Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
№ 2-5362/10
20 серпня 2010 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого судді Артемової Л.Г., при секретарі Прокопенко Ю.В.,розглянувши у судовому засіданні, без участі сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги як «дитині війни», -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вище названими позовом, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що він є «дитиною війни», відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2006 року має право одержувати пенсію, яка повинна бути підвищена на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Посилаючись на те, що виплати пенсії проведені відповідачем у меншому, ніж передбачено вище вказаним Законом, розмірі, позивач просить суд визнати дії відповідача, та зобов’язати відповідача здійснювати перерахунок та виплачувати допомогу за період з 09.07.2007 року по 31.12.2010 року, з 22.05.2008 року по цей час.
Сторони в судове засідання не явилися, просили справу слухати без їх участі, через що в порядку ч.2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Наданими суду письмовими запереченнями представник відповідача заперечив на позов та зазначив, що дії Шевченківського управління ПФУ повністю відповідають чинному законодавству України, відповідач діяв у межах своїх повноважень і у спосіб, встановлений чинним законодавством, а вимоги позивача не можуть бути задоволені, так як вони не ґрунтуються і не відповідають вимогам чинного законодавства України.
Всебічно дослідивши обставини справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачу встановлено статус «дитина війни». Позивач отримує пенсію за віком, яка нараховується і виплачується управлінням Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя.
Предметом спору по цій справі є право позивача на отримання передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, та захист цього права від порушень з боку органів пенсійного фонду, які проявлені у вигляді відмови суб'єкта владних повноважень, уповноваженого державою на надання визначених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-IV від 18.11.2004 р. пільг.
Розглядаючи вимогу про виплату допомоги за 2007 рік, суд виходить з наступного: відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», дію ст. 6 Закону України «Про соціальних захист дітей війни», з урахуванням положень ст. 111 цього ж Закону, було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», яким дію ст. 6 Закону України «Про соціальних захист дітей війни», з урахуванням положень ст. 111 цього ж Закону, було зупинено.
Виходячи з приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України, Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя повинно було нараховувати та сплачувати позивачеві доплату до пенсії, яка передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальних захист дітей війни» з 09.07.2007 року, оскільки з моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», ця норма права втратила чинність та не підлягала застосуванню.
Що стосується вимог позивача про зобов’язання відповідача виплачувати в 2008 році щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, то суд вважає такі вимоги частково обґрунтованими, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» положення ч. 6 Закону України «Про соціальних захист дітей війни» викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Виходячи з аналізу вищезазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя повинно було нараховувати та сплачувати позивачеві доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальних захист дітей війни», в редакції, яка діяла з 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п.п. 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ця норма втратила чинність та не підлягає застосуванню.
Між тим, до 22.05.2008 року, до ухвалення Конституційним Судом України рішення, відповідач, здійснюючи позивачу доплати, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальних захист дітей війни» в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням п. 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позовні вимоги, щодо здійснення перерахунку задоволенню не підлягають.
Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинялась та зміни до неї не вносилися. Закон має вищу юридичну силу по відношенню до Постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року, на яку посилався відповідач.
З огляду на викладене, відповідач має здійснювати виплату позивачу підвищення його пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
На правильність висновку суду не впливають ані посилання відповідача на відсутність бюджетних коштів та механізму виплати, ані вимоги частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», бо до спірних правовідносин необхідно застосовувати розмір мінімальної пенсії за віком, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та його права на отримання щомісячного підвищення до пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». А відповідно, суд має застосувати подібні правовідносини (аналогія закону).
Таким чином, при визначенні розміру підвищення до пенсії відповідач зобов’язаний застосовувати розмір мінімальної пенсії за віком, який дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Разом з тим, виходячи з кола повноважень управління праці та соціального захисту населення щодо виплати разової грошової допомоги, джерел фінансування цих виплат - суд вважає передчасним вирішення щодо зобов’язання відповідача здійснити нарахування їй щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком і забезпечити її виплату у конкретно визначеній грошовій сумі.
Так, на час розгляду справи в суді відповідачем не була донарахована недоотримана позивачем щомісячна соціальна допомога у належному розмірі.
Така грошова допомога забезпечується виплатою Міністерством фінансів і Державним казначейством шляхом направлення на конкретно визначені рахунки.
Суд вважає, що навіть при відсутності належного фінансування державою даного виду виплат допомоги, відповідач був зобов'язаний діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і використовуючи надані йому повноваження з метою, з якою ці повноваження надані, після надання Конституційним Судом України роз'яснень щодо неконституційності положень бюджетних Законів України, відповідач повинен був донарахувати позивачу допомогу до розмірів, визначених Законом України «Про соціальний захист дітей війни». І такої можливості на погляд суду відповідач не був позбавлений.
З огляду на наведене, позов підлягає частковому задоволенню, а саме, щодо визнання незаконною бездіяльності відповідача щодо непризначення, ненарухвання та невиплати позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та зобов'язання відповідача призначити, нарахувати та виплатити позивачу таке підвищення до пенсії, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням вже виплаченого підвищення до пенсії, вимоги задовольняються по перше число місяця звернення до суду..
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-66, 209, 212, 214, 215, ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Визнати незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя щодо непризначення, ненарухвання та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01січня по 01 серпня 2010 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням вже виплаченого підвищення до пенсії, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01січня по 01 серпня 2010 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Л.Г.Артемова