Справа № 2-3321\10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 серпня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Виниченко Л.М.,
при секретарі Гічко Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про зобов’язання провести перерахунок пенсії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась з позовом в якому за уточненими вимогами просить зобов»язати Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва провести перерахунок пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік (1650,43 грн.) з 01.05.2010 р. з моменту звернення за перерахунком.
Вимоги мотивує тим, що нею 01.05.2010 р. були подані документи до Управління пенсійного фонду у Дніпровському районі м. Києва для перерахунку пенсії з урахуванням стажу роботи та заробітної плати. Відповідачем на підставі розпорядження № 805337 проведено перерахунок її пенсії з урахуванням показника середньої заробітної за 2007 рік, що суттєво вплинуло на розмір її пенсії. Відповідно до діючого законодавства України перерахунок пенсії проводиться із застосуванням показника середньої заробітної плати за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. На 2009 р. показник середньої заробітної плати працівників на одну застраховану особу в цілому по Україні становить 1650,43 грн., проте відповідачем неправомірно застосований показник за 2007 р. – 1197,91 грн.
В судовому засіданні позивач підтримала позов та обставини, викладені в ньому.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, відповідачем суду надані письмові заперечення на позов з проханням розглянути справу у відсутності представника управління, проти задоволення позову відповідач заперечує (а.с. 11).
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером та перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду у Дніпровському районі м. Києва, отримує пенсію за віком.
Позивач 12 травня 2010 р. звернулась до Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва із заявою про здійснення їй перерахунку раніше призначеної пенсії за віком з більшого стажу та заробітку, згідно якої ОСОБА_1 було проведено перерахунок пенсії за ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 календарний рік, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року № 530, що підтверджено відповідачем (а.с. 11, 18).
З листа Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва від 21.06.2010 р., який надавався на звернення позивача, та із заперечення на позов вбачається, що при здійсненні перерахунку пенсії відповідач посилається на те, що після прийняття рішення Конституційним судом України 22 травня 2008 року, згідно із яким деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VІ від 28 грудня 2007 року, в тому числі підпункт 10 підпункту 35 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнано неконституційними, а рішення про відновлення дії попередньої редакції зазначених норм не приймалося, тому, на даний час відповідач вважає, що не має законодавчого врегулювання показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу при здійсненні перерахунку пенсії, а тому слід застосовувати показник середньої заробітної плати за 2007 рік, відповідно до підпункту 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 р. № 530.
Позиція відповідача, на думку суду, є такою, що суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки дія підпункту 10 пункту 35 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та в постанові КМУ від 28.05.2008 року № 530, втратила чинність з 01 січня 2009 року відповідно до абзацу 7 ч. 2 розділу ІІІ «Прикінцевих положень» зазначеного Закону, де, зокрема, вказано, що Розділ ІІ діє до 31 грудня 2008 року.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади у галузях статистики, економіки, праці та соціальної політики і фінансів.
Згідно з ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.
Підпунктом 10 пункту 35 розділу ІІ Закону України «Внесення змін до деяких законодавчих актів» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» встановлено, що у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв в роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує перерахунку пенсії.
Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано неконституційними, в тому числі і підпункт 10 пункту 35 розділу ІІ вищезазначеного Закону України.
Крім того, згідно з абзацом 7 пункту 2 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України…» розділ ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» діє по 31 грудня 2008 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тобто відповідні норми зазначеного Закону втратили чинність з 22.05.2008 року.
Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Положення Законів України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими для виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки положення абзаців 3 частини 1 статті 40, абзац 4 частини 2 статті 40 та частину 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України від 28.12.2007 року визнано неконституційними згідно рішення Конституційного Суду України з 22.05.2008 року, то відповідачеві слід було застосовувати редакцію Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в якій вона діяла до вказаних змін.
Як зазначається у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України» про незворотність дії у часі законів та інших нормативно-правових актів, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони пом'якшують, або скасовують відповідальність особи, реалізація особою права на отримання бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, судами не повинні прийматися до уваги, у випадках, коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше. До спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.
Згідно пункту 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а статтею 75 Конституції встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України. Конституція України не надає права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім – своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.
Посилання відповідача на вказану постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. № 530, як на нормативно-правовий акт, на підставі якого позивачу проведений перерахунок пенсії є необґрунтованими, оскільки дана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, а тому її положення не повинні суперечити вимогам Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік (1650,43 грн.) на підставі ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» без урахування змін, які вносилися тільки на 2008 рік Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та які рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 р. визнані неконституційними, тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сплачені останнім витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн. та судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 2 ст. 19, ст. ст. 92, 152 Конституції України, рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005 р., рішенням Конституційного Суду України № 1-28/2008 від 22.05.08 р., ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 10, 11, 58-62, 64,79, 81, 88, 208, 215-218 ЦПК України суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про зобов’язання провести перерахунок пенсії задовольнити.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком відповідно ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (2009 рік), з 01 травня 2010 року.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі по 37 грн., а всього суму 45 (сорок п»ять) грн. 50 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя