Справа № 22-12349/2010 рік Головуючий у 1 інстанції Дундар І.О.
Категорія 31 Доповідач Маширо О.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючої Маширо О.П.
суддів Баркова В.М., Сукманової Н.В.
при секретарі Хачатрян А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу по апеляції ОСОБА_1, представника ОСОБА_2, на рішення Калінінського районного суду м.Горлівки від 26 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_6 – про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,
у с т а н о в и в :
До апеляційного суду звернувся представник третьої особи ОСОБА_2 з апеляційною скаргою на рішення суду, яким з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 було стягнуто 510 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та моральну шкоду у сумі 7450 грн., а на користь ОСОБА_4 – моральну шкоду у сумі 2 450 грн. Крім того, зі страхової компанії на користь позивачів також було стягнуто по 2 550 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Суд першої інстанції виходив з того, що 28 вересня 2008 року о 22 год. 40 хв. у м.Горлівка сталась дорожньо-транспортна подія, внаслідок якої ОСОБА_2, який керував автомобілем ВАЗ 21070, що належить відповідачці ОСОБА_5, скоїв наїзд на позивачів, які їхали на мопеді.
Вироком Калінінського районного суду м.Горлівки від 23 березня 2009 року винним у цьому ДТП був визнаний ОСОБА_2, який був засуджений до 4-х років позбавлення волі з випробуванням строком на три роки.
Суд встановив, що відповідачка ОСОБА_5 є приватним підприємцем, між нею та водієм ОСОБА_2 був укладений трудовий договір. Автомобіль, на якому працював ОСОБА_2, належить відповідачці ОСОБА_5, цивільно-правова відповідальність якої була застрахована страховою компанією «Інвестсервіс».
Оскільки страхова компанія частково відшкодувала витрати потерпілих позивачів на лікування, суд стягнув з власниці автомобіля ОСОБА_5 на користь позивача ОСОБА_4 решту цих витрат – 510 грн.
Крім того, на користь Гольників суд стягнув також моральну шкоду як з відповідачки ОСОБА_5, так і зі страхової компанії.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, оскільки вважає, що суд першої інстанції не врахував, що витрати позивачів на лікування вже були стягнуті з Варнавського вироком суду, причому, як на користь лікарні, так і на користь ОСОБА_3
Представник апелянта вважає, що повторне стягнення витрат на лікування є безпідставним.
Сторони у судове засідання не з»явились, зоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, тому апеляційний суд вважає можливим у відповідності до вимог ч.2 ст.305 та ч.2 ст.197 ЦПК України розглянути справу за відсутності сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін, з таких підстав.
У відповідності до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На думку апеляційного суду оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону, тому підстав для його скасування немає.
Не заперечуючи проти рішення суду в частині задоволення вимог позивачів про стягнення моральної шкоди, представник відповідача ОСОБА_2 оспорює відшкодування вартості лікування позивачів внаслідок травм, набутих у ДТП. При цьому, апелянт вказує, що ОСОБА_3 лікувались у державному медичному закладі, тому ліки надавались їм безоплатно, а витрати лікарні на їхнє лікування були відшкодовані за вироком суду.
Дійсно, вироком Калінінського районного суду м.Горлівки від 23 березня 2009 року з ОСОБА_2 на користь лікарні за позовом прокурора було стягнуто: 2 448 грн. 34 коп. за перебування на стаціонарному лікуванні ОСОБА_4 та 10 479 грн. 15 коп. – за лікування ОСОБА_3 (а.с.5-6).
Натомість медикаменти на своє лікування постраждалі у ДТП ОСОБА_3 купували переважно за власний рахунок, про що медичним закладом їм були видані відповідні довідки.
Так, з довідки № 526 від 27 лютого 2009 року вбачається, що ОСОБА_4 перебувала на стаціонарному лікуванні у міській лікарні № 2 м.Горлівки з 28 вересня по 29 жовтня 2009 року. Для лікування нею було придбано за власний рахунок ліків та медичних препаратів на загальну суму 1 244 грн. 30 коп. (перелік наведений у довідці), а крім того, за рахунок лікарні було використано 30 ампул лінкоміцину (а.с.11).
У тій же лікарні перебував на лікуванні також ОСОБА_3 з 28 вересня 2009 року по 19 січня 2009 року. На його лікування було використано ліків та медпрепаратів, які були придбані ним за власний рахунок, на загальну суму 2 047 грн. 05 коп., перелік яких наведений у довідці № 527 від 27 лютого 2009 року, виданій медичним закладом. Крім того, з бюджетних медикаментів також було використано 4 види ліків (а.с.12).
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що позивачі лікувались за рахунок бюджетних медикаментів, вартість яких була стягнута з ОСОБА_2 за вироком суду, не відповідає дійсності, тому апеляційну скаргу слід відхилити як безпідставну.
В іншій частині рішення суду не оскаржувалось.
Керуючись ст.ст. 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, представника ОСОБА_2, відхилити.
Рішення Калінінського районного суду м.Горлівки від 26 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у порядку та строки, передбачені законом.
Головуюча: Судді: