Судове рішення #10674532

Справа № 22- ц -24540/2010 р.                                                            Головуючий 1 інст.  Зубенко Т.І.

 Категорія: житлові                                                                                    Доповідач       Кіпенко І.С.                                                  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       

            25 серпня 2010 року                                       Судова колегія судової палати у цивільних   справах  апеляційного суду Харківської області в складі:

            головуючого судді – Шаповал Н.М.,

            суддів            -   Кіпенка І.С., Котелевець А.В.,

            при секретарі -  Пуль С.І.,  

розглянувши  у відкритому  судовому засіданні в м. Харкові   цивільну   справу  за апеляційною скаргою прокурора Комінтернівського району м. Харкова на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2006року по справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Комінтернівської районної ради м. Харкова про визнання права користування  житловим приміщенням,-

встановила:

    30 листопада 2006 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до виконавчого комітету Комінтернівської районної ради м. Харкова про визнання права користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказувала, що спірна однокімнатна квартира готельного типу, не приватизована і підвідомча виконавчому комітету Комінтернівської районної ради м. Харкова. У цій квартирі проживала її тітка - ОСОБА_2 яка була одинокою людиною, не мала дітей та постійно хворіла, тому попросила її переїхати до неї і здійснювати за нею догляд.   Вона стала проживати у тітки, мали спільний бюджет, разом здійснювали спільні побутові покупки та ремонт у квартирі. У 2000 році тітка вийшла заміж та виїхала проживати до Башкирії на батьківщину чоловіка.

У судовому засіданні позивачка підтримала заявлені позовні вимоги і пояснила, що у спірній квартирі вона проживала разом з тіткою з середини 1994року, сплачуючи комунальні послуги за квартиру, а коли тітка виїхала з м. Харкова, вона залишилася проживати у квартирі сама.

Представник відповідача проти позову заперечувала з тих підстав, що позивачка не прописалася у спірній житловій площі за час проживання з тіткою.          

Рішенням  Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2006року позов задоволено.

На зазначене рішення районного суду прокурором Комінтернівського району м. Харкова подано апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм  матеріального права,   просить   рішення  суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.  

Судова колегія, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона  підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам оскаржуване рішення не відповідає.

Задовольняючи позов районний суд виходив з доведеності факту, що позивачка з 1994р. постійно мешкала в спірній квартирі на правах члена сімї, та набула право користування жилим приміщенням.

Однак погодитися з такими висновками суду не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права і суд апеляційної інстанції вважає за необхідне на підставі п.п. 3 і 4 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасувати і постановити нове із наступних підстав.

З апеляційної скарги та додатків до неї вбачається, що в провадженні слідчого управління Головного управління МВС України в Харківській області перебуває кримінальна справа за порушена за ознаками злочину передбаченого ст.190 ч. 2,3,4 КК України. Під час розслідування зазначеної кримінальної справи було опитано обвинувачену ОСОБА_1, яка зазначила, що 2006 році ОСОБА_3 спитав її чи не могла б вона приватизувати на своє ім'я квартиру, яка належить його родичам. Вона погодилася, після чого останній сказав, що їй необхідно з'явитися до Комінтернівського районного суду м. Харкова, так як приватизація буде проходити по рішенню суду. Через декілька днів вона приїхала до суду, де ОСОБА_3 познайомив її з ОСОБА_4, які їй пояснили, що саме їй потрібно казати в судовому засіданні.

Після нотаріального оформлення договору купівлі - продажу квартири ОСОБА_3 передав їй винагороду в сумі 200 доларів США.

З врахуванням встановлених обставин судова колегія вважає, що позивачка не набула право користування спірним жилим приміщенням, відтак позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не  підлягають.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.303, 304, п. 3 ч. 1 ст. 307, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Комінтернівського району м. Харкова задовольнити.

      Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2006року  скасувати.  В задоволенні позову відмовити.

Рішення апеляційної інстанції набирає чинності негайно, однак може бути оскаржено в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

                Головуючий

        Судді    

   

   

   

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація