С права № 2-1458-1/09
2-118-1/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2010 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Миколаєць І.Ю.
при секретарі Кузнець Л.І.
з участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача Данилюк В.М.
представника відповідача ФССНВ Синявського В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства „АТЕК”, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві про відшкодування шкоди у зв’язку з втратою працездатності та стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
В березні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом, який у подальшому уточнив, та просить встановити на його користь виплату коштів по стійкій втраті працездатності починаючи з 09.01.2001 р. в розмірі 907,12 грн. щомісячно та стягнути з відповідача 90 712,86 грн.
Свої позовні вимоги мотивував тим, що з 1972 по 1994 роки він перебував у трудових відносинах із заводом «Червоний екскаватор», правонаступником якого є ЗАТ «АТЕК». У вересні 1980 року з робочого місця потрапив до лікарні. Після обстеження у 1981 році з’ясувалося, що позивач отримав професійне захворювання - бронхіальну астму І ступеня середньої тяжкості та емфіземою легень, що підтверджено випискою з історії захворювання від 15.06.1981 р., виданої Київським Науково-дослідницьким інститутом гігієни праці та профхвороби. Проте з вини адміністрації підприємства, яка не склала акт про професійне захворювання, не видала характеристику з робочого місця та довідку про розмір заробітної плати, позивач пройшов комісію МСЕК лише через 13 років після захворювання, в 1994 році. До цього часу він був позбавлений будь-якої матеріальної допомоги у зв’язку з профзахворюванням. В грудні 1994 року після постановленення висноку МСЕК про втрату позивачем 40% працездатності внаслідок професійного захворювання відповідач нарахував та почав виплачувати позивачу щомісячно доплату у розмірі 31,28 грн., а з січня 2001 року – 72,64 грн. Однак, на думку позивача, відповідач не вірно провів розрахунок середньомісячної заробітної плати для обчислення розміру компенсації, оскільки при розрахунку використав період, коли позивач знаходився на лікарняному. Цілий 1992 рік та з січня по серпень 2001 року позивач хворів, тому, на його думку, для проведення зазначеного розрахунку необхідно брати період його роботи у 1991 році.
Свої позовні вимоги обгрунтовує ст. 46 Конституції України, ст. 173 КЗпП України, Законами України «Про охорону праці» та «Про загальнообов’язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
У судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, та просить їх задовольнити.
Представник відповідача ЗАТ «АТЕК» визнала позов частково в частині виплати позивачу втраченого заробітку з листопада 2003 року у розмірі, в якому дані виплати проводилися до 2003 року. Повідомила, що є рішення суду, яким вирішено спір між позивачем та відповідачем про стягнення відшкодування втраченого заробітку за період з 01.04.2001 р. по 01.10.2003 р. Зазначила, що питання проведення даних виплат є невизначеним, оскільки в 2001 році вступив в дію Закон України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності”, у зв’язку з чим відшкодування шкоди потерпілим покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, а норми, якими керувалося підприємство при розрахунку втраченого заробітку внаслідок профзахворювання втратили чинність, зокрема Правила відшкодування власником підприємства шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я від 23.06.1993 р. № 472. Таким чином у ЗАТ „АТЕК” не було правових підстав нарахування та виплати позивачу втраченого заробітку. Справа позивача до Фонду не передана, оскільки він відмовився написати відповідну заяву.
Представник відповідача ФССНВ проти позову заперечив. Пояснив, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01.04.2001 р., з того часу, коли відповідні підприємства передадуть в установленому порядку до Фонду документи, що підтверджуть право цих працівників на страхову виплату внаслідок професійного захворювання. Особова справа позивача не була передана відповідачем ЗАТ «АТЕК» до Фонду у порядку, визначеному Інструкцією про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20.04.2001 р. № 10. Таким чином обов’язок по відшкодуванню шкоди здоров’ю позивачеві несе роботодавець, тобто ЗАТ «АТЕК».
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне задовольнити заявлені вимоги частково, керуючись наступним.
Із матеріалів справи вбачається, що Рішенням Святошинського районного суду від 25.04.2003 р. по справі № 2-202, яке у подальшому було частково скасовано Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 05.11.2003 р. з ухваленням нового рішення по справі № 22-4168, вирішено стягнути із ЗАТ «АТЕК» на користь ОСОБА_1 втрачений заробіток у зв’язку з профзахворюванням за період з 01.04.2001 р. по жовтень 2003 р. включно у сумі 2179,20 грн. (а.с.51-56). Рішення апеляційної інстанції не оскаржувалося.
Судом встановлено, що позивач працював у відповідача ЗАТ «АТЕК» та був звільнений 30.09.1994 р. за скороченням штату, що підтверджується відповідним записом в трудовій книжці позивача (а.с. 12).
З виписки з акту опосвідування МСЕК № 152155 від 28.11.1994 р. вбачається, що позивачу була встановлено ступінь втрати працездатності внаслідок профзахворювання 40%.
Наказом № 309 від 27.12.1994 р. керівника акціонерного товариства «АТЕК» у зв’язку із встановленням позивачу професійного захворювання та 40% втрати працездатності з 28.11.1994 р. по 28.11.1995 р., було призначено виплачувати йому протягом указаного періода відшкодування шкоди здоров’ю щомісячно в сумі 1 339 000 крб та одноразову допомогу в сумі 66 820 200 крб. (а.с. 6).
Як вбачається із матеріалів справи середній заробіток позивача у відповідності до його бажання, що підтверджується заявою від 21.02.1995 р., обчислювався, виходячи із його заробітку за останні повні три місяці до часу звільнення його з роботи. Відповідно до довідки № 916 від 14.12.1994 р. середньомісячна заробітна плата позивача за липень-вересень 1994 року складала: (1396930 крб + 2190213 крб. + 1424383 крб. + 5 011526 крб.) : 3 місяці = 1 670 508,66 крб.
Після підвищення тарифних ставок на підприємстві середня зарплата в бригаді, де працював позивач, за жовтень - листопад 1994 року склала 6 694 923 крб : 2 місяці = 3 347 461,50 крб. відповідно до довідки від 16.12.1994 р.
Відповідно до заяви позивача від 11.05.1995 р. його середньомісячна зарплата обчислювалася за жовтень-листопад 1994 року і становила 3 347 500,00 крб.
Наказом № 57 від 20.12.1996 р. керівника акціонерного товариства «АТЕК» у зв’язку із збільшенням тарифних ставок та в порядку відшкодування шкоди здоров’ю, позивачу було призначено виплачувати відшкодування втраченого заробітку в розмірі 31,28 грн. щомісячно. Починаючи з 09.01.2001 р. відшкодування втраченого заробітку встановлено в сумі 72,64 грн. відповідно до наказу № 15/01 від 11.01.2002 (а.с.7).
Відповідно до ст. 456 ЦК України від 18.07.1963 р. у разі заподіяння громадянину каліцтва або іншого ушкодження здоров’я, пов’язаних з виконанням ним трудових обов’язків, організація або громадянин, відповідальні за шкоду, зобов’язані відшкодувати потерпілому у повному обсязі втрачений заробіток.
Згідно п.п. 9, 22, 43 Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1994 р. № 472, розмір відшкодування втраченого потерпілим заробітку встановлюється відповідно до ступеня втарти професійної працездатності і середньомісячного заробітку, який він мав до ушкодження здоров’я. Середньомісячний заробіток визначається за бажанням потерпілого за 12 або за 3 останні повні календарні місяці роботи, що передували стійкій втарті працездатності.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі сторони або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 05.11.2003 р. за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ „АТЕК” про встановлення факту професійного захворювання та відшкодування шкоди встановлено, що сума відшкодування втраченого заробітку позивачу у розмірі 72,64 грн. була обчислена відповідачем вірно (а.с.55).
На підставі викладеного суд не приймає до уваги доводи позивача про необхідність перерахунку втраченого заробітку, виходячи із показників середньої заробітної плати за жовтень-грудень 1991 року, оскільки позивач не надав нормативного обгрунтування своїх вимог, а розрахунок втраченого заробітку у розмірі 72,64 грн. проведений відповідачем ЗАТ «АТЕК» на підставі заяви позивача та відповідає чинному законодавсву, про що суди першої та апеляційної інстанцій зазначили у своїх рішеннях (а.с.51-52, 55).
Таким чином позовні вимоги щодо виплати позивачу коштів по стійкій втраті працездатності на рівні 907,12 грн. щомісячно з 09.01.2001 р. та стягнення у зв’язку з цим 90 712,86 грн. заборгованості не знайшли в судовому засіданні належного обґрунтування.
Разом з тим в судовому засіданні на підставі пояснень сторін достовірно встановлено, що з листопада 2003 року позивач не отримує виплат по відшкодуванню шкоди, заподіяної його здоров’ю в результаті профзахворювання.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності» Фонд сплачує страхові виплати працівникам, які потерпіли на виробництві до 01.04.2001 р. з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників на такі страхові виплати. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати від свого роботодавця.
При цьому суд не визнає відсутність заяви позивача поважною причиною того, що справа позивача не була передана відповідачем ЗАТ „АТЕК” до Фонду, оскільки з 2004 року відповідно до змін, внесених до Інструкції про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду документів, що підтверджують право застрахованого на страхову виплату від 20.04.2001 р. № 10 для передачі справи до Фонду наявність заяви потерпілого була необов’язкова.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що із ЗАТ „АТЕК” підлягає стягненню відшкодування 40% втрати працездатності за період з 01.11.2003 по квітень 2010 року включно у розмірі 72,64 грн. щомісячно, а саме:72,64 грн. х 78 повних місяців = 5665,92 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 456 ЦК України від 18.07.1963 р., пп. 9, 22, 43 Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1994 р., ч. 2 ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності», ст.ст.10, 11, 57, 60, 88, 209, 212-215, 218, 292 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства „АТЕК”, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві про відшкодування шкоди у зв’язку з втратою працездатності та стягнення заборгованості, задовольнити частково.
Стягнути із Закритого акціонерного товариства „АТЕК” (код ЄДРПОУ 00240112) на користь ОСОБА_1 втрачений заробіток в сумі 5665,92 грн. за період з листопада 2003 року по квітень 2010 року включно.
Стягнути із Закритого акціонерного товариства „АТЕК” (код ЄДРПОУ 00240112) на користь держави судовий збір у розмірі 56,65 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн., всього 176,65 грн.
У задоволенні інших вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційному суді м.Києва через районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя :