Категорія №6.14

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 липня 2010 року Справа № 2а-4191/10/1270

           Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді:                                       Тріфанова С.С.

при секретарі:                       Лейбенко О.Д.,

за участю представників

від позивача:                Івоніна Г.О.(довіреність №1/01-2920 від 22.07.2010)           

відповідач:                   Рухадзе І.В. (довіреність №03/5-1079 від 25.12.2010),   

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі Луганського міського центру зайнятості до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення заборгованості по страхових внесках на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в розмірі 412969,96 грн., -

ВСТАНОВИВ:

27 травня 2010 року Прокурор міста Луганська звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Луганського міського центру зайнятості, в якому зазначив, що Державне підприємство «Луганськвугілля»  зареєстровано як страхувальника – роботодавця та платника страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Відокремлений підрозділ «Шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля» має заборгованість зі сплати недоїмки по сплаті страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в сумі 412969,96 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач не сплатив  внески до центру зайнятості в порядку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив стягнути заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та пеню у сумі 412969,96 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, про що надав відповідну заяву (а.с.17).

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач Державне підприємство «Луганськвугілля» Відокремлений підрозділ «Шахтоуправління «Луганське», зареєстрований як платник страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Правові, фінансові, організаційні засади та принципи загальнообов’язкового державного страхування на випадок безробіття визначені в Основах законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 р. № 16 та в Законі України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття № 1533 від 02.03.2000 р. (далі – Закон № 1533).

Так, ст. 4 Закону № 1533 передбачено, що страхувальники, які використовують працю фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру набувають статусу платників внесків з дня укладання цивільно-правового договору. Роботодавці-юридичні особи набувають статусу платника страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з дня взяття їх на облік.  

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 1533 Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхування на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно з цим Законом і статутом Фонду.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 35, ч. 1, ч. 2 ст. 38 Закону № 1533 передбачено, що роботодавець зобов’язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески. Роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Згідно зі ст. 34 Закону № 1533 фонд має право застосовувати фінансові санкції передбачені законом, у разі порушення порядку сплати страхувальниками страхових внесків, стягувати з посадових осіб та страхувальників передбачені законом штрафи та застосовувати інші фінансові санкції за недотримання цього Закону. Фонд зобов’язаний забезпечувати збір страхових внесків; контролювати правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань страхування на випадок безробіття, правильність призначення роботодавцем та виплати застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю.  

Згідно з ч. 4 ст. 38 Закону право накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи від імені фонду мають керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники робочих органів виконавчої дирекції фонду – центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських та районних у містах центрів зайнятості та їх заступники.  

Як вбачається з матеріалів справи, прострочена заборгованість зі сплати страхових внесків та пеня у добровільному порядку відповідачем не сплачені.

Згідно із ч.2 ст.38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-111, не  сплачені  в  строк  страхові  внески,  пеня  і   штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.

Пунктом 1 ч.2 ст.38 цього Закону передбачено, що строк давності  у  разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Заборгованість Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля» по сплаті недоїмки складає всього 412969,96 грн. (а.с.5).

Статтею 39 Закону № 1533 та ст. 12 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 р. № 16 передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням вирішуються в судовому порядку.

В силу викладеного суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по платежам в сумі 412969,96 грн. підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.35, ст.38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-111, Розділом 9 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України №339 від 18.12.2000 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати  внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття», зареєстрованого в міністерстві юстиції 16.01.2001 р. за №30/5221, ст.ст.2,17,18, 87, 94, 159, 160, 161, 163, 167 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

          Позовні вимоги прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі Луганського міського центру зайнятості задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» (вул. Лермонтова, 1в, м. Луганськ, 91055; р/р: 2600833384767 у ЛЦВ «Промінвестбанк», код ЄДРПОУ: 32473323, МФО 304308) на користь Луганського міського центру зайнятості (вул. 50-річчя утворення СРСР, 22б, м. Луганськ, 91053; р/р 37170971900003 код платежу 50040100, одержувач: УДК в м. Луганську, код 24046582, банк: ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013) заборгованість по страхових внесках на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в розмірі у сумі 412969,96 грн.(чотириста дванадцять тисяч дев’ятсот шістдесят дев’ять грн. 96 коп.)

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову проголошено у відсутність особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга  на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          < Резолютивна частина > 

          < Текст > 

           СуддяТріфанова С.С.