копія
Рішення справа № 2 - 549-10
Іменем України
20.07.2010 р. Любашівський районний суд Одеської області
у складі : головуючого судді Гнатюка В.О.
при секретарі Гончар В.В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Любашівка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі- продажу будинку дійсним ,
встановив :
У липні 2010 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом , зазначивши , що згідно з угодою купівлі - продажу від 15 червня 2008 р. він купив у відповідачки будинок , розташований в с. Солтанівка Любашівського району Одеської області за 4000 гривень , домовившись з останньою про всі істотні умови договору.
На підтвердження правочину відповідачка передала йому всю технічну документацію на вказаний будинок . Між ними також була досягнута угода про оформлення даного договору в нотаріальній конторі. Але відповідачка з різних причин ухиляється від нотаріального посвідчення даного договору . Тому позивач , посилаючись на ст. 220 ЦК України , просив суд визнати дійсним договір купівлі- продажу житлового будинку, розташованого в с. Солтанівка Любашівського району Одеської області , укладений 15 червня 2008 р. між ним та ОСОБА_2 та визнати його право власності на вказаний будинок з прилеглими господарськими будівлями.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилась , надавши суду заяву про розгляд справи у її відсутність.
Вислухавши позивача , дослідивши матеріали справи , суд вважає , що у позові належить відмовити , виходячи із слідуючого .
Як роз»яснив Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вирішуючи спір про визнання правочину , який підлягає нотаріальному посвідченню , дійсним , судам необхідно враховувати , що норма частини другої статті 220 ЦК не застосовується щодо правочинів , які підлягають і нотаріальному посвідченню , і державній реєстрації , оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов»язується з державною реєстрацією , тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов»язків для сторін.
Відповідно до статті 657 ЦК України договір купівлі- продажу земельної ділянки , єдиного майнового комплексу , житлового будинку ( квартири ) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації .
2
В судовому засіданні встановлено , що договір купівлі – продажу зазначеного будинку нотаріально посвідчений не був ( а.с.- 5 ). Позивач не надав суду доказів, які унеможливлюють нотаріальне посвідчення даного договору .
За таких обставин позов не може бути задоволений.
На підставі викладеного , керуючись ст. ст. 10 , 60 , 212 , 213 , 215 ЦПК України , ст.ст. 210 , 640 , 657 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» , суд
Вирішив
У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі- продажу будинку дійсним та визнання права власності на житловий будинок відмовити .
Заява про апеляційне оскарження рішення подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Любашівський районний суд . Апеляційна скарга повинна бути подана на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення .
Суддя підпис
Копія вірна : суддя В.О. Гнатюк