ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
30.08.06 р. Справа № 36/238пд
Господарський суд Донецької області у складі:
головуючого судді:Будко Н.В.
при секретарі: Луценко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Ясинуватського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Новобахмутівської сільської ради Ясинуватського району
до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Кірова Ясинуватського району
про: визнання договору оренди землі від 30.03.2001р. недійсним та стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 45 209грн.
За участю:
Прокурора: Пікарь А.О.
Представників сторін:
Від позивача: Мацко А.А. – голова;
Від відповідача: Кюрджиєв С.П. – представник;
З 29.08.2006р. по 30.08.2006р. у
судовому засіданні згідно ст. 77
Господарського процесуального
кодексу України оголошувалась
перерва.
СУТЬ СПОРУ:
Ясинуватський міжрайонний прокурор звернувся до господарського суду Донецької області з позовом в інтересах держави в особі Новобахмутівської сільської ради Ясинуватського району до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Кірова Ясинуватського району про визнання договору оренди землі від 30.03.2001р. недійсним та стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 45 209грн.
В обґрунтування вимог посилається на рішення Новобахмутівської сільської ради №ІІІ/17-138 від 07.03.2001р., договір оренди землі від 30.03.2001р. з доповненнями до нього, розрахунки, претензії, листи.
Відповідач проти визнання договору оренди землі від 30.03.2001р. недійсним не заперечує та вважає, що у зв”язку з тим, що даний договір є недійсним він не повинен сплачувати орендну плату, надав суду заяву від 29.08.2006р. в порядку ст. 267 Цивільного кодексу України про застосування строків позовної давності.
Крім того, просить суд надати відстрочку виконання рішення строком на 1 рік у зв’язку з тяжким фінансовим становищем, яке склалося на підприємстві, посилаючись при цьому на висновок Торгово-промислової палати України №12217/05-4 від 15.09.2003р. про форс-мажорні обставини, та баланс підприємства станом на 01.07.2006р. У судовому засіданні 30.08.2006р. відповідач просив надати відстрочку виконання рішення строком на 2 роки.
Прокурор та позивач проти відстрочки виконання рішення заперечують.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши думку прокурора, пояснення представників позивача та відповідача судом встановлено, що на підставі рішення Новобахмутівської сільської ради №ІІІ/17-138 від 07.03.2001р., позивач та відповідач 30.03.2001р. уклали договір оренди землі, згідно якого позивач передав відповідачу право на оренду земельної ділянки, яка знаходиться території Новобахмутівської сільської ради площею 131га.
Даний договір був укладений сторонами на 6 років починаючи з дати його реєстрації (п.2.2 договору).
Відповідно до п.2.3 договору орендна плата складає 80грн. у рік за 1га, з періодичністю внесення до 1 червня 50%, розрахунки закінчуються не пізніше 1 серпня 50%.
06.06.2001р. сторони уклали доповнення до даного договору, яким визначили, що обсяг площі земельної ділянки, яка передається в оренду, складає 111,6га., та встановили, що грошова плата вноситься у розмірі 928грн., в т.ч. до 1 червня 50%, до 1 серпня 50%.
20.05.2003р. сторони також уклали доповнення до договору, яким визначили, що загальна площа земельної ділянки, яка передається в оренду, з 01.01.2003р. складає 101,1га., та встановили, що грошова плата вноситься у розмірі 8088грн., в т.ч. до 1 липня 50%, до 1 листопада 50%.
Однак відповідач взяті на себе за договором та доповненнями до нього зобов’язання не виконував, орендну плату своєчасно не сплачував.
У зв’язку з цим позивач неодноразово направляв на адресу відповідача претензії №608/03-18 від 04.09.2002р., №857/03-18 від 31.12.2002р., №575/03-19 від 24.07.2003р., №378/03-19 від 09.07.2004р., та листи №454/03-19 від 19.05.2005р., №379/03-19 від 09.07.2004р., №498/09-4 від 19.10.2001р., №500/09-4 від 19.10.2001р., №501/09-4 від 19.10.2001р. з вимогою погасити заборгованість.
Але відповідач до теперішнього часу взяті на себе договірні зобов”язання не виконав, внаслідок чого за ним виникла заборгованість по орендній платі в сумі 45209грн., в т.ч. за 2001 рік-7134,02грн., за 2002 рік- 9328грн., за 2003 рік-8560,22грн., за 2004 рік -8088грн., за 2005 рік- 8088грн., за 2006 рік – 4010,76грн., яку прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача.
Факт заборгованості підтверджений матеріалами справи, рішенням Новобахмутівської сільської ради №ІІІ/17-138 від 07.03.2001р., договором оренди землі від 30.03.2001р. з доповненнями до нього, розрахунками, претензіями, листами.
Розглядаючи дані позовні вимоги суд вважає що вони підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.
Стаття 257 Цивільного кодексу України передбачає, що загальна позовна давність (строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу) встановлюється тривалістю у три роки. При цьому, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (стаття 261 Цивільного кодексу України).
В даному випадку, відповідач мав виконати свої зобов’язання по оплаті орендної плати за земельну ділянку за 2001 рік в сумі 7134,02грн. у строк до 01.08.2001р., тобто прокурор та позивач повинні були звернутись до господарського суду з позовом про стягнення цієї заборгованості у строк до 01.08.2004р.
Зобов’язання по оплаті орендної плати за земельну ділянку за 2002р. в сумі 9328грн. відповідач повинен був виконати у строк до 01.08.2002р., тобто прокурор та позивач повинні були звернутись до господарського суду з позовом про стягнення цієї заборгованості у строк до 01.08.2005р.
Однак прокурор та позивач звернулись до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості по орендній платі за 2001р. в сумі 7 134,02грн. та за 2002р. в сумі 9 328грн. лише 30.06.2006р. (див. штемпель канцелярії суду на позовній заяві), тобто поза межами встановленого законом строку позовної давності.
Як встановлено статтею 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
З огляду на те, що прокурор та позивач звернулися до суду після спливу строку позовної давності, передбаченого статтею 257 Цивільного кодексу України, поважних причин пропуску строку позовної давності не представлено, про застосування строку позовної давності відповідачем надана відповідна заява, суд відмовляє у вимогах в частині стягнення заборгованості по орендній платі за 2001р. в сумі 7 134,02грн. та за 2002р. в сумі 9 328грн.
Крім того, сторонами був підписаний графік погашення заборгованості в сумі 8088грн. за 2005р., яким встановлені строки погашення боргу:
-липень 2006р. – 2696грн.;
-серпень 2006р. – 2696грн.;
-вересень 2006р. – 2696грн.;
Враховуючи вищевикладене суд відмовляє прокурору та позивачу у стягненні боргу в сумі 2696грн. у зв”язку з тим, що не настало право вимоги, оскільки відповідач повинен погасити дану суму боргу у вересні 2006року.
Вимоги прокурора та позивача в частині стягнення заборгованості по орендній платі за 2003р. в сумі 8560,22грн., за 2004р. в сумі 8088грн., за 2005р. з урахуванням графіку погашення боргу в сумі 5392грн., 2006р. в сумі 4010,76грн., а всього в сумі 26 050,98грн., суд вважає обґрунтованими та задовольняє їх.
Однією з вимог прокурора та позивача є визнання спірного договору оренди землі від 30.03.2001р. недійсним.
Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Про оренду землі” іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
Глава 16 Цивільного кодексу України містить загальні положення про правочин та вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Так, відповідно до статті 210 Цивільного кодексу України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий право чин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
До таких правочинів законодавець відносить, зокрема, договори оренди земельної ділянки.
Стаття 124 Земельного кодексу України регулює порядок передачі земельних ділянок в оренду.
Пункт 1 цієї статті передбачає, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Зі змісту статті 125 Земельного кодексу України вбачається, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Як вже зазначалось раніше спірний договір був укладений на підставі рішення Новобахмутівської сільської ради №ІІІ/17-138 від 07.03.2001р.
Згідно статті 20 Закону України „Про оренду землі” укладений договір оренди підлягає державній реєстрації.
Державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.
Оренда земельної ділянки без договору, укладеного в письмовій формі, посвідченого нотаріально та зареєстрованого у встановленому законом порядку, не допускається (ст.290 Господарського кодексу України).
Якщо договір оренди землі укладається на строк понад п”ять років, то обов”язковою умовою його чинності є нотаріальне посвідчення. Підписаний орендодавцем та орендарем договір оренди землі посвідчується нотаріусом того нотаріального округу, на території якого розташована земельна ділянка, після чого подається на державну реєстрацію.
Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998р. №2073 „Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі” (далі „Порядок”) яким передбачено, що державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки. Забезпечення реєстрації договорів оренди покладається на відповідні державні органи земельних ресурсів. Для проведення державної реєстрації до відповідного державного органу земельних ресурсів надається пакет документів, який встановлений п.5 Порядку, які оформлюються у реєстраційну справу. Державний орган земельних ресурсів у 20-денний термін перевіряє подані документи на відповідність чинному законодавству та за результатами перевірки готує висновок про державну реєстрацію або обґрунтований висновок про відмову у такій реєстрації і передає реєстраційну справу відповідно виконавчому комітету сільської, селищної та міської ради, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям за місцем розташування земельної ділянки для засвідчення факту державної реєстрації або відмові у такій реєстрації. Факт державної реєстрації засвідчується у 10-денний термін гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації або уповноваженої ними посадової особи. Після засвідчення факту державної реєстрації договір оренди реєструється в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, яка ведеться державним органом земельних ресурсів. Датою реєстрації договору оренди у Книзі записів є дата засвідчення факту державної реєстрації. У разі внесення змін до договору оренди він підлягає перереєстрації у порядку, встановленому для його державної реєстрації.
Відповідно до статті 18 Закону України „Про оренду землі”, договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.
Згідно пункту 5 рішення Новобахмутівської сільської ради №ІІІ/17-138 від 07.03.2001р., на підставі якого був укладений договір оренди землі від 30.03.2001р., відповідач був зобов”язаний оформити право користування землями невостребуваних паїв у встановленому законом порядку у строк до 01.04.2001р.
Однак, доказів проведення державної реєстрації договору оренди землі від 30.03.2001р. у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998р. №2073 „Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі”, суду не представлено, право користування землями невостребуваних паїв у встановленому законом порядку у строк до 01.04.2001р. відповідач не оформив, хоча цей обов”язок був покладений на нього рішенням Новобахмутівської сільської ради №ІІІ/17-138 від 07.03.2001р., у судовому засіданні сторони також підтвердили, що спірний договір оренди землі у встановленому законом порядку зареєстрований не був.
Крім того, суд також звертає увагу на те, що після укладення сторонами спірного договору набрав чинності Закон України від 02.10.2003р. №1211-ІV, яким Закон України „Про оренду землі” №161-ХІV від 06.10.1998р. викладений у новій редакції.
Стаття 4 Закону України „Про оренду землі”, в редакції Закону України від 02.10.2003р. №1211-ІV, встановлює коло осіб, які можуть бути орендодавцями землі та передбачає, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севатосопльська міські державні адміністрації, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.
У зв”язку з прийняттям цього Закону Новобахмутівська сільська рада направила відповідачу лист №479/03-19 від 31.05.2005р. у якому повідомила про те, що відповідачу необхідно переукласти договір оренди землі від 30.03.2001р. з доповненнями до нього з Ясинуватською районною державною адміністрацією та зареєструвати його у Центрі державного земельного кадастру.
Даний лист відповідачем був залишений без уваги, до теперішнього часу відповідач спірний договір з доповненнями до нього з Ясинуватською районною державною адміністрацією не переуклав та не зареєстрував його у встановленому законодавством порядку.
З огляду на вищенаведене суд дійшов до висновку, що договір оренди землі від 30.03.2001р. суперечить діючому законодавству, а саме вимогам Цивільного кодексу України, зокрема ст.ст.203,210, ст. 290 Господарського кодексу України, ст. 125 Земельного кодексу України, ст.ст. 18,20 Закону України „Про оренду землі”, постанові Кабінету Міністрів України від 25.12.1998р. №2073 „Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі” та іншими актам цивільного законодавства.
Оскільки договір оренди землі від 30.03.2001р. укладений сторонами з порушенням встановленого законодавством порядку, що суперечить загальним вимогам, дотримання яких необхідно для дійсності правочину (ст.203 ч.1 Цивільного кодексу України), а згідно ч.1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п"ятою та шостою статті 203 цього кодексу суд вважає, що вимоги прокурора та позивача у цій частині є обґрунтованими, а договір оренди землі від 30.03.2001р. в порядку ст.83 ГПК України необхідно визнати недійсним.
Розглядаючи клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суд вважає можливим задовольнити його частково, оскільки у теперішній час на підприємстві склалося скрутне фінансове становище, що підтверджено висновком Торгово-промислової палати України №12217/05-4 від 15.09.2003р. про форс-мажорні обставини та балансом підприємства станом на 01.07.2006р., негайне виконання рішення може тягнути за собою негативні наслідки, та надає відстрочку виконання рішення строком на 1 рік.
Оскільки спір виник з вини відповідача судові витрати покладаються на нього пропорційно задоволеній частині позову.
На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 203,210,215,257,261,267,509,525,526,614,792 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173,193,286,290 Господарського кодексу України, ст. ст. 124,125 Земельного кодексу України, ст. ст. 1,2,4,18,20,21 Закону Україну „Про оренду землі”, Постанови Кабінету Міністрів України №2073 від 25.12.1998р., керуючись ст. ст. 33,49,82-85,121 Господарського процесуального кодексу України суд,-
ВИРІШИВ:
Позов Ясинуватського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Новобахмутівської сільської ради Ясинуватського району до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Кірова Ясинуватського району про визнання договору оренди землі від 30.03.2001р. недійсним та стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 45 209грн. задовольнити частково.
Визнати договір оренди землі від 30.03.2001р., укладений між Новобахмутівською сільською радою Ясинуватського району та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю ім. Кірова Ясинуватського району, недійсним.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Кірова 86032, Донецька область, Ясинуватський район, с.Новобахмутівка, вул. Кірова, ЄДРПОУ 30844979, р/р26007301520930 у відділенні ПІБ м.Ясинувата, МФО 334420, на користь Новобахмутівської сільської ради 86032, Донецька область, Ясинуватський район, с.Новобахмутівка, вул. Октябрська,2, ЄДРПОУ 21957972, р/р35414006003150 в УДК в Донецькій області, МФО 834016, заборгованість в сумі 26 050,98грн.,
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Кірова 86032, Донецька область, Ясинуватський район, с.Новобахмутівка, вул. Кірова, ЄДРПОУ 30844979, р/р26007301520930 у відділенні ПІБ м.Ясинувата, МФО 334420, на користь державного бюджету державне мито за немайновим спором в сумі 85грн. та за майновим спором в сумі 260,51грн.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Кірова 86032, Донецька область, Ясинуватський район, с.Новобахмутівка, вул. Кірова, ЄДРПОУ 30844979, р/р26007301520930 у відділенні ПІБ м.Ясинувата, МФО 334420, на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр” ЄДРПОУ 30045370 (р/р26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний” м.Львів МФО 325707 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.
Видати накази.
В іншій частині позову відмовити.
Відстрочити виконання рішення строком на 1 рік.
Повний текст рішення оголошений у судовому засіданні 30.08.2006р. о 13год. 30хвил.
Рішення суду вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або у касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням чинності.
Суддя Будко Н.В.