положень ст. 147 КЗпП України цілковито необхідною умовою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є його вина в порушенні трудової дисципліни. Як пояснила сама позивачка, 27 лютого 2008 року після 12 години вона ходила до відділу стандартів, щоб взяти необхідну їй для роботи технічну документацію. Пропуск у табельника вона взяла, щоб о 13 годині піти на обідню перерву. Свідок ОСОБА_12 пояснила суду, що 27 лютого 2008 року ОСОБА_1 приходила до неї у відділ до 11 години ранку. Однак ці її пояснення не можуть бути підтвердженням того, що ОСОБА_1 була відсутні на роботі з 12-15 до 13-00 години. Так, в заяві на ім’я голови КТС інженер-стандартизатор ОСОБА_12 зазначила, що 27 лютого 2008 року саме в переобідній час, а не до 11 години, вона обслуговувала контролера ЦЗЛ насосного виробництва ОСОБА_1 та видала їй для роботи СТП 60.01-05 (том 2 а. с. 136). Як пояснила в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 ОСОБА_1, як і інші працівники в зв’язку з виконанням своєї роботи могла переміщатися по території насосного виробництва і навіть за необхідності виходити за його межі. Одна та обставина, що відповідальний за табельний облік зазначив в своїх поясненнях про те, що ОСОБА_1 о 12 годині взяла у нього свій пропуск, не свідчить  про те, що остання до початку обідньої перерви залишила роботу, покинувши територію підприємства. Яких-небудь належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 з 12-15 до 13-00 години знаходилась за територією підприємства, відповідач суду не надав.

В той же час позивачкою були надані суду копії відповідних записок про звільнення з дозволом виходу з підприємства в робочий час, який надається керівником. Такі записки про звільнення запровадженні у ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе» саме для пред’явлення їх на проходній підприємства  на підтвердження  права працівника покинути територію підприємства в робочий час (том 3 а. с. 95-100).  

Таким чином, входячи з викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання наказів  № 1477/ок від 26.03.2008 року та № 2961/ок від 30.05.2008 року про винесення їй доган незаконними, поновлення її на роботі є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Позивачку необхідно поновити на роботі контролера матеріалів, металів, напівфабрикатів і виробів 4 розряду Центральної заводської лабораторії  у ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе», з 03 липня 2008 року. На підставі ч. 5 ст. 235 КЗпП України, п. 4 ч. 1 ст. 367 ЦПК України необхідно допустити негайне виконання рішення про поновлення позивачки на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць.

На користь позивачки також підлягає стягненню з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.  Так відповідно до довідки  ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе» середньомісячна заробітна плата позивачки складає 1088.00 грн., а середньоденна – 57.26 грн. (том а. с. 64). Таким чином на її користь підлягає стягненню середній заробіток в наступному розмірі: з 04.07.2008 року по 31.12.2008 року (128 робочих днів х 57.26 грн.) - 7329.28 грн.; за 2009 рік (251 робочий день х 57.26 грн.) – 14372.26 грн.; з 01.01.2010 року по 27.08.2010 року (161 робочий день х 57.26 грн.) – 9218.86 грн., всього в сумі 30920.40 грн. без утримання податків та інших обов’язкових платежів.

Також на підставі ст. 237-1 КЗпП України підлягають частковому задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування на її користь моральної шкоди.

Судом встановлено, що незаконним звільненням та накладенням дисциплінарних стягнень позивачці була заподіяна моральна шкода, яка полягає в її душевних переживаннях з приводу порушення її права на працю, позбавленні її засобів до існування, порушенні нормальних життєвих зв’язків та необхідності прикладати додаткові зусилля для організації свого життя в зв’язку з втратою роботи. При визначенні розміру грошової суми, яка підлягає стягненню на користь позивачки у відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер та тривалість її страждань, те, що її права захищені судом шляхом поновлення її на роботі та на її користь стягнута заробітна плата за весь час вимушеного прогулу та визначає її в розмірі 800 грн.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення КТС ВАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» від 28.05.2008 року про те, що вважати догану, винесену позивачці наказом № 1477/ок від 26.03.2008 року дійсною; робочої інструкцію, зобов’язання відповідача виключити із п. 7.1 СТП 60.01-2008 відомості про контролера, то вони не підлягають задоволенню. Так у визнанні незаконним рішення КТС немає необхідності, так як визнання судом незаконним наказу про застосування до позивачки  дисциплінарного стягнення достатньо поновлює її права та рішення КТС в цьому випадку не тягне для позивачки виникнення яких-небудь правових наслідків. Щодо робочої інструкції та СТП 60.01-2008, то вони є загальними внутрішніми нормативними актами підприємства, можуть застосовуватися щодо інших осіб, які повинні будуть виконувати, зазначену в них роботу, а не тільки щодо позивачки, а тому вимоги позивачки про визнання незаконною робочої інструкцію, зобов’язання відповідача виключити із п. 7.1 СТП 60.01-2008 відомості про контролера є безпідставними.

Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача також необхідно стягнути на користь позивачки понесені нею судові витрати по сплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 16 грн., і на користь держави судовий збір в сумі 317 грн. 70 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 112 грн. 50 коп.

 Керуючись ст. ст. 29-32, 40 ч. 1 п. 3, 147-149, 232-235, 237-1 КЗпП України, ст. ст.  10, 11, 57-60, 88, 212-215, 218, 367 ЦПК України суд,

                                                                                ВИРІШИВ:

 Позов  ОСОБА_1  задовольнити частково.

Визнати накази № 1477/ок від 26.03.2008 року та № 2961/ок від 30.05.2008 року про винесення доган ОСОБА_1 незаконними.

Поновити ОСОБА_1 на роботі контролера матеріалів, металів, напівфабрикатів і виробів 4 розряду Центральної заводської лабораторії  у відкритому акціонерному товаристві «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе» з 03 липня 2008 року.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе»  на користь ОСОБА_1  середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 30920 гривень 40 коп. (тридцять тисяч дев’ятсот двадцять гривень 40 коп.)  без утримання податків та інших обов’язкових платежів.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе»  на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 800 гривень та судові витрати в сумі 16 гривень.

В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовити.  

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе» на користь держави судовий збір в сумі 317 гривень 70 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 112 гривень 50 коп.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 1088 гривень 00 коп. (одна тисяча вісімдесят вісім гривень 00 коп.).  

 Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, в цей же строк з моменту отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання  апеляційної скарги.

                    Суддя                                                                                         Т.А.Левченко