Справа № 6-907/10
У Х В А Л А
05 серпня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Виниченко Л.М.,
при секретарі Гічко Ю.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування рішення третейського суду та визнання недійсною третейської угоди,-
встановив:
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про визнання недійсними третейської угоди, яка міститься в п.п. 6.2 договору кредиту на купівлю автотранспортних засобів від 06.10.2008 р. та в п.п. 6.2 договору відновлювальної кредитної лінії від 06.10.2008р., укладених між ним і АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» та скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 02.04.2010 р. по справі № 1905\09 за позовом Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заява мотивована тим, що справа не підлягала розгляду третейським судом, який безпідставно дійшов висновку про наявність укладеної між сторонами третейської угоди, а саме пункти 6.2 договору кредиту та договору відновлювальної кредитної лінії, оскільки ці пункти не містять всіх необхідніх умов такої угоди, в них відсутнє посилання на те, що третейська угода є невід»ємною частиною договору, не зазначено предмет спору, немає посилань які саме спори підлягають вирішенню в третейському суді, не отримано згоди судді, а тому пункти 6.2 вказаних договорів є недійсними. Тому, як підставою для скасування оскаржуваного рішення є те, що воно прийнято у спорі не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Також третейський суд вирішив питання про його права та обов»язки, хоча він не брав участь у справі, на його адресу не надсилались позовна заява з додатками та ухвала третейського суду з повідомленням про проведення засідання, про яке йому не було відомо.
Рішення третейського суду також є незаконним по суті, оскільки ним не надано належної оцінки обставинам, що свідчать про наявність підстав для оспорювання кредитних договорів в яких валютою кредитування визначено долари США, а використання іноземної валюти, як засобу платежу при купівлі рухомого та нерухомого майна, забороняється. В зв»язку з конвертуванням іноземної валюти в українські гривні зобов»язання по поверненню грошових коштів по кредитному договору мають визначатися в гривнях по курсу, що діяв на момент укладення правочинів. Також третейським судом не надано правової оцінки умовам договору кредиту, зокрема щодо неустойки, які суперечать чинному законодавству, тому не підлягають застосуванню. Третейським судом не з»ясовано причин виникнення заборгованості за кредитною угодою та не враховано дію форс-мажорних обставин (світової фінансової кризи, знецінення національної валюти), а також те, що через незаконне заволодіння отриманим ним в кредит транспортним засобом наступив спраховий випадок, тому кошти по договору мали бути сплачені не ним, а страховою компанією, яку потрібно залучити до участі у справі в якості відповідача, однак остання не є стороною третейської угоди, тому третейський суд не мав права розглядати даний спір, в зв»язку з чим ухвалене рішення підлягає скасуванню. Повідомлення про дострокове повернення кредиту банк йому не надсилав. Третейським судом третейський збір стягнуто в завищеному розмірі.
В судове засідання заявник не з»явився, про час та місце розгляду заяви повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Представник Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечувала, пояснила, що вимоги заявника є необґрунтованими та безпідставними, рішення третейського суду прийняте у відповідності до положень чинного законодавства.
Вислухавши представника Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», дослідивши матеріали даної справи та справи № 1905\09 Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, судом встановлено наступне.
Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків 02.04.2010р. у справі № 1905\09 за позовом Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості постановлене рішення, яким стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за договорами кредиту в розмірі 574 705 грн. 45 коп. та третейський збір у сумі 6147 грн. 05 коп.
Судом встановлено, що рішення третейського суду постановлене на підставі укладеного між позивачем та відповідачем договору кредиту на купівлю транспортних засобів № 738\94-А від 06.10.2008 р., згідно якого останньому були надані кредитні кошти в сумі 52 572 дол. США зі сплатою 9 процентів річних, кінцевий строк повернення кредиту визначався до 05.10.2015 р., а також на підставі договору відновлювальної кредитної лінії № 738\94-А-1 від 06.10.2008 р., за яким банком було надано відповідачу кредит у межах максимального ліміту заборгованості в сумі 26 471 грн. 90 коп. зі сплатою 24 % річних з кінцевим терміном погашення до 05.10.2015 р.
Зазначені договори містять третейські застереження, а саме пункти 6.2, відповідно яких, у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону «Про третейські суди», домовились про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: 02002, м. Київ, вул. М.Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею, спір розлядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному в даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у відповідності до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про третейські суди», юридичні таабо фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього закону.
Згідно ст. 51 Закону України «Про третейські суди», рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав:
1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди;
3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;
4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 цього Закону;
5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Як вбачається зі змісту поданої заяви, ОСОБА_1 просить скасувати рішення третейського суду з тих підстав, що рішення прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, тому вважає, що справа не підлягала розгляду третейським судом та посилається на факт відсутності належним чином укладеної між сторонами спору третейської угоди про розгляд справи в третейському суді, оскільки заперечує факт укладення такої угоди, мотивуючи тим, що вищевказані пункти 6.2 кредитних договорів не містять предмету спору та посилання на те, що третейська угода є невід»ємною частиною договору, не отримано згоди судді, а тому зазначені пункти є недійсними. Також в обґрунтування вимог зазначає, що третейський суд вирішив питання про його права та обов»язки, проте він не брав участі у справі; третейським судом не надано належної оцінки умовам кредитних договорів, не з»ясовано причин виникнення заборгованості за кредитними угодами, не враховано дію форс-мажорних обставин, третейський збір стягнуто в завищеному розмірі.
Відповідно ст. 12 Закону України «Про третейські суди», третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу,
телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.
Аналогічні положення щодо видів та форми третейської угоди містяться в ст. 14 Регламенту постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, затвердженому рішенням Ради Асоціації українських банків від 08.02.2008 р. № 1, а частиною 7 даної статті також визначено, що третейська угода повинна містити посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків.
Як зазначено вище, третейські угоди між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладені у вигляді третейських застережень, які містяться в п. 6.2 договору кредиту на купівлю транспортних засобів від 06.10.2008 р. та в п. 6.2 договору відновлювальної кредитної лінії від 06.10.2008 р. Даними третейськими угодами між сторонами погоджено вирішення всіх спорів за укладеними договорами щодо їх виконання переліченими в угодах суддями Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.
Тому не відповідає дійсності, що третейська угода між позивачем та відповідачем у третейському спорі не укладалась, а також те, що не надавалась згода судді на призначення, так як у постійно діючих третейських судах розгляд справ здійснюється суддями, які внесені до списку третейських суддів, при цьому суддя Ярошовець В.М. самовідводу не заявляв.
Також помилкове посилання заявника на те, що, згідно положень ч. 5 ст. 12 Закону України «Про третейські суди», третейська угода має місти відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату
укладання угоди, оскільки зазначена частина 5 до статті 12 Закону була доповнена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів» від 05.03.2009 р. N1076-VI, який набрав чинності 31.03.2009р., тобто після укладення між сторонами угод.
За викладених обставин, укладені між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 третейські угоди не суперечать положенням ст. 12 Закону України «Про третейські суди» та ст. 14 Регламенту постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.
Вимоги заяви в частині визнання недійсними третейських угод задоволенню не підлягають, оскільки в підтвердження даних вимог заявник не наводить обґрунтованих підстав та відсутнє посилання на норми діючого законодавства, які регулюють правовідносини щодо визнання правочинів недійсними, до того ж дані вимоги повинні розглядатися в порядку позовного провадження за вимогами норм Цивільного процесуального кодексу України.
Посилання заявника на те, що він є особою, яка не брала участь у справі, також не відповідає дійсності, оскільки він є відповідачем у справі, яку розглянув третейський суд, до того ж, як вбачається із матеріалів третейської справи, ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи та отримував направлену третейським судом позовну заяву з додатками 15.03.2010 р., про що свідчить поштове повідомлення.
Як зазначено вище, оспорюване рішення третейського суду постановлене за позовом Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийняте у спорі, який безпосередньо стосується невиконання договірних зобов»язань однією із зобов»язальних сторін, які виникли на підставі укладених між сторонами договору кредиту та договору відновлювальної кредитної лінії.
Обставини, на які посилається заявник щодо ненадання третейським судом належної оцінки умов кредитних договорів, нез»ясування причин виникнення заборгованості за кредитними угодами, неврахування форс-мажорних обставин, непогодження із розміром третейського збору, не зазначені у ст. 51 Закону України „Про третейські суди”, як підстава для скасування рішення третейського суду.
Отже, за наведених обставин, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» про скасування рішення третейського суду не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, в зв»язку з чим задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 12, 51 Закону України „Про третейські суди”, ст. ст. 7, 14, 17 Регламенту постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів» від 05.03.2009 р., суд,-
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 02.04.2010 р. по справі № 1905\09 та визнання недійсними третейських угод відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п»яти днів з дня її проголошення.
У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п»яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя