Справа № 2-5101/10

    РІШЕННЯ

        ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26 серпня  2010 року Пролетарський районний суд м.Донецька у складі:

головуючої – судді         Кирилюк Н.А.  

при секретарі                    Нехорошкіній  І.М.

за участю:

представника позивача:     ОСОБА_4

представника відповідача   Дробишевої Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України  у Пролетарському районі м. Донецька про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії по інвалідності

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому посилається на те, що він належить до категорії осіб, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом Ш групи 1 категорії відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 30.03.1993 року. Звернувшись до відповідача про перерахунок пенсії відповідно до ст.ст.49,50 ч.4 ст.54, ст.67 Закону України «Про  статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2005 рік виходячи з мінімальної пенсії по віку, що залежить від розміру прожиткового мінімуму за вказаний рік, отримав відмову в перерахунку пенсії . Просив визнати протиправними дії  відповідача та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії із розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії із розрахунку мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування» з 12.01.2001 по 31.12.2005 року, скасувати рішення щодо відмови в перерахунку пенсії.

У судове засідання  з’явився представник позивача, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судове засідання  з’явився представник відповідача, надав письмові заперечення на позов, якими просить відмовити у задоволенні позовних вимог  з приводу того,  що відповідно до  ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування» передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для обчислення розміру пенсій, призначених за цим Законом, а тому щодо пенсіонерів, яким пенсія призначена відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зазначений розмір мінімальної пенсії не застосовується. Крім того відповідач вказував, що позивач не має право на перерахунок пенсії у зв'язку з тим, що ст.62 вищевказаного Закону, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими  для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної влади. У зв'язку з чим, відповідно до ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та п.4 та 6 Постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року встановлена щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до вказаного закону у процентному відношенні від прожиткового мінімуму, а саме: інвалідам 1 групи (1 категорія) – 30 процентів, інвалідам ІІ категорії (1 категорї) – 20 процентів.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.    

Позивач віднесений до 1 категорії як особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідчення  (а.с.8,), є інвалідом ІІІ групи, що не заперечується відповідачем (а.с. 9).

 Розділ 8 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих в наслідок Чорнобильської катастрофи»передбачає правила призначення та виплати пенсій та компенсацій особам, віднесених до категорій 1,2,3,4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначених після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих в наслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до 1 категорії і зазначені норми стосуються позивача.

Частина 3 ст.54  Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих в наслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що обчислення та призначення пенсії  по інвалідності, що настала внаслідок каліцтв та захворювань, і пенсія з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження проводиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В частині 4 ст.54 вказаного Закону наведені підстави та умови призначення пенсії особам, віднесених до категорії 1, згідно яким в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІІ групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижчими ніж 6 мінімальних пенсій за віком.

Отже вихідним критерієм розрахунку державної пенсії є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, при розрахунку державної пенсії, передбаченої ст.54 Закону України № 796-ХП, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що установлюється Законом про державний бюджет на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Статтею 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» визначено, що прожитковий мінімум застосовується зокрема для: встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому, частиною 3 статті 28 вказаного вище Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.  

 Враховуючи викладене, суд, з урахуванням  вимог частин 8 та 9 ст.8 ЦПК України,   вважає за можливе застосувати для визначення розміру щомісячної доплати до мінімальної пенсії за віком розмір прожиткового мінімуму, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується лише як «грошовий еквівалент» для визначення розміру мінімальної пенсії, що на думку суду, не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

   Прожитковий мінімум на 2005 рік відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» на одну особу, що втратила працездатність з 12 січня 2005 року до 31 грудня 2005 року дорівнював 332 грн.

З приводу вказаного, суд вважає дії відповідача стосовно нарахування пенсії позивачеві з розрахунку розміру  мінімальної пенсії за віком у сумі 19,91 грн., що визначено Постановою КМУ № 1 від 03.01.2002 є такими, що  прийняті з порушенням пріоритету закону над підзаконним актом, та підлягають визнанню неправомірними.

Стаття 50 вказаного Закону передбачає, що особам, віднесним до 1 категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих в наслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено, що розмір основної державної пенсії для інваліда 3 групи, постраждалих від Чорнобильської катастрофи не може бути нижчим 6-ти мінімальних пенсій за віком, а додаткова пенсія має складати 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 212-215  ЦПК України  ст.40, 50, ч.4 ст.54  Закону України  «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих в наслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) , суд –

В И Р І Ш И В:    

      Позов ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України  у Пролетарському районі м. Донецька про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії по інвалідності – задовольнити частково.

    Визнати неправомірними дії управління пенсійного фонду України у Пролетарському районі м.Донецька щодо відмови в перерахунку та виплати  пенсії по інвалідності ОСОБА_3 відповідно до ст.ст.50, ч.4 ст.54 Закону України  «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих в наслідок Чорнобильської катастрофи»   виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, що визначається відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 12.01.2005 по 31.12.2005.

Зобов’язати  управління пенсійного фонду України у Пролетарському районі м.Донецька перерахувати та виплатити основну та додаткову державну пенсію  ОСОБА_3 відповідно до ст..49, 50 ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих в наслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії із розрахунку 50 відсотків від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 12.01.2005 по 31.12.2005  з урахуванням виплачених сум.

 В задоволенні решти позовних  вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області через Пролетарський суд м.Донецька протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги у письмовій формі.  Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                                                                            Н.А. Кирилюк