Справа № 2-581-1/10
2-3402-1/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2010 р. м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Миколаєць І.Ю.
при секретарі Кузнець Л.І.
за участю представника позивача Гамчука А.А.
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Колекторське Агентство Фактор” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2009 р. позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що за Договором про відступлення права вимоги від 25.12.2008 р. № 1 він отримав від Відкритого акціонерного товариства „Банк „Фінанси та кредит” право вимоги від відповідачів реального та належного виконання ними обов’язків за кредитним договором від 19.07.2007 р. № „30”_26-07/07-МФ. За умовами кредитного договору, укладеного між ВАТ „Банк „Фінанси та кредит” та ОСОБА_2 остання отримала кредит у розмірі 20 000,00 грн. строком на 12 місяців з 10.07.2007 р по 18.07.2008 р. та зобов’язувалась до 19 числа кожного місяця погашати кредит рівними платежами по 1 901,00 грн. З метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між ВАТ Банк „Фінанси та кредит” та відповідачем ОСОБА_3 укладено Договір поруки від 19.07.2007 р. № „30”_26-06/07-МФ. Відповідачі взяті на себе зобов’язання не виконали, що надає позивачу право стягнути заборгованість по кредиту, заборгованість по сплаті процентів та пеню. Тому позивач просить стягнути з відповідачів солідарно загальну суму заборгованості у розмірі 28 319,78 грн., з яких: 14 319,78 грн. – заборгованість по кредиту; 3 352,93 грн. – заборгованість по відсотках за користування кредитними коштами, 10 619,92 грн. – пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків, а також стягнути з відповідачів солідарно витрати по сплаті державного мита у розмірі 283,20 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120,00 грн. Свої позовні вимоги обгрунтовує порушенням відповідачами договірних зобов’язань та чинним законодавством України: ст.ст. 512, 525, 526, 549, 550, 554, 610, 1054 Цивільного кодексу України.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала та пояснила, що кредит вона брала для знайомого, якому і передала одержані нею гроші, після чого він зник.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився з невідомих для суду причин, про день та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотання про розгляд справи без його участі не подавав.
За відсутності заперечень з боку сторін суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, що не з’явилася, на підставі наявних матеріалів в справі.
Суд, заслухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19.07.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством „Банк „Фінанси та кредит” та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № „30”_26-07/07-МФ, за умовами якого банк зобов’язувався надати відповідачу ОСОБА_2 на умовах забезпеченості, зворотності, терміновості, платності кредит в сумі 20 000,00 грн. на строк користування 12 місяців зі сплатою 25% річних. А відповідач згідно з п.п. 3.2, 4.3 кредитного договору зобов’язувалася погашати кредит до 19 числа кожного календарного місяця по 1 901,00 грн. (а.с.6-8).
19.07.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством „Банк „Фінанси та кредит” та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір поруки № „30”_26-06/07-МФ, за умовами якого останній у випадку невиконання ОСОБА_2 зобов’язань за кредитним договором № „30”_26-07/07-МФ несе разом з нею солідарну відповідальність перед банком(а.с.19).
Відповідно до Договору про відступлення права вимоги від 25.12.2008 р. № 1 ВАТ „Банк „Фінанси та кредит” передав, а ТОВ „Колекторське Агентство Фактор” набув права вимоги від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 реального та належного виконання обов’язків за кредитним договором від 19.07.2007 р. № „30”_26-07/07-МФ.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання позивачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ст. 61 ЦПК України обставини визнані сторонами або іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
ВАТ „Банк „Фінанси та кредит” свої зобов’язання виконав, що визнала відповідач ОСОБА_2
Протягом дії кредитного договору відповідач ОСОБА_2 несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувала залишок заборгованості по кредиту та відсотки за користування кредитом. У зв’язку з цим утворилася заборгованість по тілу кредиту у розмірі 14 346,93 грн. та по сплаті процентів за користування кредитом у розмірі 3 352,93 грн. (а.с.15). Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні розмір заборгованості визнала.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з п. 6.1 кредитного договору у разі прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів відповідач ОСОБА_2 зобов’язана сплатити пеню в розмірі 1% від простроченої суми за кожен день прострочення.
На підставі зазначеного позивач нарахував пеню у розмірі 10 619,92 грн., що було визнано ОСОБА_2 в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли в судовому засіданні належне обґрунтування та підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 512, 526, 530, 554, 610, 611, 1050 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 179, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Колекторське Агентство Фактор” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка проживає за адресою АДРЕСА_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, який проживає за адресою АДРЕСА_2, заборгованості за кредитом у розмірі 17 699,86 грн. та пені у розмірі 10 619,92 грн., всього 28 319,78 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка проживає за адресою АДРЕСА_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, який проживає за адресою АДРЕСА_2, витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 283,20 грн., всього 403,20 грн.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження.
Суддя: