Справа № 2-3541/10

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

31 серпня 2010 року                                                                                              м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого                 судді Шевченко Л. В.,

при секретареві           Прохоровій К. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи – ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

в с т а н о в и в:

У липні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи – ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є власником трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1. Відповідач, яка є його дочкою, з березня 2000 року забрала свої речі та залишила квартиру. З цього часу вона не цікавиться житловою площею, не сплачує необхідні платежі по утриманню житла. Жодних перешкод у користуванні зазначеною квартирою з боку позивача їй не чинилося. Як власник квартири, позивач оплачує комунальні послуги та несе всі необхідні витрати по її утриманню за відповідача. У зв’язку з цим він звернувся до суду і просить визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1

У судовому засіданні позивач та треті особи  підтримали позов та просили його задовольнити з підстав, наведених у ньому.

Відповідач у судове засідання не з’явилася, хоча про дату, час і місце судового розгляду повідомлялася належним чином.

Заслухавши пояснення позивача та третіх осіб, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на квартиру від 21.02.2001, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації на підставі наказу від 19.01.2001 № 33-С (а.с. 5), є власником квартири АДРЕСА_1

Згідно з довідкою Форми № 3 від 22.06.2010 № 43 Обслуговуючого кооперативу ЖБК «Україна» у даній квартирі зареєстровані: позивач ОСОБА_1, його дружина ОСОБА_3, їх онука ОСОБА_4 та їх дочка - відповідач у справі ОСОБА_2 (а.с. 6).

Рішенням Залізничного районного суду м. Києва від 13.03.2000 ОСОБА_2 та ОСОБА_5 позбавлено батьківських прав відносно сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 і передано їх на виховання ОСОБА_3 (а.с. 9). Згідно з розпорядженням Залізничної районної державної адміністрації м. Києва від 24.02.2000 № 200 ОСОБА_3 призначено опікуном неповнолітніх ОСОБА_6, та ОСОБА_4 (а.с. 10).

У судовому засіданні встановлено, що відповідач з березня 2000 року, тобто з часу позбавлення її батьківських прав за рішенням суду, у вищезазначеній квартирі не проживає, житловою площею не цікавиться, житлово-комунальні послуги не сплачує. На сьогоднішній день її місце проживання невідомо.

Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

На підтвердження своїх доводів щодо відсутності відповідача у спірній квартирі більше одного року, позивач посилається на показання свідків та письмові докази.

Допитані у судовому засіданні як свідки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, які є сусідами позивача, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, який є онуком позивача, зазначили, що з 2000 року жодного разу не бачили відповідача та ніколи не чули, щоб вона вказувала на чинення їй перешкод у користуванні квартирою.

Згідно з відповіддю Солом’янського РУГУ МВС України в м. Києві № 50/вх 9507 від 19.08.2010, наданою на запит суду, ОСОБА_2 із заявами щодо чинення їй перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1 не зверталася (а.с. 36). Аналогічну відповідь надано Обслуговуючим кооперативом «ЖБК Україна» від 24.08.2010 №51 (а.с. 34).

Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що відповідач більше року не проживає у вищезазначеній квартирі без поважних причин, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

З урахуванням задоволення позовних вимог відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 37,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а на користь держави - 8,50 грн. судового збору.

Керуючись ст. 405 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 74, 88, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 в м. Києві.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 37 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 8 гривень 50 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження – після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий