Справа № 22-ц–19660/2010 р. Головуючий 1 інст. Донець О.В.
Категорія: право власності Доповідач Кіпенко І.С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2010 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого судді – Шаповал Н.М.,
суддів - Кіпенка І.С., Котелевець А.В.,
при секретарі – Пуль І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою державної податкової адміністрації України в Харківській області на рішення Київського районного суду м. Харкова від 4 червня 2010р. по справі за позовом ОСОБА_1 до державної податкової адміністрації України в Харківській області, 3-я особа ОСОБА_2 про виключення майна з опису, визнання права власності, зобов’язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и л а:
7 квітня 2010р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на грошові кошти у сумі 218525 доларів США, 19983 Євро, 90200 російських рублів, 66574 грн. та два системних блоки комп'ютерів, виключення зазначеного майна з протоколу обшуку від 26-27 лютого 2010 року та зобов'язання ДПА України у Харківській області повернути грошові кошти у сумі 218525 доларів США, 19983 Євро, 90200 російських рублів, 66574 грн., двох системних блоків комп'ютерів.
В обґрунтовування позовних вимог вказував, що належні йому на праві власності зазначені кошти та майно, знаходилися в орендованій ним на підставі цивільно-правового договору оренди, квартирі АДРЕСА_1.
26-27 лютого 2010 року в орендованій ним квартирі слідчим СВ ПМ ДПА України у Харківській області проведено обшук та вилучено належні йому грошові кошти та майно, - два системних комп'ютерних блоки. Обшук проводився по кримінальній справі, до якої ні він, ні третя особа, ні особи, що були присутні у квартирі, жодного відношення не мають. В момент проведення цих дій в квартирі знаходилися ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які не є власниками майна та коштів та не мають до кримінальної справи жодного відношення. Він, як власник вищевказаних грошових коштів та майна, із-за опису та його вилучення позбавлений права вільно ним розпоряджатися та користуватися.
В судовому засіданні першої інстанції представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник третьої особи позов визнав у повному обсязі, представник відповідача позов не визнав, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів належності йому на праві власності спірного майна та грошових коштів.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 4 червня 2010р. позов задоволено.
Суд визнав за ОСОБА_1 право власності на грошові кошти в сумі 218 525 доларів США, 19 983 Євро, 90 200 російських рублів та 66 574 грн., виключив їх з акту опису протоколу обшуку від 26.02.2010 р. та зобов'язав ДПА України в Харківській області повернути ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 218 525 доларів США, 19 983 Євро, 90 200 російських рублів та 66 574 грн.
В апеляційній скарзі ДПА України в Харківській області посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права просить рішення суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Судова колегія, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановить, що суд першої інстанції постановив рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Вирішуючи спір, районний суд повно і всебічно дослідив обставини справи, представлені докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та закон їх регулюючий.
Згідно роз'яснень, наданих у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України N 6 від 27.08.76 р. "Про судову практику у справах про виключення майна з опису" визначено, що за правилами, установленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян та організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права, недоведеності позивачем права власності на описане майно, безпідставні.
За приписами ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, а на підставі ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право заперечується або не визнається іншою особою.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права власності.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що в цьому випадку підтвердження в суді права власності, що складає предмет спору, здійснюється, зокрема, шляхом підтвердження фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності.
Необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання служить підтвердження позивачем своїх прав на майно. Це може випливати із представлених ним доказів, що підтверджують приналежність позивачу спірного майна.
При цьому, якщо майно знаходиться у володінні позивача, його право на майно захищається презумпцією правомірності фактичного володіння.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору в цій справі є визнання права власності на грошові кошти.
Судовим розглядом встановлено, що при проведенні обшуку від 26-27 лютого 2010 року слідчим СВ ПМ ДПА у Харківській області на підставі постанови від 25.01.2010 року, в якій не вказано конкретний об'єкт, який підлягав обшуку, фактично був проведений обшук у квартирі АДРЕСА_2 , орендованій ОСОБА_1 на підставі цивільно-правового договору оренди.
Доказів причетності позивача чи третьої особи до кримінальної справи за постановою від 25.01.2010 року у якій проведено вилучення, матеріали справи не містять, не надано таких доказів і суду апеляційної інстанції.
Задовольняючи позов районний суд обґрунтовано виходив з того, що позивач є власником спірного майна, право власності підтверджено матеріалами справи та поясненнями сторін.
Правомірність набуття позивачем у власність грошових коштів підтверджується копіями звіту СПДФО ОСОБА_1 про обсяги виручки до ДПІ Червонозаводського району м Харкова за період 2006-2009роки, копією кредитного договору № 014/02/3-1079-06 від 31.05.2006 р., укладеного між позивачем та Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль». Згідно до генеральної кредитної угоди № 448, банківська установа надає позивачу кредит у сумі 215000,00 доларів США. Строк дії кредитних договорів встановлено до 31.05.2013 р.
Фактичне виконання кредитних угод у частині надання банківською установою на користь ОСОБА_1 кредитних коштів у валюті «долар США» підтверджено письмовими довідками ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» ХОД чотирнадцятого міського відділення № 12-53/3174/1, що копії яких міститься у матеріалах справи, (а.с.29,30).
Факт використання ОСОБА_1 квартири за договором оренди підтверджується копіями договорів оренди квартири за 2007, 2008роки (а.с.24-27) та копією договору на охорону орендованої ОСОБА_1 квартири (а.с.41-47).
Доводи апеляційної скарги, про те, що ОСОБА_1 не має відношення до квартири оскільки не був в ній зареєстрованим, та строк дії оренди на час обшуку скінчився безпідставні.
Наявність чи відсутність реєстрації особи в орендованій квартирі не має правового значення для дійсності укладеного договору. З тексту договору оренди п. 3.1. вбачається, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами, діє до 01.01.2009р. та вважається продовженим на наступний рік, якщо жодна із сторін до завершення строку не заявить про намір припинити даний договір, то строк оренди автоматично продовжується на 12 місяців, що відповідає вимогам ст. 764 ЦК України.
Судова колегія погоджується з висновком суду, що спірне майно, - грошові кошти, яке описано за результатами обшуку і передане на зберігання на депозитний рахунок ДПА у Харківській області належить власникові ОСОБА_1 і підлягає виключенню з акту опису протоколу обшуку від 26.02.2010 р.
Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які привели або могли привести до неправильного вирішення справи, оскільки судом постановлено рішення відповідно до вимог закону.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія. –
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу державної податкової адміністрації України в Харківській області відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 4 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий -
Судді -