Справа № 22ц -13334/2010 року                                    Головуючий першої інстанції  Клименко В.П.

Категорія: 57                                                                       Доповідач: Осипчук О.В.

_____________________________________________________________________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    „12”  серпня  2010 року                      Апеляційний суд Донецької області у складі:

                                                                                Головуючого: Висоцької В.С.

                                                                               Суддів: Осипчук О.В., Біляєвої О.М.

                                                                               При секретарі: Суліма Є.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку   апеляційну скаргу   Управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області   на рішення Докучаєвського міського суду Донецької області від 21 червня 2010 року по  справі за позовом  ОСОБА_1 до  Управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни», -

В С Т А Н О В И В:

     Рішенням Докучаєвського міського суду Донецької області від 21 червня 2010 року позов  ОСОБА_1 до  Управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги « дітям війни» - задоволено.

     Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області  на користь ОСОБА_1 недоплачену їй, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року в сумі 1195 грн. 20 коп. Вирішено питання щодо судових витрат.

Не погоджуючись з  рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування рішення   суду і ухвалення нового рішення про відмову в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом  норм матеріального  та процесуального права.

В обґрунтування доводів скарги відповідач   зазначив, що  згідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» призупинена, законодавчо не було врегульоване питання стосовно фінансування виплати підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком дітям війни. Відповідно до вказаного Закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за  рахунок коштів Пенсійного фонду України.  Для врегулювання ситуації 28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яку і виконував відповідач.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а рішення суду таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Задовольняючи  позов  суд керувався ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,   Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік».

Вирішуючи спір і задовольняючи  позов, суд першої інстанції  виходив з того, що управління   Пенсійного фонду України в  м. Докучаєвську як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і здійснити позивачу відповідні нарахування ( за той  період часу, коли дія  цієї норми не була зупинена), але на порушення зазначеної статті таких нарахувань не проводило.

З обставин справи вбачається , що позивач   відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до соціальної групи «діти війни», що підтверджується копією паспорта та  відповідним посвідченням. Факт перебування позивача на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в м. Докучаєвську визнано відповідачем, який сплачує їй пенсію за віком.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла на момент звернення позивача, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна  соціальна  допомога,  що  виплачується  замість  пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Доводи апеляційної скарги про неврегульованість механізму  реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не можуть бути взяті до уваги.

 Розмір мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою  ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб що втратили працездатність. Іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

 Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни суд обґрунтовано до уваги не взяв, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається.

Доводи апеляційної скарги про відсутність бюджетного фінансування не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отримання бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно – правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення  без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що при подачі апеляційної скарги відповідач не сплатив витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи, то з останнього підлягає стягненню 120 грн.

          Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1,308,314,315 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості спорів, пов’язаних із соціальними виплатами» апеляційний  суд, -

У Х В А Л И В:

    Апеляційну скаргу  Управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області   відхилити.

    Рішення Докучаєвського міського суду Донецької області    від 21 червня 2010 року залишити без змін.

    Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. ( розрахунковий рахунок 31213263700004, отримувач – Державний бюджет м. Донецька Ворошиловський район, ЕДРПОУ -34686537, МФО 834016, Банк –ГУ ДКУ у Донецькій області).

    Ухвала  апеляційного суду є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає .

Головуючий:                                                                                          

Судді: