2-а-600/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

18 серпня 2010 року                                                                                    Солом'янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді -Букіної О.М.

                         при секретарі -Волошиній О.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Мотовилівсько-Слобідської сільської ради про визнання нечинним та скасування рішення,  -

В С Т А Н О В И В :

06 травня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача та просив суд визнати недійсним пункт другий рішення Мотовилівсько-Слобідської сільської ради від 17 лютого 2010 року № 12-38-V «Про надання дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1»; скасувати пункт четвертий рішення Мотовилівсько-Слобідської сільської ради від 17 лютого 2010 року № 12-38-V «Про надання дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1»; зобов’язати Мотовилівсько-Слобідську сільську раду розглянути на черговій сесії ради заяву позивача від 16 грудня 2009 року № 171 щодо надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у приватну власність земельної ділянки, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 площе 1,2 га.

У судовому засіданні 18.08.2010 року позивач зменшив позовні вимоги та просив суд визнати нечинним та скасувати  п. 1 рішення Мотовилівсько-Слобідської сільської ради від 17 лютого 2010 року № 12-38-V «Про надання дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1» про відмову  у наданні дозволу  на розробку  проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу.

Свої вимогу мотивує тим, що 16 грудня 2009 року позивач користуючись своїм правом на отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою : АДРЕСА_1, площею 1, 20 га.. Однак,  п.п. 1, 2 рішення сесії Мотовилівсько-Слобідської сільської ради від 17 лютого 2010 року № 12-38-V «Про надання дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1» позивачу було відмовлено в задоволенні його заяви та зазначено, що спірну земельну ділянку використовувати для потреб громади с. Мотовилівська Слобідка ( випас худоби, сінокосіння, засадження деревами).

Зазначає, що спірна земельна ділянка розташована в межах населеного пункту, відноситься до земель запасу Мотовилівсько-Слобідської сільської ради і ніколи ніким не використовувалася.

Вважає, що мотивувальна частина відмови у наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є безпідставною, а тому  вважає, що даний пункт рішення підлягає скасуванню.

Посилається на ту обставину, що відповідач порушує вимоги діючого законодавства України, оскільки відповідно до норм земельного законодавства сільські ради своїми рішеннями в рамках повноважень відносять землі запасу до тієї чи іншої категорії за проектами землеустрою щодо відведення земельної ділянки, тобто проводиться формування земельної ділянки, а таке формування можливе виключно за проектами земельної ділянки, що на момент прийняття  спірного рішення вирішено не було.

Крім того зазначає, що для визначення території, яка необхідна для використання громадою населеного пункту, необхідно встановити межі земельної ділянки, щоб визначити, яка конкретно земельна ділянка буде використовуватися для потреб громади. Проте, на момент подачі позивачем заяви до відповідача, жодних рішень останнього стосовно визначення земель запасу, які плануються для випасу худоби щодо земельної ділянки, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, площею 1, 20 га. відповідачем не приймалося.

Зазначає, що за позивачем не обліковується земельна ділянка з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства», у зв’язку з чим відповідно до положень діючого законодавства України останній має право скористатися правом такої безоплатної приватизації.

Враховуючи вищенаведене просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з»явився, подав до суду клопотання про розгляд справи у відсутність представника Мотовилівсько-Слобідської сільської ради та просив ухвалити рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

За таких обставин, суд вислухавши думку позивача вважає за можливе розглядати справу у відсутності відповідача на підставі наявних матеріалів справи.

Заслухавши пояснення позивача,  дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 16 грудня 2009 року позивач користуючись своїм правом на отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою : АДРЕСА_1, площею 1, 20 га., що підтверджується відповідною заявою від 16.12.2009 року вх. № 171 (а.с.11).

У судовому засіданні встановлено, що вищенаведену заяву було розглянуто на сесії Мотовилівсько-Слобідської сільської ради п’ятого скликання 17 лютого 2010 року.

Відповідно до вищенаведеного рішення позивачу було відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель запасу Мотовилівсько-Слобідської сільської ради орієнтовною площею 1,2 га.

Згідно п. 2 вказаного вище  рішення вбачається, що позивачу відмовлено в наданні відповідного дозволу на тій підставі, що  «дану земельну ділянку використовувати для потреб громади с. Мотовилівська Слобідка ( випас худоби, сінокосіння, засадження деревами).

Крім того, з даного рішення також вбачається, що постійній комісії з питань розвитку агропромислового комплексу, земельних питань та соціального розвитку села на наступну сесію підготувати проект рішення з картографічними матеріалами про категорію земель, які не підлягають в наданні у власність та оренду, а лише мають використовуватися для загальних потреб громади с. Мотовилівська Слобідка.  

Згідно положень ст. 14 Конституції України земля є основним національним   багатством,   що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 11 ст. 118 Земельного кодексу України у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Згідно положень ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектара.

Судом встановлено, що відповідно до довідки № 493 від 25 травня 2010 року виданої Київською обласною філією державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» за позивачем не обліковується земельна ділянка з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства» (а.с.13).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідно до положень діючого законодавства України ОСОБА_1 має право скористатися правом такої безоплатної приватизації.

У судовому засіданні встановлено, що позивачем було визначено конкретну земельну ділянку, яку останній просив відповідача виділити йому у власність для ведення особистого селянського господарства, а саме земельної ділянки, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, площею 1, 20 га., що підтверджується викопіюванням вільної земельної ділянки в межах АДРЕСА_1 (а.с.10).    

Відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Положення вищенаведеної статті додатково підтверджується листом-роз’ясненням Головного управління Держкомзему у Київській області № 07-04-3/6276 від 22 березня 2010 року (а.с.8).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що рішення сесії Мотовилівсько-Слобідської сільської ради від 17 лютого 2010 року № 12-38-V «Про надання дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1» в частині відмови у наданні дозволу на розробку  проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок вільних (незайманих) земель запасу площею 1.2 га для ведення особистого селянського господарства,  винесено з порушення норм чинного законодавства України, оскільки позивачу було безпідставно відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою : АДРЕСА_1, площею 1, 20 га..

Крім того, як вбачається з рішення Мотовилівсько-Слобідської сільської ради від 17 лютого 2010 року № 12-38-V , на момент розгляду заяви позивача та прийняття рішення про відмову в наданні дозволу на розробку  проекту відведення, відповідачем не було визначено та прийнятого рішення у передбаченому законом порядку, що спірна земельна ділянка має використовуватися  для загальних потреб  громади с. Мотовилівська Слобідка.

Вказані висновки суду підтверджується п.3  згаданого вище рішення , в якому зазначено: «Постійній комісії з питань розвитку села на наступну сесію підготувати проект рішення з картографічними матеріалами про категорію земель, які не підлягають в наданні у власність та оренду, а лише мають використовуватися для загальних потреб громади с. Мотивилівська Слобідка».

Тобто, відповідачем лише рекомендовано підготувати проект відповідного рішення, яке мало бути розглянуто на наступній сесії. Доказів, які б спростовували дані обставини відповідачем не надано.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача про визнання нечинним та скасування п. 1 рішення Мотовилівсько-Слобідської сільської ради від 17 лютого 2010 року № 12-38-V щодо  відмови у наданні дозволу на розробку  проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок вільних (незайманих) земель запасу площею 1.2 га для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1», підлягають задоволенню.

Керуючись Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю», ст.ст. 116, 118, 121 ЗК України, ст.ст. 2, 4, 7, 17, 94, 158, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Мотовилівсько-Слобідської сільської ради про визнання недійсним рішення - задовольнити.

Визнати нечинним  та скасувати пункт 1 рішення сесії Мотовилівсько-Слобідської сільської ради від 17 лютого 2010 року № 12-38-V «Про надання дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів  з моменту проголошення рішення.

  Суддя :