Справа №2-2910-1/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1.    серпня 2010  р.                                                                м. Київ

Святошинський  районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді     Кирилюк Г.М.

при секретарі             Гайдук О.О.

з участю позивача                           ОСОБА_1

представника позивача                   ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до  ОСОБА_3   про розірвання шлюбу ,-

встановив:

В червні 2010  р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб з відповідачем, зареєстрований 06.03.1992 року.

В позові  зазначив, що  від шлюбу  вони  з  відповідачкою  мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та  доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Посилається  на ті підстави, що  сімейне  життя   не  склалося,  шлюб вже фактично  розпався.  Тривалий час вони не підтримують   шлюбних стосунків, проживають окремо.  Примирення  між ними є неможливим, подальше  перебування  в шлюбі  суперечить  його  інтересам.

В судовому засіданні позивач та його  представник  позов підтримали. Позивач пояснив, що  з  літа 2008 р.  вони  з  відповідачем  проживають  окремо,   в різних містах, не  ведуть  спільного господарства, не підтримують  шлюбних стосунків.  Восени 2008 р. він  познайомився з іншою жінкою та став  проживати з нею разом  однією сім’єю. В липні  2009  р. він  повідомив про це  відповідачку.

У  вересні  2010  р. він  планує зареєструвати шлюб,  а тому  подальше  перебування  в шлюбі з  відповідачем  суперечить  його  інтересам.

Категорично наполягає  на розірвання  шлюбу.  

 Відповідачка в судове засідання  не  з’явилась. Дата та час   проведення  судового  засідання  була  погоджена  з нею в  попередньому судовому  засіданні. Перебування відповідачки  за  межами м. Києва  протягом   двох тижнів, про що  вона  повідомила в своїй  заяві від  13.08.2010  р.,   суд  розцінює  як  неявку  в судове засідання  без поважних причин та вважає  можливим розглянути  справу  в її відсутність й постановити заочне   рішення.

Позивач та його представник не  заперечують  проти  такого вирішення  справи.  

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали даної справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно  ч. 1 ст.  24 Сімейного  кодексу  України шлюб ґрунтується на вільній згоді  жінки та чоловіка. Примушування  жінки та чоловіка до шлюбу не  допускається.

Згідно ч.ч.1,2,3 ст.55 цього  Кодексу   дружина та чоловік  зобов’язані  спільно  піклуватися про  побудову  сімейних відносин  між собою та іншими  членами сім’ї на почуттях  взаємної  любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов’язаний  утверджувати  в сім’ї  повагу до  матері. Дружина  зобов’язана утверджувати  в сім’ї  повагу  до  батька. Дружина та чоловік  відповідальні один  перед одним, перед іншими  членами  сім’ї  за свою поведінку в ній.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст.56 цього  Кодексу  кожен  з подружжя  має право  припинити  шлюбні  відносини. Примушування  до припинення  шлюбних  відносин,  примушування  до їх збереження, в тому числі примушування  до статевого  зв’язку за допомогою насильства, є порушенням права  дружини, чоловіка на свободу  та особисту недоторканість  і може мати наслідки, встановлені  законом.  

Судом встановлено, що сторони перебувають  в зареєстрованому  шлюбі з 06 березня 1992 року. Від шлюбу мають сина  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2

Сторони тривалий час проживають  окремо, не  ведуть спільного  господарства, не  підтримують  шлюбних стосунків, мають  окремий бюджет.

Як пояснив позивач, він  фактично  створив нову сім’ї,  планує  у вересні  2010  р. зареєструвати   шлюб, що робить неможливим подальше перебування в шлюбі з  відповідачем.

Відповідачка не надала  суду  доказів,  що є можливість  збереження  даної сім’ї  та подальше  спільне  проживання з позивачем.  Примушування  позивача до збереження шлюбних стосунків  суперечить  вимогам  закону.  

 Суд, дослідивши зібрані по справі докази та давши їм оцінку в сукупності,  дійшов висновку, що  сім’я сторін розпалася, їхнє спільне  проживання  суперечить  інтересам позивача, що має  істотне  значення, а тому позов про розірвання  шлюбу підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110,112 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10, 57, 60, 209, 212, 213, 215, 226 ЦПК України суд ,-

вирішив :

Позов задовольнити.

Шлюб,  зареєстрований 06 березня  1992 року між ОСОБА_1  та ОСОБА_3 у Палаці реєстрації шлюбів та новонароджених, актовий запис №545,   розірвати.

Заочне рішення може бути  переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про  перегляд  заочного рішення  може бути  подано  протягом  десяти днів з дня отримання  його копії.

Апеляційна скарга на  рішення  суду  подається протягом  десяти днів з  дня його  проголошення.

 Суддя: