ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

27.07.06 р.                                                                               Справа № 36/260                               

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Будко Н.В.

при секретарі: Луценко Н.В.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:  Відкритого акціонерного товариства „Макіївський коксохімічний завод” м.Макіївка

до відповідача: Державного  підприємства „Донецька залізниця” м.Донецьк   

про: стягнення  867,60грн.

За участю:

представників сторін:

від позивача: Ахметова Н.В. – юрисконсульт по дов.;

від відповідача: Філатов В.О. – юрисконсульт по дов.;

                                                            

ВСТАНОВИВ:

          

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Макіївський коксохімічний завод” м.Макіївка, звернувся  до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного  підприємства „Донецька залізниця” м.Донецьк, про стягнення вартості нестачі вантажу в сумі 867,60грн.

          В обґрунтування вимог посилається на комерційний акт БН 685030/2 від 22.02.2006р., залізничну накладну, платіжне дорученням, рахунок-фактуру, розрахунок, акт №237 від 22.02.2006р., посвідченням №237 від 22.02.2006р.

          Відповідач позовні вимоги не визнає, оскільки вважає, що згідно п.”а” ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу у випадку, якщо вантаж надійшов  у непошкодженому вагоні, якщо вантаж прибув  у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу піж час перевезення.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін судом встановлено, що 21.02.2006р. на адресу позивача на станцію Макіївка Донецької залізниці у вагоні №67163766 надійшло вугілля кам’яне марки Ж  вагою брутто 91000кг., тара 22000кг., нетто 69000кг. згідно залізничної накладної №525833647, вантажовідправником якого є ДП „Донецька вугільна енергетична компанія”.

Під час приймання продукції у вагоні №67163766 була виявлена нестача вугільної продукції.

          На станції Макіївка на вимог одержувача був складений комерційний акт БН 685030/2 від 22.02.2006р., з якого вбачається, що при перевірці ваги вантажу на виправних та перевірених 200-тонних вагах виявилось: вантаж – вугілля навалом, вага брутто 87100кг., тара 22000кг., нетто 65100кг., тобто на 3900кг. менше, ніж вказано у залізничній накладній. Вагон технічно виправний, люк, двері зачинені, течі вантажу не було, повантаження у вагоні рівномірне, розрівняне, на рівні бортів, без маркування, з лівого боку по ходу поїзду над 5 та 6 люками є поглиблення довжиною 1700мм, шириною 2000мм, глибиною 150мм, вантажопідйомність вагону 69т, при повторному переваженні вантажу нестача підтвердилась.

          У графі 6 залізничній накладній №52583647 станція зробила відмітку про фактично виявлену нестачу маси вантажу  у вагоні №67163766 у кількості 3900кг.

          Згідно п.2 ст.924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

          Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

          Відповідно до статті 113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з незалежних від перевізника причин.

          Ст.12 Закону України „Про залізничний транспорт” передбачає, що залізниці  забезпечують збереження вантажу на шляху слідування та на залізничних станціях.

          Згідно ст. 23 Закону України „Про залізничний транспорт” перевізники  несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття  і до видачі  одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження, виникли з незалежних від них причин.

          У відповідності з ст. 26 Закону України „Про залізничний транспорт”  обставини, які можуть служити підставами для матеріальної відповідальності перевізників  засвідчуються актами, порядок і терміни складання яких визначаються Статутом залізниць України.

          Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Для  засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

          Відповідно до ст. 114 ч.2 Статуту залізниць України нестача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, у всіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

          Сума нестачі з урахуванням норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто склала 867,60грн. із розрахунку: 2410кг. (недостача з урахуванням норми природної втрати вантажу) х 300грн. (вартість 1 тони вугілля +ПДВ).

          Факт недостачі за спірним перевезенням підтверджений матеріалами справи, комерційним актом БН 685030/2 від 22.02.2006р., залізничною накладною, платіжним дорученням, рахунок-фактурою, розрахунком, актом №237 від 22.02.2006р., посвідченням №237 від 22.02.2006р., у зв’язку з чим суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

          Доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, суд до уваги не приймає, оскільки залізниця не довела, що нестача вантажу виникла з незалежних від неї причин.

          Так як спір виник з вини відповідача судові витрати покладаються на нього.

          

          На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 110,113,114,129 Статуту залізниць України, ст. 924 Цивільного кодексу України, ЗУ „Про залізничний транспорт”,  керуючись ст.ст.33,44,49,82,84,85 Господарського  процесуального кодексу України суд,-

ВИРІШИВ:

          Позов Відкритого  акціонерного  товариства „Макіївський коксохімічний завод” м.Макіївка до Державного підприємства „Донецька залізниця” м.Донецьк про стягнення 867,60грн. задовольнити.

          Стягнути з Державного підприємства „Донецька залізниця” м.Донецьк, вул. Артема,68, ЄДРПОУ 01074957, р/р260360300019 у Донецькій філії АБ „Експрес-Банк”, МФО 335838, на користь Відкритого акціонерного  товариства „Макіївський коксохімічний завод” м.Макіївка, вул. Горького,1, ЄДРПОУ 00191106, р/р26005198027061 у Донбаській філії ВАТ „Кредит промбанк” м.Донецьк, МФО 335593, нестачу в сумі 867,60грн., держмито в сумі 102грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.

Видати наказ.

          Рішення  суду вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його  прийняття.

               Рішення  може бути оскаржено  через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або у касаційному порядку протягом одного  місяця з дня  набрання рішенням чинності.

          

Суддя                                                                         Будко Н.В.