№ 2о-264/10

У Х В А Л А

1 вересня 2010 року                                                        м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Мазурик О.Ф., розглянувши заяву  ОСОБА_1, заінтересовані  особи:  Державне підприємство «Науково дослідний і проектний інститут містобудування», Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про встановлення факту,  

В С Т А Н О В И В :

Заявник – ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення юридичного факту, а саме неправильності запису в трудовій книжці.  

  Зазначена заява підлягає  поверненню заявнику з наступних підстав.

             Згідно ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

             З матеріалів заяви вбачається, що  ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту неправильності запису в трудовій книжці.

             Відповідно  до  п. 1 Порядку  підтвердження  наявного  трудового стажу для призначення пенсій за відсутності  трудової  книжки  або відповідних  записів  у  ній,  затвердженого  постановою  Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (остання редакція 06.07.2007р.), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова  книжка.

              За відсутності трудової книжки або відповідних записів у  ній  трудовий стаж   встановлюється   на  підставі   інших  документів,  виданих за місцем роботи,  служби,  навчання,  а  також  архівними  установами.

              В заяві заявник вказала, що має трудову книжку з відповідними записами. Але листом від 19.03.2010 року № 201/12/к-162 Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва відмовило їй в призначені пенсії на підставі відомостей зазначених в трудовій книжці.            

              Таким чином,  встановлено, що існує спір про право на пенсію працівнику, який працював в архітектурно-планувальній майстерні.

               Згідно ч. 1 ст. 234 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів  особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

              Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (Із змінами, внесеними згідно з Постановою   Пленуму Верховного Суду України   № 15 від 25.05.98) , у тому  разі,   коли   буде   виявлено,   що   встановлення підвідомчого судові факту пов’язане з вирішенням спору про  право, суд   відмовляє   в   прийнятті   заяви  до  розгляду  в  окремому провадженні.

             Враховуючи, що законом встановлено порядок підтвердження наявного трудового стажу та враховуючи, що існує спір про право, в   прийнятті   заяви  ОСОБА_1 до  розгляду  в  окремому провадженні  необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 254, 256  ЦПК України,

У Х В А Л И В :

В прийняті заяви ОСОБА_1, заінтересовані  особи:  Державне підприємство «Науково дослідний і проектний інститут містобудування», Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про встановлення факту до розгляду в окремому провадженні - відмовити.

 Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня її проголошення.  У разі  якщо ухвалу  було  постановлено  без  участі  особи,  яка  її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів  з  дня  отримання копії ухвали.

Суддя