Справа № 12370 Суддя 1 інстанції Перетятько О.Ю.
Категорія 26 Доповідач Алексєєв А.В.
РІШЕННЯ
Іменем України
18 серпня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого: Алексєєва А.В.,
суддів: Принцевської В.П., Троценко Л.І.
при секретарі Сироті Д.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства «Артемівськвугілля» на рішення Центрально-Міського районного суду міста Горлівки Донецької області від 19 квітня 2010 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Артемівськвугілля» про відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В :
У січні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП «Артемівськвугілля» про відшкодування моральної шкоди. У позовній заяві позивач зазначив, що працював у відповідача на шахтах ім. Гагаріна, Гайового, Комсомолець, імені Леніна на підземних роботах з 1997 року, був звільнений у зв’язку з ст. п.2 ст. 40 КЗпП України. Під час роботи позивач отримав професійне захворювання – хронічний радикуліт, яке потягло за собою стійку втрату працездатності. Висновком МСЕК від 9 липня 2008 року позивачу встановлено третю групу інвалідності та 50% втрати працездатності у зв’язку з професійним захворюванням. На підставі статей 237-1 КЗпП, 268 ЦК України позивач просив стягнути з відповідача відшкодування отриманих ним моральних страждань в наслідок професійного захворювання в сумі 50000 грн.
Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Горлівки Донецької області від 19 квітня 2010 року був частково задоволений позов, стягнуто з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 15000 гривень.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки судом першої інстанції був неправильно застосований матеріальний закон, не доведено факт заподіяння моральних страждань, позивачем безпідставно пропущений строк звернення до суду.
В судовому засіданні позивач просив залишити без змін рішення суду.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, рішення суду підлягає зміні, з наступних підстав.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що позивач з 1997 року до 9 липня 2008 року знаходився у трудових відносинах з відповідачем.
Згідно із рішенням МСЕК від 30 січня 2008 року9 липня 2008 року позивачу встановлено третю групу інвалідності та 50% втрати працездатності у зв’язку з професійним захворюванням.
Позивач захворів на професійне захворювання під час виконання трудових обов’язків у відповідача та у наслідок шкідливих та небезпечних умов праці у відповідача. Отже, виниклі правовідносини між позивачем і відповідачем регулюються Кодексом законів про працю України, а не Цивільним кодексом України.
Відповідно до частини 2 статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або на уповноважений ним орган.
За частиною 4 цієї ж статті власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.
Відповідно до статті 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Виходячи із встановлених обставин, наданих сторонами доказів і вимог закону, апеляційний суд вважає, що підприємством не були забезпечені безпечні умови праці позивача, а тому відповідач має нести перед ним відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди у відповідності до норм Кодексу законів про працю України.
Суд першої інстанції, частково задовольняючі позовні вимоги, дійшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині заподіяння моральної шкоди позивачу в наслідок втрати працездатності у зв’язку з професійним захворюванням, врахував обставини справи, характер та розмір заподіяної шкоди, правильно визначив розмір відшкодування моральної шкоди.
Доводи апеляційної скарги відповідача про недоведеність заподіяння моральної шкоди, неправильне застосування матеріального закону, спростовуються наведеним та задоволенню не підлягають.
Інші доводи апеляційної скарги відповідача також не впливають на правильні правові висновки суду першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди судом першої інстанції були одночасно застосовані норми Кодексу законів про працю України і статті 1167 ЦК України.
Однак з висновком суду першої інстанції щодо застосування статей 1167, 268 ЦК України погодитись неможливо, оскільки між сторонами на час виникнення права на відшкодування моральної шкоди існували трудові відносини, а тому із мотивувальної частини рішення суду підлягає виключенню посилання на статті 1167, 268 ЦК України.
Одночасно апеляційний суд доходить висновку про поновлення позивачу строку звернення до суду на захист порушених прав, оскільки строк позивачем, який хворів на професійне захворювання та був юридично не обізнаним, пропущений з поважних причин.
В іншій частині рішення суду першої інстанції постановлено у відповідності до норм матеріального і процесуального права та не підлягає зміні.
Керуючись статтями 309, 316 ЦПК України, на підставі статей 153, 233, 237-1 КЗпП України, суд
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу державного підприємства «Артемвугілля» задовольнити частково.
Виключити із мотивувальної частини рішення Центрально-Міського районного суду міста Горлівки Донецької області від 19 квітня 2010 року посилання на статті 1167, 268 ЦК України.
Поновити позивачу ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовом до державного підприємства «Артемвугілля» про відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині рішення суду залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до касаційного суду протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: