№2-1161\10

                           РІШЕННЯ

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   30.08.2010р.                                                   м.Виноградів

    Виноградівський районний суд Закарпатської області у особі головуючого судді А.А.Надопта, при секретарі І.О.Ребізант, за участю представника позивачки адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Відділу ДВС Виноградівського районного управління юстиції, ОСОБА_3 про звільнення з-під арешту і зняття заборони на відчуження будинку з Єдиного реєстру заборони відчуження об»єктів нерухомого майна,

                               ВСТАНОВИВ:

    Позивачка звернулась у суд із згаданим позовом посилаючись на те, що рішенням Виноградівського  районного суду від 25.05.2010р. за нею  визнано право власності в цілому на житловий будинок АДРЕСА_1.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивачка вказує, що при реєстрації рішення суду у Виноградівському РБТІ було виявлено, що на вказаний будинок постановою відділу ДВС Виноградівського РУЮ накладено арешт в зв»язку з тим, що в будинку проживає син позивачки ОСОБА_3, який має заборгованість по аліментам.

Далі позивачка вказує, що відповідач ОСОБА_3 ніякого відношення до її майна не мав, будинок йому ніколи не належав на праві власності і ніяких прав на будинок він не має, проте на підставі таких обставин позивачці було припинено реєстрацію рішення Виноградівського районного суду від 25.05.2010р. в Виноградівському РБТІ, а відтак, вважаючи, що порушене її право власності, позивачка просить суд винести рішення про звільнення з-під арешту і зняття заборони на відчуження її будинку з Єдиного реєстру заборони відчуження об»єктів нерухомого майна.

    В судовому засіданні представник позивачки підтримав  позовні вимоги та просив їх повністю задовольнити, посилаючись на обставини, викладенні у позовній заяві.

    Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився, проте подав до суду письму заяву від 23.08.2010р. \а.с.15\, в якій вказує, що позовні вимоги позивачки визнає повністю та просить справу розглянути у його відсутності.

    Відповідач- відділ ДВС Виноградівського РУЮ про місце і час розгляду даної справи повідомлений судовою повісткою належним чином \а.с.19\, проте в судове засідання представник відповідача не з»явився, причин своєї неявки не повідомив та не подав жодного клопотання про перенесення слухання справи, а відтак суд вважає за необхідне справу розглянути на підставі вимог ст.169 ч.4 ЦПК України без участі відповідачів на підставі наявних у справі доказів.

    Заслухавши пояснення представника позивачки та дослідивши матеріали справи в їх сукупності та взаємозв"язку суд приходить до наступного.

    Конституція України (ч.1 ст.41) визнає непорушність права приватної власності.

    Цивільний Кодекс України тлумачить та розширює даний конституційний принцип, як неприпустимість протиправного позбавлення цього права чи обмеження в його здійсненні.

Зокрема, відповідно до вимог   ч.1   ст.321 ЦК України ніхто не може бути протиправн о  позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні.

    Відповідно до вимог ст.60 ч.1 ЦПК України кожна сторна зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.61 цього Кодексу. Згідно до ч.3 зазначеної норми передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В судовому засіданні належними та достовірними доказами встановлено, що рішенням Виноградівського районного суду від 25.05.2010р. у цивільній справі №2-813\10 \а.с.4-5\ за позивачкою ОСОБА_2 визнано право власності в цілому на житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1.

    Таким чином суд достовірно встановив, що позивачка дійсно є одноособовим власником будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1, оскільки на час розгляду даної справи у суді рішення Виноградівського районного суду від 25.05.2010р. ніким не оскаржене та вступило в законну силу ще 04.06.2010р.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивачка посилалась на те, що при реєстрації рішення суду від 25.05.2010р. у Виноградівському РБТІ було виявлено, що на вказаний будинок постановою відділу ДВС Виноградівського РУЮ накладено арешт \а.с.6\ в зв»язку з тим, що в будинку проживає син позивачки ОСОБА_3, який має заборгованість по аліментам, у зв»язку з чим позивачці було припинено реєстрацію рішення Виноградівського районного суду від 25.05.2010р. в Виноградівському РБТІ.

Між тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_3 ніякого відношення до майна позивачки не має, спірний будинок йому ніколи не належав на праві власності і ніяких прав на будинок він не має.

Оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідно до рішення Виноградівського районного суду від 25.05.2010р. \а.с.4-5\ у цивільній справі №2-813\10 саме позивачці належить право власності в цілому на будинок №12 з надвірними спорудами, розташованого по вул.Українській в смт.Королево, то лише вона може вимагати задоволення своїх вимог щодо захисту свого майнового права.

Зокрема, ч.1 ст.317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, і який володіє, користується, розпоряджається ним на свій розсуд (ч.1 ст.319 ЦК). Відповідно до змісту вказаних норм закону власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би вони і не були пов»язані з порушенням права володіння.  Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Крім цього, ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

    На підставі викладеного, відповідно до вимог ст.ст.317,319,321 ЦК України, ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» та керуючись вимогами ст.ст.3,10,11,60,61 ч.3,212-213,215 ЦПК України, суд-

                                Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до Відділу ДВС Виноградівського районного управління юстиції, ОСОБА_3 про звільнення з-під арешту і зняття заборони на його відчуження з Єдиного реєстру заборони відчуження об»єктів нерухомого майна задоволити повністю.

Звільнити з-під арешту будинок АДРЕСА_1 і зняти \вилучити заборону на його відчуження з Єдиного реєстру заборони відчуження об»єктів нерухомого майна.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Закарпатської області через Виноградівський районний суд протягом 10-ти днів з дня його проголошення заяви.

    Головуючий:                                   А.А.Надопта