Справа № 2-769/10

                                                                                       Р І Ш Е Н Н Я

                                                                                 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          09.06.2010 року                    Красноперекопській міськрайонний суд АР Крим в складі:

                                                         головуючого судді                                                        Брагіної О.Є.,

                                                         при секретарі                                                                 Белковій Н.М.,                                                                        

розглянувши  у відкритому судовому засіданні, у м. Красноперекопську АРК, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги,

                                                                                   В С Т А Н О В И В:

       Позивач, 22.03.2010 р., звернувся з позовом до відповідача, просить суд стягнути з відповідача на його користь соціальну допомогу, як дитині війни у розмірі, передбаченому ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” та зобов’язати його нарахувати їй  відповідно до вказаного Закону  щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 2006 по 2009 р.р. у розмірі 6309 грн, оскільки така допомога  в порушення вимог чинного законодавства України та рішень Конституційного суду України від 9.07.2007 року і від 22.05.2008 року йому  нараховувалася та  виплачувалася не в повному обсязі.

    Позивач в судове засідання не з’явилася, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, при цьому підтримав заявлені вимоги і наполягав на їх задоволенні.

    Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду подав  письмові заперечення з приводу  позовної заяви, просив розглянути справу за його відсутності.

     За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

     Відповідно до ч.1 ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” № 2195-1У від 18.11.2004 року встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання або державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.    

     П.12 ст.71 ЗУ “Про державний бюджет України на 2007 рік” дія норми ст.6 ЗУ «Про соціальний статус дітей війни» була зупинена на 2007 рік Статтею 111 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році підвищення пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний статус дітей війни», виплачується особам, які є інвалідами, у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

    Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року визнано, що п.12 ст.71 та ст.111 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» не відповідає Конституції України, однак дана норма Закону втратила силу лише від дня прийняття рішення. Верховною Радою України на виконанні рішення суду не були внесені відповідні зміни у вказаний Закон  внаслідок чого на виплату щомісячної соціальної допомоги, розмір якої визначений ч.1 ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», не були виділені бюджетні кошти.

    Із заперечень представника відповідача слідує, що у 2007 році був відсутній механізм реалізації положень ч.1 ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”.

    Пунктом 41 розділу 2 ЗУ “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” були внесені зміни до статті 6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”, відповідно до яких, вона викладена в новій редакції, зокрема, визначено, що дітям війни встановлюється державна соціальна допомога у вигляді надбавки до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01.01.2008 року.

    Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22.05.2008 року визнано, що п.41 розділу 2 ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» не відповідає Конституції України, однак дана норма Закону втратила силу лише від дня прийняття рішення.

   Таким чином, на думку представника відповідача, виплати позивачу у період з 01.05 по 21.05.2008 року проводилися відповідно до вимог чинного законодавства України.

   Однак і після ухвалення даного рішення суду, Верховною Радою України не були внесені відповідні зміни у вказаний Закон, внаслідок чого, на виплату щомісячної соціальної допомоги, розмір якої визначений ч.1 ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», не були виділені бюджетні кошти.

   З урахуванням викладеного, Постановою КМУ № 530 від 28.05.2008 року про “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” були встановлені щомісячні надбавки до пенсії дітям війни у таких розмірах – з 22.05.2008 року – 48,10 грн, з 1.07.2008 року – 48,20 грн та з 1.10.2008 року  по теперішній час – 49,80 грн (п.8), які, як вважає представник відповідача, за відсутністю іншого порядку визначення розміру підвищення пенсії, слід враховувати у якості механізму реалізації положень ст.6 «Про соціальний захист дітей війни».

     Суд, вивчивши матеріали справи , вважає  за необхідне позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Красноперекопському районі АРК задовольнити частково.

    Судом встановлено, що ОСОБА_1  народився ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно відмітки у пенсійному посвідченні НОМЕР_1 та відповідно до ст.1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», він є дитиною війни та має право на державну допомогу у випадках і на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України, починаючи з 01.01.2006 року.

   Відповідно до ч.1 ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції Закону України від 18.11.2004 року № 2195-1У), дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.    

   Статтею 58 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на Пенсійний фонд України покладено керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використання коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов’язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на  накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

   Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Правлінням ПФУ № 8-2 від 30.04.2002 року, відповідно до п.1.1 Розділу 1 Положення про головні управління ПФУ в АР Крим, областях, містах Київ та Севастополь, затвердженого Постановою ПФ України від 27.06.2002 року № 11-2, встановлено, що до основних завдань управління, у тому числі управління Пенсійного фонду України в Красноперекопськом районі, яке є органом виконавчої влади, входять забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплата встановлених законодавством пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.

   Згідно ст.7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом  здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

   Разом з тим, п.12 ст.71 ЗУ “Про державний бюджет України на 2007 рік” дія норми ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена на 2007 рік.

   Також, ст.111 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році підвищення пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», виплачується особам, які є інвалідами, у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

   Рішенням Конституційного суду України № 6-РП від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають ст.ст.1,3,6,8,19,21,22 Конституції України,  у числі інших, норми ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» -  п.12 ст.71 та ст.111 Закону.

   Згідно до ч.2 ст.73, ст.74 ЗУ «Про Конституційний суд України», якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України, вони втрачають чинність з дня прийняття Конституційним судом України рішення про їх неконституційність, що має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей вищезазначених законів, які визнані неконституційними.

   Таким чином, починаючи з 09.07.2007 року і по 31.12.2007 року управління ПФУ в Красноперекопському районі АР Крим повинно було нараховувати та виплачувати позивачу щомісячну соціальну допомогу відповідно до ч.1 ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції Закону України від 18.11.2004 року № 2195-1У), у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак, в порушення вимог законодавства України, цього не зробило.

   Підпунктом 2 пункту 41 розділу 2 ЗУ “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” були внесені зміни до статті 6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”, відповідно до яких, вона викладена в новій редакції, зокрема, зазначено, що дітям війни встановлюється державна соціальна допомога у вигляді надбавки до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

    Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано, що п.п.2 п.41 розділу 2 ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» не відповідає Конституції України.

   Оскільки дана норма Закону втратила силу лише від дня прийняття рішення Конституційного суду, то ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», починаючі з 22.05.2008 року, діяла у редакції, згідно якою, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

   За таких обставин, доводи позивача про необхідність стягнення на його користь сум надбавок за період з 1.01.2008 року по 21.05.2008 року у розмірах, яки визначені в редакції ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», згідно якою, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, суд визнає необґрунтованими, оскільки вони суперечать діючому на той час законодавству України.

    Відповідно до положень ч.1 ст.28 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

   Статтею 58 ЗУ “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» встановлені розміри прожиткового мінімуму для осіб, яки втратили працездатність, з 1.01.2008 року – 470 грн, з 1.04.2008 року – 481 грн, з 1.07.2008 року – 482 грн, з 1.10.2008 року  до теперішнього часу – 498 грн.

    Статтею 54 (р.6 Особливих положень) ЗУ “Про державний бюджет України на 2009 рік” встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

     Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

    Згідно ст.1 ЗУ «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» № 1646-У1 від 20.10.2009 року, прожитковий мінімум для осіб, яки втратили працездатність, становить з 1.01.2010 року - 695 грн.

    Таким чином, щомісячна державна соціальна допомога дітям війни за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 1.01.2009 року по 1.04.2010 року, що підлягає виплаті позивачу складає 3517,6 грн, згідно наступного розрахунку:

   з 9 по 31 липня 2007 року – 90,36 грн ((406 грн х 30%)/31 дн х 7 дн);

   з 1.08.2007 року по 30.09.2007 року – по 121,8 грн;

   з 1.10.2007 року по 31.12.2007 року – по 123,3 грн;

   з 22 по 31 травня 2008 року – 46,54 грн ((481,00 грн х 30%)/31 дн х 10 дн);

   за червень 2008 року – 144,3 грн;

   з 1.07.2008 року по 30.09.2008 року – по 144,6 грн;

   з 1.10.2008 року по 31.12.2009 року  - по 149,4 грн;

   з 1.01.2010 року по 31 .03.2010 року – по 208,5 грн.

    Оскільки, на підставі п.8 Постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року про “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” ОСОБА_1., як дитині війни, відповідачем були встановлені та виплачені надбавки до пенсії у таких розмірах – з 22 по 31 травня 2008 року – 15,51 грн, за червень 2007 року – 48,1 грн, з 1.07.2008 року по 30.09.2008 року – по 48,2 грн, з 1.10.2008 року по 31.12.2009 року - по 49,80 грн., то загальний розмір щомісячних надбавок, визначених судом, яки підлягають виплаті останньому, слід зменшити на вказані суми, тобто на 955,21 грн.

    Також суд не приймає до уваги доводи представника відповідача по необхідність застосування положень Постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року про “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” для визначення розміру соціальної допомоги дітям війни у період з 22.05.2008 року по теперішній час, оскільки визначений в ній розмір даної допомоги суперечить вищевказаним положенням ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни”.  

    З урахуванням викладеного, а також вимог ст.113 Конституції України, суд вважає за необхідне застосувати для визначення розміру соціальної допомоги позивачу, як дитині війни вищевказану норму діючого на той час ЗУ „Про соціальний захист дітей війни»”.

    Згідно із ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.  Судом встановлено, що позивач звернувся до суду за захистом свого права та просив стягнути з відповідача соціальну допомогу за 2006 р., тобто зі сплином строку позовної давності, заяву про поновлення вказаного строку до суду не надав, в той же час представник відповідача просить застосувати до вказаного спору строк позовної давності. За викладених обставин, суд вважає за необхідне застосувати строк позовної давності, встановлений ст.257 ЦК України.  

     На підставі ст.88 ЦПК України судові витрати по справі повинні бути понесені відповідачем.

     Керуючись ст.1,6,7 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни»” (у редакції Закону України від 18.11.2004 року № 2195-1У), п.12 ст.71 ЗУ “Про державний бюджет України на 2007 рік”, ст.58, п.41 р.2 ЗУ “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст.54 (р.6 Особливих положень) ЗУ “Про державний бюджет України на 2009 рік”, ст.1 ЗУ «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» № 1646-У1 від 20.10.2009 року, ст.ст.28, 58 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», рішеннями Конституційного суду України від 9.07.2007 року № 6-рн/2007 і від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, ст.113 Конституції України,  ст.ст. 257,267 ЦК України, ст.ст.10,11,60,88,212-215 ЦПК України, суд

                                                                                      В И Р І Ш И В :

   Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

   Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопськом районі АР Крим нарахувати і виплатити  ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни, відповідно до ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” (у редакції Закону України від 18.11.2004 року № 2195-1У), в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, що обчисляється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, яки втратили працездатність, згідно до ст.58 ЗУ „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ст.54 (р.6 Особливих положень) ЗУ “Про державний бюджет України на 2009 рік”, ст.1 ЗУ «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» № 1646-У1 від 20.10.2009 року, за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 1.01.2009 року по 1.04.2010 року, у розмірі 2562,39 грн.

    В іншій частини позовних вимог  ОСОБА_1 відмовити.

    Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопськом районі АР Крим у дохід держави державне мито у розмірі 51 грн, а також 120 грн – за інформаційне-технічне забезпечення судового процесу Красноперекопським міськрайонним судом АР Крим.

    Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана до Апеляційного суду АР Крим протягом 10 днів з дня його оголошення через Красноперекопській міськрайонний суд АР Крим.

    На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд АР Крим протягом 20 днів з дня подачі заяви про його апеляційне оскарження через Красноперекопській міськрайонний суд АР Крим.

    СУДДЯ