Справа № 2-2350-1/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2010 року Святошинський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді Кирилюк Г.М.
при секретарі Вольф Т.Л.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії ,-
встановив:
23.04.2010 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити пенсію як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліду 3 групи, згідно з ст.54 Закону України " Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до ст..28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у розмірі шести мінімальних пенсій за віком за період з 01.01.2008 р. по дату постановлення рішення.
Також просить зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплатити щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно ст..50 Закону України " Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст..28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2008 р. по дату постановлення рішення.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 3 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС. У період з 2008 р. відповідачем при нарахуванні основної та дотикової пенсії за основу нарахування береться не мінімальна пенсія за віком, а прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. При цьому застосовуються Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та Постанова Кабінету міністрів України за №530 від 28.05.2008 р.
В березні 2010 р. він звернувся з заявою до відповідача з проханням провести нарахування пенсії по інвалідності відповідно до вимог закону у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
На своє звернення 16.03.2010 р. він отримав відмову.
Оскільки з 2008 року і по сьогоднішній день розмір пенсії, яку він отримує, не відповідає законодавчо встановленому рівню, просить позов задовольнити.
В судовому засіданні позивач позов підтримав та просить його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, просить слухати справу в його відсутність.
В письмових запереченнях посилається на ті підстави, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 р. №1 «Про підвищення розміру пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» було встановлено, що пенсії, передбачені часиною 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розраховуються виходячи з розміру 19,91 грн. Мінімальний розмір пенсій інвалідів 3 групи становив 119 грн. 49 коп.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 р. №894 «Про підвищення розміру пенсій, призначених відповідно до ч. 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС» було збільшено розмір пенсії вказаній категорії громадян на 12%, а тому пенсії по інвалідності 3 групи, передбачені ч. 4 статті 54 цього Закону з 01.08.2004 року розраховувалися виходячи з розміру 22,30 грн. , що становило 133,80 грн.
Розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, які віднесені до категорії 1 та є інвалідами 3 групи, призначається в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Розмір вказаної пенсії розраховується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 р. №836 та становить 12 грн. 47 коп.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 р. №1293 було підвищено мінімальний розмір пенсії по інвалідності 3 групи до 468,30 грн.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ст..54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та встановлено мінімальний розмір пенсії по інвалідності 3 групи для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 1986 році - 180% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Мінімальний розмір пенсії з січня 2008 р. становить 470 грн., з квітня 2008 р. – 481 грн., з липня 2008 р. -482 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. №530 було встановлено, що мінімальний розмір пенсії по інвалідності 3групи з 22.05.2008 р. становить 870 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 р. №654 мінімальний розмір пенсії по інвалідності 3 групи було підвищено до 980 грн.
Законами України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до статті 52 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Розмір додаткової пенсії збільшено до 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та становив: з січня 2008 р. – 70,50 грн., з квітня 2008 р. – 72,15 грн., з липня 2008 р. – 72,30 грн., з жовтня 2008 р. – 74,40 грн.
Просить відмовити в позові в повному обсязі та застосувати строк позовної давності.
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач належить до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії А НОМЕР_1.
Позивач з 01.12.2007 р. є інвалідом 3 групи внаслідок захворювання, пов’язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС .
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а)державної пенсії; б)додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" розмір пенсії для інвалідів 3 гр., призначеної у відповідності з цим Законом, повинен бути не нижчим 6 мінімальних пенсій за віком, а згідно ст. 50 цього Закону інвалідам 3 групи виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету міністрів України від 30 травня 1997 року №523, яка є чинною, її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту статей 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Законом України «Про державний Бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року до вказаних статей Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було внесено зміни: частину 4 ст.54 було замінено чотирма частинами, а ст.50 цього ж Закону була викладена в новій редакції.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №1 від 3 січня 2002 року «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» всупереч положень статей 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" , встановлено розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсії, які не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 6/ розділу і, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6,8-12 пункту 35,пунктів 6-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 3 розділу 111 (Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Рішення Конституційного Суду України не мають зворотної сили, а закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, право позивача на нарахування пенсії відновилось з дня прийняття рішення Конституційним Судом України по справі Хо10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, при цьому в тому правовому режимі, якій існував до дня набрання сили змін, визнаних в подальшому неконституційними.
Отже нарахування підвищення має бути вчинено з дня ухвалення вказаного рішення Конституційного Суду України, тобто з 22 травня 2008 року, на підставі положень статей 50, 54 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, що діяла до прийняття Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року).
Відповідно до ст. 62 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не уповноважено Кабінет Міністрів України зменшувати конкретні суми компенсацій і допомоги, змінювати розмір бази нарахувань пенсій, встановлений законом, а надано право роз’яснення порядку застосування цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (ч.2 ст.46 Конституції України). Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю, як постраждалому внаслідок аварії на ЧАЕС позивачеві застосуванню підлягають ст.50, ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не наведені вище постанови Кабінету Міністрів України, яка істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Зі статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для розрахунку розміру державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсій за віком використовується як розрахункова величина для визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії, передбаченої Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва здійснити перерахунок пенсії позивача з урахуванням проведених виплат з підвищенням її до 6 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 22.05.2008 р. по 13.08.2010 р. за виключенням сум фактично проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог суд вважає необхідним відмовити.
У відповідності до ст.. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1,3, 21, 22, ч.2 ст.19, п.1 ч.2 ст.92, ч.1-3 ст.95 Конституції України, ст..ст.50,54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.1, ч. 2 ст.2, 10, 11, 60, 61, 88, ст.212, 213, 215 ЦПК України суд,-
Вирішив:
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва вчинити дії щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 держаної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком відповідно до ст.. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 50 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру, встановленого ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 22.05.2008 р. по 13.08.2010 р. за виключенням сум фактично проведених виплат.
У задоволенні іншої частини заявлених вимог - відмовити.
Стягнути з Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва на користь держави витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: