Справа № 2- 3274/10

Р   І   Ш   Е   Н   Н   Я

І   М   Е   Н   Е  М        У   К   Р   А   Ї   Н  И

26 серпня 2010 року                                        Деснянський районний суд  м. Чернігова

в складі:  судді Бечко Є.М.

при секретарі Приходько Т.Л.,

за  участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»,  приватного  нотаріуса Гостар Людмили Анатоліївни про визнання виконавчого  напису таким,  що  не  підлягає  виконанню,

в с т а н о в и в :

Позивач просить визнати таким, що  не  підлягає виконанню виконавчий  напис № 116 від 04.02.2010 року,  вчинений  приватним  нотаріусом Гостар Л.А.,  мотивуючи,  що законом не передбачено звернення стягнення на заставлене майно шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса, а лише на підставі судового рішення.

    В  судовому засіданні  представник  позивача  підтримав  позов.

Представник  відповідача ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» позов не  визнав.

Приватний нотаріус Гостар Л.А. в судове засідання не з’явилась, про розгляд справи сповіщена належно, при попередньому розгляді справи надала суду заперечення, в  яких позов не визнала  

    Заслухавши  пояснення  представників  сторін, дослідивши матеріали справи, суд доходить  висновку, що позов не підлягає задоволенню,  виходячи з  наступних  підстав:

В судовому засіданні встановлено, що згідно кредитного договору № 7606С37 від 17.07.2006 року,  ОСОБА_1 отримала  у  банку  кредит у сумі  22772-28 дол. США на період до 12.07.2012 року під 11,5% річних,  для оплати за автомобіль «Міцубіши Грандіс».

Для забезпечення виконання  зобов’язань за  вказаним  кредитним  договором між банком та ОСОБА_1  було укладено договір застави № 7606Z203 від 17.07.2006 року. Предметом застави є автомобіль «Міцубіши Грандіс».

Відповідно до положень кредитного договору ОСОБА_1 зобов’язана  погашати кредит відповідно до графіку, погодженого сторонами (п. 2.4.1.). Також позичальник зобов’язався, відповідно до п. 2.5.1 договору сплачувати банку проценти за користування кредитом.

Позивачка, починаючи з 16.01.2009 року  систематично порушувала строки погашення кредиту, передбачені умовами кредитного договору.

Відповідно до п.2.6.2 та 4.2 кредитного договору, у разі невиконання позичальником будь-яких умов договору у кредитора виникає право достроково вимагати виконання усіх зобов’язань за договором.

Банк неодноразово звертався до позивача про  усунення порушень договору та попереджав про  звернення  стягнення на предмет застави, однак  позивач не усунула порушень.

Відповідно до п. 2.1.3 договору застави заставодержатель вправі звернути стягнення на предмет застави, в т.ч. у випадку настання права достроково вимагати погашення кредиту.

Згідно розділу 4 договору застави, звернення стягнення на предмет застави здійснюється відповідно до чинного законодавства, в т.ч. шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса.

04.02.2010 року приватним  нотаріусом Гостар Л.А. вчинено  виконавчий  напис про звернення  стягнення  на  предмет договору застави.

Відповідно до  ч.1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.6 ст. 20 ЗУ «Про заставу» звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який набув чинності з 01.01.2004 року (так як і Цивільний кодекс України) не передбачає заборони на звернення стягнення шляхом виконавчого напису нотаріуса.

Оскільки договором застави № 7606Z203 від 17.07.2006 року сторони передбачили та обумовили звернення стягнення на предмет застави відповідно до чинного законодавства, в т.ч. шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса, дії нотаріуса та банку по вчиненню виконавчого напису для погашення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави відповідають  вимогам закону.

В зв’язку з викладеним у задоволенні позову належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-214, 286 ЦПК України,  суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову відмовити.

Рішення  може  бути  оскаржене до апеляційного  суду Чернігівської  області.

Апеляційна скарга на рішення суду  може бути  подана протягом десяти  днів з дня  його проголошення.

        Суддя